19:25 Новини

Вибух ШІ-контенту: що чекає на медіа у 2025-му (дослідження)

Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» завжди стежить за сучасними трендами у світі медіа. Ми переклали звіт Reuters Institute, який розповідає, як технології змінюють журналістику у 2025 році. Тут багато цікавого про штучний інтелект, генеративні моделі, нові інструменти для створення контенту та виклики, з якими стикаються медіа. Це крутий погляд у майбутнє, який точно вартий вашої уваги!

До речі, уже 7 лютого 10 регіональних медіа зустрінуться онлайн на на практичному воркшопі, де навчимося писати промпти для ChatGPT. Захід відбудеться в рамках нового навчального проєкту Асоціації — AI Journalism Bootcamp.

ПОДАТИ ЗАЯВКУ

Основні тези дослідження Reuters Institute про ШІ в медіасфері:

«Протягом 2024-го року новинні організації почали усвідомлювати повні наслідки генеративного штучного інтелекту (ШІ) для журналістики та бізнесу. Принаймні, у деяких великих редакціях вже розроблені принципи та настанови, а також створені спеціалізовані ролі для роботи з ШІ.

Ця діяльність не обмежується лише редакційною роботою: комерційні, операційні та продуктові команди також активно досліджують можливості застосування ШІ. Основна увага досі зосереджена на підвищенні ефективності внутрішніх процесів: 96% респондентів серед видавців заявили, що це буде дуже важливим або помірно важливим у найближчий рік.

Наступним пріоритетом є використання ШІ для покращення персоналізації контенту (80%), за ним — створення контенту (77%) та функції збору новин (73%), такі як перевірка інформації, дата-журналістика та розслідування. Інші напрямки використання ШI включають програмування (67%) і комерційні застосування (63%).

Різні способи застосування ШІ, які вважають важливими лідери медіа, продовжують розвиватися та інтегруватися у всі аспекти медіабізнесу.

ШІ — всюди

Багато великих видавців, таких як The New York Times і Financial Times, інвестували в команди для експериментів із технологіями та підтримки культурних змін у редакціях.

ШІ-інструменти об’єднують низку корисних завдань, таких як пропозиції заголовків і різні типи резюме. У JP/Politikens Media Group центральна команда створила інструмент MAGNA, який допомагає з редагуванням, включаючи виправлення орфографічних помилок і створення чорновиків на основі кількох базових фактів. Цей інструмент використовується трьома різними виданнями групи та може адаптувати контент до різних редакційних стилів кожного з них.

У виданні Helsingin Sanomat інструменти ШІ більше орієнтовані на збір новин та дослідження. Вони включають переклад, підтримку для дата-розслідувань і створення автоматизованих хронологій для будь-яких історій, навчених на перевіреному контенті, зокрема статтях Helsingin Sanomat.

Цей підхід демонструє, як штучний інтелект може інтегруватися в різні аспекти редакційної роботи, підвищуючи ефективність і точність у створенні контенту.

До слова, уже цієї весни 10 представників медіа відвідають цю редакцію в рамках проєкту АНРВУ — Media Bridges.

Детальніше про проєкт читайте тут: Будуємо «Медіамости: Фінляндія та Україна». Відбираємо для проєкту 10 регіональних медіа

ШІ також допомагає трансформувати розслідувальну та дата-журналістику. «Моделі штучного інтелекту дозволяють працювати з розпорошеними джерелами, створюючи історії, які раніше вимагали тижнів або навіть місяців зусиль», — зазначає Антоніо Дельгадо, співзасновник Datadista в Іспанії.

Подібні досягнення сприяють пришвидшенню раніше трудомістких процесів перевірки дезінформації та фейків на зовнішніх платформах. «Використання інструментів штучного інтелекту для фактчекінгу — особливо для аудіо та відео було для нас дуже ефективним», — розповідає Ріту Капур, співзасновниця та CEO The Quint в Індії.

Der Spiegel — одна з багатьох медіакомпаній, які експериментують із використанням ШІ для перевірки фактів у текстах. Ця функціональність у майбутньому може бути вбудована безпосередньо в систему управління контентом (CMS).

Таким чином, ШІ стає незамінним інструментом, що спрощує та пришвидшує роботу журналістів, забезпечуючи при цьому високу точність і надійність інформації.

Як впливає на роботу медіа

Ці ініціативи створюють потужний досвід щодо того, як максимально ефективно використовувати технології, але може знадобитися час, щоб ці інвестиції принесли свої результати. Наймання спеціалізованих команд із штучного інтелекту для створення та підтримки власних додатків може бути дорогим, і, хоча журналістику можна покращити, а результати вдосконалити, поки не зрозуміло, чи призведе це до значної економії.

«Ми все ще перебуваємо на етапі експериментів, але шукаємо реальні застосування, які можуть справді змінити ситуацію», — зазначає Саймон Реган-Едвардс, директор із продуктів у Daily Mail.

Більшість респондентів опитування вважають, що редакції змінюються частково (63%) або повністю (24%) завдяки генеративному штучному інтелекту. Проте це може бути відображенням того, що люди бачать в інших редакціях, а не в своїх власних. Лише 12% вказують, що змін від генеративного ШI майже немає.

Це свідчить про те, що, хоча штучний інтелект уже трансформує новинну індустрію, його впровадження поки що залишається складним завданням і потребує ретельного тестування та адаптації до реальних умов роботи.

Трансформація контенту — наступний великий крок

Цього року зросте увага до трансформацій форматів, орієнтованих на аудиторію. Досягнення у сфері голосових технологій зробили можливим перетворення текстових статей у аудіоформат (на кількох мовах або в різних інтонаціях), і більшість видавців (75%) планують активніше використовувати цю функціональність цього року.

Окрім того, функція ШІ-резюме на початку статей (70%) має стати більш поширеною. Більше половини видавців (56%) планують запровадити функції пошуку через чатботи/штучний інтелект, які дозволять аудиторії взаємодіяти з контентом, а близько третини (36%) збираються експериментувати з перетворенням текстових історій у відеоформат.

Водночас, видавці стикатимуться із зовнішньою конкуренцією: AI-орієнтовані браузери, такі як Dia30, які дозволяють користувачам самостійно створювати резюме, переписувати або переформатовувати статті відповідно до своїх уподобань, плануються до запуску цього року.

Це означає, що контентна трансформація стане не лише засобом залучення аудиторії, але й ключовим фактором у боротьбі за її увагу.

Впровадження чатботів

У 2025 році очікується подальше експериментування медіакомпаній із технологіями, які дозволяють використовувати чатботів, навчених на їхніх статтях та інших перевірених джерелах. Наприклад, Aftonbladet одним із перших запустив у червні 2024 року чатбота під назвою «виборчий помічник», який відповідав на запитання про вибори у Швеції. Цей інструмент опрацював 180 000 запитів без жодних відомих помилок або галюцинацій штучного інтелекту, хоча для перевірки відповідей була потрібна значна ручна робота.

У листопаді The Washington Post представила експериментальний інструмент генеративного ШІ під назвою «Ask the Post AI», який надає відповіді на будь-які теми, згадані в статтях газети, починаючи з 2016 року. Аналогічну функцію тестує Financial Times для своїх професійних користувачів під назвою «Ask FT».

Ці сервіси мають певні ризики, проте очікується, що великі видавці інтегрують подібні функції в пошукові системи своїх сайтів, щоб суттєво покращити доступ до архівних матеріалів. Це відкриває нові можливості для залучення аудиторії та зручного пошуку інформації.

Що чекати в 2025-му?

Поки медіа активно розробляють власні інструменти, великі технологічні компанії додають нові функції у свої рішення. Інструменти сторонніх розробників, такі як Google’s Notebook LM, здивували багатьох своєю точністю та простотою використання для виконання журналістських завдань: створення резюме для стенограм, документів чи даних для розслідувань.

Функції транскрипції та перекладу інтегруються в низку безкоштовних інструментів і їхніх корпоративних версій (Google, Microsoft, Zoom, Dropbox), що відкриває доступ до технологій AI для менших видавців за відносно низькою вартістю. Треті сторони також покращують свої чатботи, які вже успішно відповідають на запитання про такі теми, як вибори (згідно з нещодавнім звітом Інституту Рейтер). Це ставить перед видавцями запитання, наскільки виправданими є їхні зусилля щодо розробки власних рішень.

Вибух контенту, створеного ШІ

Випуск генератора Sora від OpenAI у грудні 2024 року відкриває нові можливості для мільйонів людей. Цей інструмент перетворює текст у відео, дозволяючи створювати, змінювати, комбінувати або генерувати абсолютно новий контент із текстових запитів.

Ця технологія спричинить справжній вибух гіперреалістичного контенту, який буде важко відрізнити від реального. Sora дозволяє не лише розширювати та реміксувати існуючий контент, але й створювати повністю нові формати, що матимуть значний вплив на медіа, маркетинг, розваги та багато інших сфер.

Разом із можливостями Sora зростає і ризик поширення дезінформації, оскільки створення високоякісного контенту стане доступним для всіх, незалежно від професійних навичок. Це ставить нові виклики перед індустрією медіа, регуляторами та суспільством у цілому, вимагаючи розробки інструментів для перевірки та ідентифікації автентичності контенту.

OpenAI заявляє, що впровадила механізми безпеки, щоб запобігти використанню їхніх інструментів для створення шкідливих дипфейків, таких як матеріали, що містять сексуальне насильство над дітьми. Тим часом наші соціальні стрічки вже наповнюються синтетичним контентомЗгідно з нещодавнім дослідженням, понад половина довших публікацій на LinkedIn вже створені за допомогою ШІ. Відрізнити такі пости від справжньої корпоративної мови часто буває дуже складно.

Деякі експерти побоюються, що якщо AI slop (низькоякісний згенерований контент) пошириться занадто швидко, він почне проникати в дані для навчання великих мовних моделей (LLMs). Це може призвести до явища, відомого як «колапс моделі», коли моделі втрачають здатність створювати якісний і релевантний контент через вплив низькоякісних даних.

Використання стандартів метаданих, таких як C2PA, стане важливим інструментом для зниження цих ризиків. C2PA забезпечує прозорість щодо походження контенту, що дозволяє алгоритмам краще визначати, який контент заслуговує на пріоритет. Такий підхід допоможе боротися з поширенням некоректного або низькоякісного контенту й дозволить зберегти якість даних для подальшого навчання моделей».


Читайте також:

Як «Одеське життя» використовує ChatGPT для створення інформаційних запитів

Visited 68 times, 2 visit(s) today

Close