Команда АНРВУ продовжує знайомити вас із якісними незалежними регіональними медіа України у межах проєкту «Міжнародний фонд страхування журналістів». Розповідаємо про редакції, які працюють поруч із лінією фронту, живуть у складних безпекових умовах, але попри все створюють сильний, якісний і суспільно важливий контент. Цього разу до вашої уваги — молода команда Dnipro.media, яка лише нещодавно вийшла на ринок, але вже встигла заявити про себе, сформувати власний стиль і чітко окреслити амбіції.
Dnipro.media, як розповідає співзасновниця Анна Матвієнко, офіційно створили у жовтні 2024 року, а сайт запустили у лютому 2025-го. Для ринку це, здавалося б, дуже молода редакція, але команда вже встигла сформувати власний стиль, зібрати авдиторію та стати одним із найпомітніших медіа регіону, зав’язавши колаборації з провідними національними медіа. Цьогоріч редакція також приєдналася до проєкту «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією», який реалізує АНРВУ спільно з партнерами. І в межах цієї програми розвиває напрям журналістських розслідувань.
Чітка місія та цілі
Цікаво, що саме бажання відкрити медіа у Дніпрі виросло не з традиційної редакції і не з класичного журналістського середовища. Поштовхом стали особисті обставини і бажання впливати на зміни в місті, ділиться думками Анна.
— У нас другий за обсягом бюджет після Києва. Я почала більше цікавитися, як розподіляються кошти міста. Так активно входила в громадський сектор. І коли ми із друзями вже зрозуміли, що як активісти ми не можемо інституційно впливати на розподіл бюджету, я захотіла щось більше, якусь громадську організацію створити. Згодом познайомилася зі співзасновницею, редакторкою Нікою Єгоровою, у якої брат у Збройних силах. Ми поєднали наші компетенції, тому що у мене сильна компетенція в ІТ, я спеціалістка-маркетологиня. А у моєї співзасновниці — вісім років у піарі. Тож у нас виникло таке молодіжне, стильне медіа, яке дуже активно набирає трафік. Зараз сайту немає навіть року, а в нас понад 40 тисяч унікальних читачів, — каже Анна.
Редакція відразу сформулювала для себе наступну місію.
— Наша головна мета — лагідна свідомізація Дніпра, — каже директорка. — Команда не хоче бути лише новинним сайтом чи суто розслідувальним медіа. Наша ідея — поступово залучати мешканців до важливих тем через любов до міста, сучасний контент і зручні формати. Я хочу, щоб люди молодшого покоління через ностальгійний контент, контент любові до Дніпра, стильний контент, короткі відео поступово приходили до важливих тем. Шлях користувача виглядає так: людина приходить на меми чи легкий контент про місто, затримується, починає більше цікавитися локальним життям, а згодом читає про бюджет, рішення влади чи дивиться сесії міської ради.
Контроль влади та розслідування
Один із ключових напрямів Dnipro.media наразі — це контроль місцевої влади та пояснення рішень, які впливають на місто.
— Ми єдине медіа, яке ходить на засідання міської ради Дніпра і аналізує діяльність, — продовжує Анна. — Редакція розбирає проєкти рішень, стежить за бюджетними процесами, працює з документами. У планах — посилити моніторинг роботи обласної ради. Саме тому для команди важливий і розвиток розслідувань. Цього року редакція долучилася до програми «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією», де працює в розслідувальному напрямі та посилює власні компетенції. Ми дуже вдячні Асоціації та партнерам за таку можливість. Так, у нас досі мало компетенцій, мало досвіду, але ми точно хочемо рухатися у напрямку розслідувань.
Зараз цим у редакції займаються троє людей, включно з Анною. Але, незважаючи на те, що це лише початок шляху, Dnipro.media вже має помітні кейси. Редакція долучилася до мережі OCCRP.
— Ми пишаємося, що ми в OCCRP мережі — одне з небагатьох українських медіа, — говорить Анна. — Серед спільних матеріалів — розслідування про активи родини Тимура Міндіча у Дніпрі.
І це, переконана співрозмовниця, лише старт.
Авдиторія й тиск на медіа
Основний вік читачів, і ви, мабуть, будете здивовані, — 18–28 років. Саме тому команда робить ставку на сучасну упаковку контенту: інфографіку, короткі відео, адаптацію матеріалів для соцмереж.
— Ми перепаковуємо всі матеріали і бачимо, що вони розходяться, — додає Матвієнко. — Найсильнішим каналом залишається сайт, далі — Instagram. TikTok поступово зростає. Facebook редакція теж хоче посилити.
Робота незалежного медіа у прифронтовому регіоні має окремі ризики. З безпекових міркувань частина людей у місті, частина — за кордоном, частина — на фрилансі. На постійній основі працюють четверо людей, решта допомагають у різних форматах.
— У нас на постійній основі тут, на місці, працює буквально четверо людей, — каже Анна. — І знайти сильних журналістів у регіоні непросто. Адже в нас немає у Дніпрі, на жаль, медійної культури майже, — пояснює вона.
Та й із безпекою не все так просто. І тут мова не лише про зовнішнього агресора, а й усередині регіону є виклики, пов’язані з роботою.
— Я, наприклад, хвилююся більше за особисту безпеку — свою та колег, — говорить Анна. — Редакція вже отримувала погрози, підозрілі посилки, стикається з тиском.
На команду впливають і загальні наслідки війни: обстріли, релокація співробітників, перебої зі світлом. Зараз приблизно 93% бюджету редакції становлять гранти. Водночас команда поступово нарощує власні доходи через рекламу та спільноту читачів.
— З нуля відсотків ми вже вийшли на 6% від реклами, — каже директорка. — Редакція також має близько 50 платних підписників і шукає нові моделі монетизації. Головна мета на найближчий час — зростання впізнаваності. Я хочу, щоб наприкінці року, коли питали, які є медіа, то ми мінімум були п’ятими на слуху в регіоні. Хочу, щоб чиновники, люди, які мають бути підзвітними, переживали, що про них напише Dnipro.media.
Стійкість та рух уперед
Стійкість редакції, на думку нашої співрозмовниці, — це насамперед журналісти, які не бояться ставити незручні запитання і знають, що редакція стоятиме за них.
— Коли за тобою правда, коли ти розумієш, що це суспільно важлива інформація. Це дуже пафосно сказати — служіння громаді, але якоюсь мірою це так. У фінансовому вимірі — диверсифікація доходів. Це виклик, але будемо шукати бізнеси, з ким співпадають наші цінності, які готові підтримувати медіа, не впливаючи на редакційні процеси, — додає.
Як і в інших редакціях, команда також деколи відчуває втому й виснаженість. Але завжди треба пам’ятати, що ця робота недаремна, закликає героїня історії.
— Навіть коли здається, що ми нічого не змінюємо, ми ніколи не знаємо, що стане цим ефектом метелика, який приведе до глобальних змін. Я бажаю колегам з інших регіонів єднатися. Бо це сила, — підсумовує.
Читайте також:
Дрони, сафарі на журналістів та втрати колег: війна очима фронтового відеографа
«Ми пишемо чорновик історії». Журналістка Діана Буцко про війну з перших вуст
***
Нагадаємо, проєкт «Міжнародний Фонд Страхування Журналістів», реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
