Морози, тривалі блекаути, удари по інфраструктурі та брак базових ресурсів — саме ці виклики визначають життя регіональних редакцій напередодні зими. Для багатьох команд питання тепла й світла стає не менш критичним, ніж безпека журналістів у полі.
Торішні морози залишили людей у квартирах із температурою +4–6°, а то й 0°. Цього року ситуація виглядає ще гостріше: холодні приміщення, ризики ударів по тепловій енергетиці, кількаденні відключення електрики й пошук практичних рішень — від генераторів до запасів дров. До цього додається проблема технічної вразливості редакцій. Без стабільної роботи обладнання та джерел живлення команди ризикують залишитися без можливості виходити в ефір і виконувати свою головну функцію — інформувати громади.
Нагальні потреби редакцій перед зимою
- Легкі мобільні зарядні станції, щоб за потреби переміститися з редакції на інше робоче місце.
- Потужні зарядні станції для тривалої роботи в редакціях.
- «Чуйки» для безпечної доставки газет та розширення практичних безпекових тренінгів з їх використання.
- Легка броня для жінок‑медійниць, які працюють у небезпечних районах і багато пересуваються.
- Психологічна підтримка команд.
АНРВУ зібрала журналістів регіональних медіа, щоб підсумувати ці нагальні потреби й скласти план підтримки редакцій узимку. Зустріч відбулася 17 серпня у Трускавці в рамках Програми відновлення медійників. Участь взяли представники дев’яти редакцій: «Ворскла», «Новини Городнянщини», «Славутич-інфо», «Одеське життя», «Акцент», «Слобідський край», «Доступ медіа», «На межі» та «Об’єктив».
Відновлення психічного та фізичного ресурсу журналістів вперше стало частиною нашої Програми екстреної підтримки регіональних медіа:
— Є випадки, коли редакції не можуть чекати місяць на рішення донорів. Згоріла техніка, потрібні дрова чи евакуація — і тоді Програма екстреної підтримки дозволяє буквально за пару днів отримати допомогу, — каже директорка АНРВУ Оксана Бровко. Коментуючи давно назрілу потребу в програмах відновлення, вона додала: — Це інвестиція в людей, які щодня забезпечують громади правдивою інформацією.
Читайте також: У Трускавці завершився тиждень відновлення для журналістів регіональних медіа
Тепло і техніка
Проблема енергетичної безпеки для редакцій звучить найгостріше. Станції, які є в наявності, вже не покривають потреби — потрібні додаткові батареї, щоб вистачало на кілька днів роботи. Частина команд змушена думати про запаси дров як про найпростіший, але критично важливий ресурс. Іноді йдеться також про спальні мішки й ковдри як речі, що вирішують, чи можна продовжувати роботу під час тривалих блекаутів.
Технічне забезпечення також залишається слабким місцем. Камери без об’єктивів, ноутбуки, що розряджаються посеред планірки, відсутність додаткових батарей чи зарядних станцій — усе це визначає, чи зможе команда вийти в ефір.
— Є камера, але немає об’єктива. Є редакція, але бракує батарей для станцій, — каже Анна Добрань із «Доступ медіа: Кропивницький».
Та попри те, що тема тепла й енергетичної безпеки є головним страхом зими для всіх редакцій, вона є водночас і найпрактичнішим викликом, який вони прагнуть і можуть за підтримки АНРВУ вирішити.
Кадри і психологічна підтримка
Не менш гострою є кадрова криза. Молоді журналісти не залишаються в регіонах, практика часто перетворюється на формальність, а ентузіазм новачків швидко зникає після перших безуспішних спроб отримати коментарі від влади.
Читайте також: «Складно надолужити втрату професіоналів», — директорка з розвитку продуктів агенції «Або» Гаяне Авакян
До цього додається психологічна втома.
— Донори рідко звертають увагу на відновлення команди. А відпочинок і робота з психологом — це те, що дозволяє нам триматися, — каже харківська журналістка.
Читайте також: Як журналістам розпізнати вигорання і коли важливо дозволити собі нічого не робити
Безпека і життя на кордоні
Крім усього іншого, прикордонні громади стикаються ще й із ДРГ, КАБами, примусовими евакуаціями.
Читайте також: «Ми всі залишаємось в місті, але працюємо іноді з погребів»
— Ми живемо в такому собі апендиксі між Київщиною та Чернігівщиною, і будь-яке загострення тут відчувається особливо гостро, — каже Раїса Торчишник зі «Славутич Інфо».
Ксенія Карпенко розповіла про випадки, коли батьки ховали дітей у диванах, щоб уникнути примусової евакуації:
— Ми умовляємо, пояснюємо, але часто люди виїжджають лише після прямого удару.
Учасники згадали і про власну безпеку: бронежилети, каски, аптечки, безпекові тренінги для закріплення навичок першої допомоги.
Нові формати і розвиток
Попри всі труднощі, редакції шукають шляхи розвитку. Відео про прильоти та людські історії збирають сотні тисяч переглядів.
— Наш ютуб був мертвий, а після одного відео ми отримали мільйон переглядів і нових підписників, — каже Ксенія Карпенко.
Команда «Одеського життя» почала робити антикорупційні розслідування, хоча спершу боялася ризикувати і братися за цей напрям. У Шостці редакція «На межі» запустила вечірні новини для старшої авдиторії, яка звикла вмикати телевізор о 19:30. А деякі команди запускають ютуб‑спільноти, щоб формувати культуру підтримки незалежних медіа.
— Ми знаємо, що люди бідні, але навіть 20–30 гривень щомісяця — це знак довіри. Це майбутнє, щоб не залежати від донорів, — каже Олександр Соломко.
***
Дорогі колеги, принагідно нагадуємо: журналісти і журналістки, які працюють у небезпечних регіонах, мають можливість безкоштовно застрахувати життя та здоров’я. Це частина ініціативи МФСЖ, що реалізується Асоціацією в партнерстві з українськими та європейськими організаціями.
Подати заявку можуть медійники, які працюють у Херсонській, Запорізькій, Сумській, Миколаївській, Донецькій, Луганській, Одеській, Харківській, Дніпропетровській областях та прикордонних районах Київщини й Чернігівщини. Більше про умови безкоштовного страхування тут.
Цей матеріал вийшов у серії публікацій про роботу регіональних медіа в умовах війни. Раніше ми вже публікували інтерв’ю із Заріною Забріскі (частини перша і друга), Олександром Качурою, Владиславом Сафроновим, Наталею Білокудрею, Сергієм Горбатенком, Євгеном Хрипуном, Анною Калюжною, Поліною Куліш, Надею Сухою, Надією Карповою, Олександром Соломком (частини перша і друга), Діаною Буцко, Олексієм Пасюгою, Олександром Чубукіним, Альоною Сергієнко, Ольгою й Сергієм Сидоровими, Євгенією Грициною, Наталією Криворучко, Інною Швидкою, Павлом Ключником, Ларисою Гнатченко, Діаною Делюрман, Вікторією Гнатюк, Марією Шевченко, Анною Матвієнко, Настею Станко, Іриною Ситнік, Ярославом Юрчишиним, Світланою Томаш, Сергієм Нікітенком, Олесею Бідою, Олексієм Ковальчуком, Ілоною Коротіциною, Іриною Столбовою, Катериною Тищенко, Ганною Халіман, Наталею Криворучко, Костянтином Григоренком, Оксаною Бровко та Світланою Карпенко.
Нагадаємо, проєкт «Міжнародний Фонд Страхування Журналістів» реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» та є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини
Також нагадаємо: Програма екстреної підтримки регіональних медіа АНРВУ була започаткована восени 2025 року спільно з Amedia Foundation як відповідь на найгостріші виклики, з якими зіткнулися незалежні локальні та регіональні медіа під час повномасштабної війни. Спочатку вона була зосереджена на забезпеченні редакцій технікою, підтримці безперервності роботи, розвитку розслідувальної журналістики, безпеки журналістів та інших критично важливих потребах редакцій. До розвитку Програми також долучилися іспанські партнери — медіагрупа Henneo, Fundación Ibercaja та технологічна компанія Hiberus, яка передала українським редакціям комп’ютерну техніку.
Цього року, спираючись на досвід роботи із сотнями українських редакцій, АНРВУ розширила програму новим напрямом — відновлення медійників. Реалізація цієї ініціативи стала можливою завдяки підтримці благодійного фонду Stichting Hulpacties, заснованого трьома регіональними нідерландськими газетами: Dagblad van het Noorden, Leeuwarder Courant та Friesch Dagblad.
