…через івенти, персональні звернення та постійний діалог із читачами, створюючи простір підтримки журналістики й розвитку міста.
Чернігівська Медіа Група має понад чверть століття історії — від першої FM-станції «Дизель» у 1997 році до друкованих видань і фестивалів. У 2024-му команда запустила онлайн-журнал Pechera.info як slow media з авторським контентом. Саме він став точкою відліку для створення спільноти, яка швидко вийшла за межі медіа і перетворилася на клуб активних містян.
Читайте також: Pechera Club: як медіа будує довіру і стійкість
«Спільнота — це енергообмін. Ви даєте щось цінне, унікальне, а вона повертає вам не лише гроші, а й контакти, ідеї, фідбек», — каже СЕО Чернігівської Медіа Групи Ярослав Сухомлин.
Від медіа до спільноти
Pechera Club стартував у серпні 2025 року. За перші десять місяців він зібрав понад 145 учасників і забезпечив близько 24 тисяч гривень щомісячного доходу. Середній чек — 175 грн, що стало наслідком занизьких стартових тарифів. Згодом їх підняли, щоб зробити модель більш стійкою.
Авдиторія клубу — переважно люди 40+, з вищою освітою: психологи, історики, бізнесмени, депутати, військові, волонтери, митці. Учасники отримують подарунки, доступ до закритого чату, запрошення на онлайн- і офлайн-зустрічі, а також можливість пропонувати теми для редакційних матеріалів.
Як працює Pechera Club
Ключовим інструментом розвитку стали івенти. Онлайн-зустрічі з журналістами, блогерами, психологами та експертами дозволяють долучати тих, хто живе поза Черніговом. Офлайн-події — мініконцерти, кінопокази, толоки, дискусійні клуби, екскурсії й дегустації — створюють простір для нетворкінгу.
Просування спільноти відбувається через сайт, соцмережі, особисті звернення та участь редакції. Найефективнішими виявилися прямі персональні повідомлення. «Не шаблонні листи, а персональні. Людина має відчути, що ви пишете саме їй», — каже Ярослав.
У чаті учасників представляють індивідуально, що створює атмосферу залученості. Там відбувається обмін контактами, ідеями, фідбеком щодо матеріалів. Це перетворює спільноту на горизонтальну мережу, де редакція і читачі працюють разом.
Уроки й виклики
Ярослав Сухомлин відверто говорить і про труднощі: технічні збої при оформленні підписок, невдале просування у фейсбук-групах, занизькі тарифи. Він називає це «факапами», які стали уроками.
Серед ключових спостережень:
- багато людей не розуміють, що таке спільнота, тому меседжі мають бути максимально простими;
- близько третини відпадає на етапі оплати, тож важливий онбординг і пояснення;
- активними у чаті є лише 30% учасників, але це нормально;
- системність і регулярність важливіша за ідеальний креатив.
Важливу роль відіграє редакція та особиста комунікація керівника. «Наявність першої особи у структурі розвитку спільноти дуже важлива. Якщо редактор чи СЕО має особистий бренд, він може конвертувати його у розвиток спільноти», — зазначає Ярослав.
Щодо платного контенту він висловив чітку позицію: «Я більше вірю в клубну модель, ніж у paywall. Коли людина добровільно підписується, це набагато цінніше, ніж коли її змушують платити за статтю».
***
Досвід Pechera Club показує: спільнота навколо медіа може стати не лише джерелом фінансової підтримки, а й середовищем для розвитку міста. Це простір, де журналістика поєднується з культурою, громадською активністю й особистими історіями.
«Найкраща опора у складні часи — бути серед своїх», — каже Ярослав. І саме ця ідея лежить в основі клубу, який об’єднує чернігівців у прагненні робити своє місто живим і стійким.
Матеріал підготовлено на основі воркшопу в межах програми «Сильніші разом: фінансова і організаційна стійкість», яку реалізує Асоціація «Незалежні регіональні видавці України». Нагадаємо, що програма є складовою проєкту «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії
