3:58 pm Новини


Що потрібно мати на зиму кожній редакції та на яку підтримку можуть розраховувати журналісти

Готовність медіа до зимових викликів під час війни — питання, яке на часі. Ми продовжуємо працювати тоді, коли можливі сценарії часткового або повного блекауту, коли не знаєш, чого чекати завтра, коли дії ворога є непередбачуваними. У той же час медійники сміливо виконують свою роботу, надають правдиву та перевірену інформацію не лише українцям, а й усьому світові.  Наш шлях до перемоги не є простим, але ми мусимо його пройти, зберегти себе та свої ресурси.


З початком повномасштабного вторгнення росії «Асоціація незалежних регіональних видавців України» допомагає майже 80 незалежним регіональним медіа зберегти свої команди та сприяє виготовленню і розповсюдженню професійного контенту під час війни. Психологічна, матеріальна і технічна підтримка — це те, що вдається забезпечувати. 

Що змінилося за півтора року

Про те, чи можуть зараз медійники розраховувати на допомогу, куди потрібно звертатися, як перебути зиму та й загалом про ситуацію у медіасередовищі через півтора року війни говоримо з виконавчою директоркою «Асоціації незалежних регіональних видавців України» Оксаною Бровко.

СЕО АНРВУ Оксана Бровко

— Як з початком повномасштабної війни змінилася ситуація на медіаринку? Співпрацюючи з регіональними ЗМІ, яку тенденцію помітили — вижили, зміцнилися, зросли чи навпаки мусили скоротити штат, виробництво і так далі?

— Ситуація минулого і цього року кардинально відрізняються. Якщо тоді більшість колег не розуміли, виживе медіа чи ні, коли губилися у виборі, на чому зосередитися — принт чи діджитал, то зараз усе більш-менш стабілізувалося і стало зрозуміло. Уже немає здебільшого того, що хтось балансує на межі виживання. Частина медіа, звісно, не змогла подолати труднощі  війни і вже припинила своє існування. А інші — зрозуміли, як працювати, аби вижити. А деякі — як і розвиватися в цих надскладних умовах. У багатьох регіональних медіа почали відновлюватися рекламні доходи, грантова підтримка для частини медіа теж стала зрозумілим інструментом, завдяки якому під римується редакції. Підтримка донорів, профільних організацій, як от «Асоціація незалежних регіональних видавців України» саме зараз дуже допомагає не лише втримати ринок, допомогти вижити локальним медіа, а і розвиватися та змінюватися, рости професійно.

— Медіа на фронтлайні працюють у складних умовах, тому, безперечно, увага більше прикута до них. Чого найбільше потребують українські журналісти?

— Багато медійників стали внутрішньо переміщеними особами, хтось виїхав за кордон, частина мобілізувалися та пішли на фронт, стали на захист країни. Тому навантаження на тих, хто залишився, теж суттєво зросло. Журналістам, як і всім українцям, потрібна психологічна реабілітація, адже у нас немає не травмованих війною людей. Переконана, над цим уже потрібно працювати навіть попри те, що немає спокійної ситуації в країні. Треба діяти на випередження, аби не довели себе до зовсім виснаженого стану.Базові медичні знання — це ще один важливий момент, про який не повинні забувати ні журналісти, які живуть у прикордонних регіонах, ні ті, хто мешкає та працює у більш віддалених. Адже ворог застосовує різні види озброєння, і ніде в Україні зараз немає безпечного місця. У випадку ракетного чи іншого обстрілу українці повинні знати чіткий алгоритм дій та дотримуватися його, аби зберегти життя собі і тим, хто поруч. 

Безпека — понад усе

—  За сприяння «Асоціації незалежних регіональних видавців України» проводили безпекові тренінги. Щось подібне буде і в жовтні, що в програмі?

— Саме так. Ми провели уже три безпекові тренінги. 2-3 та 4-5 жовтня плануємо ще два потоки тренінгів у Львові. Медійники зможуть навчитися розрізняти, знаходити і бачити міни, за слуховими сприйняттями схоплювати відмінності між снарядами. А також — надавати першу домедичну допомогу, зупиняти кровотечу, із заплющеними очима за 10-15 секунд однієї рукою накладати турнікет у максимально складних умовах. Звісно, коли ти тренуєшся, умови є більш стабільними психологічно, тож важливо максимально наблизити їх до реальності. Журналісти, які відвідували та брали участь у таких тренінгах, розуміють, що їх варто повторювати, а навички потребують регулярного відпрацювання. Адже від медичної допомоги та правильної поведінки під час ураження залежить ваше життя або того, хто поруч. 

Під час одного з безпекових тренінгів

— Крім безпекових тренінгів, українські медійники можуть ще й застрахувати своє життя під час відрядження у небезпечні регіони. Яка зараз ситуація, скільком вдалося оформити страхування? Програма діятиме і взимку?

— Завдяки хоробрості наших журналістів увесь світ може бачити воєнні злочини Росії та дізнаватися правду, а не зважати на ворожу пропаганду.

Саме тому програма страхування для українських медійників є вкрай важливою, адже ми не маємо подібних можливостей ні за сприяння держави, ні від вітчизняних страхових компаній.

Щоб підтримати медійників та їхні родини, надати відчуття безпеки та фінансової підтримки, нам з липня вдалося перезапустити програму, почату ще влітку минулого року. Зважаючи на велику чисельність заявок, розуміємо, що це дуже важлива річ.

Менше, ніж за два місяці, ми вже застрахували 80 медійників на понад 200 страхових днів. Це означає, що якщо журналіст, фотограф, фіксер чи оператор у відрядженні потрапили під обстріл і були поранені, британська страхова компанія,  з якою ми співпрацюємо, надає до 100 тисяч доларів на відшкодування медичних витрат. У випадку загибелі журналіста родина отримує виплату в розмірі 100 тисяч доларів. Звісно, це не поверне втрату чи здоров’я, але дає відчуття захищеності і розуміння, що в разі біди ти не будеш наодинці з нею. Саме тому рекомендую всім долучатися, тим паче, що для українських медійників це повністю безоплатно. Чому комерційні страхові структури не хочуть братися за такий вид послуг? Тому що це здебільшого короткострокові відрядження — на 3, 5, 6 днів, коли їде ціла команда. Та й умови постійно змінюються, буває так, що в останній момент через посилення бойових дій поїздка скасовується абощо. Багато форсмажорів. Потрібні значні зусилля, аби цим займатися.

Наші координатори в режимі 24/7 без вихідних посилено працюють та готові проконсультувати усіх, хто звертається. Щоб реагувати і на певні технічні зміни поїздки, і у випадку, якщо терміново потрібна буде допомога у випадку травмування. На щастя, останнього у нас ще не було. 

ПОДАТИ ЗАЯВКУ.

До зими готуйтеся заздалегідь

— Оскільки попереду зима, і ми всі знаємо, як непросто було в 2022-му, як зараз готуватися? З якими запитами звертаються медіа?

— Ми постійно комунікуємо та отримуємо зворотній зв’язок від редакцій, із якими співпрацюємо, тому чітко розуміємо, хто і що потребує. Аналізуючи інформацію про те, як пережили попередню зиму, ми склали перелік того, що кожна редакція повинна мати.

Перш за все, на кожного співробітника редакції рекомендуємо мати по одному потужному повербанку для мобільного та ноута. По-друге, портативна неважка зарядна станція має бути на групу журналістів. Щоб можна було збиратися черговою командою і мати можливість працювати разом. Потужна зарядна станція має стати в нагоді, щоб підключити комп’ютери, освітлення в редакції. Якщо є технічна можливість — генератор. Крім техніки, дуже рекомендую прописати чітку процедуру дій на випадок обмеженого електропостачання чи повного блекауту. Цю інструкцію треба обговорити з усіма працівниками. Якщо всі будуть знати сценарії поведінки, то в критичних ситуаціях не буде паніки і провалля в публікаціях контенту на сайт чи при підготовці друкованого видання.

— Які рекомендації щодо формату роботи — офлайн чи онлайн?

— Тут кожен має вибрати найбільш зручний для себе спосіб. Якщо працівники мають можливість налагодити собі умови віддалено від офісу, це добре. Якщо кількість технічних засобів обмежена, логічніше усім збиратися в одному офісі. Саме тому важливо розробити план. 

Асоціація незалежних регіональних видавців постійно підтримує регіональні медіа

— Які запити зараз здебільшого отримує Асоціація від регіональних медіа? 

— У нас діє постійна підтримка регіональних медіа на виготовлення соціально-важливого контенту. Є постійні запити на підтримку друкованих медіа, і ми це робимо у Херсоні, Одесі, Кременчуці, Запоріжжі, Оріхові та інших містах. Другий рік завдяки партнерству нам вдається допомагати з папером частині регіональних медіа. Вдалося налагодити стабільну підтримку 10 локальних редакцій, завдяки чому читачі можуть і надалі тримати в руках друкований примірник та відчувати, що життя продовжується. 

Серед редакцій зараз також потреба у техніці. Ми вже підтримали 18 локальних редакцій на закупівлю зарядних станцій для їхніх команд. 

— А як партнери із-за кордоном реагують на ситуацію в Україні та на медіаринку зокрема? Наскільки впав чи, можливо, виріс інтерес до нас?

— Зараз дуже важливо концентруватися на тому, якими ми будемо після війни. Стратегічне планування та розуміння картини медіаринку мають бути тими вихідними даними, на основі яких приймати вже зараз рішення. Саме це ми вже обговорюємо з колегами, саме над цим працюємо з партнерами. Варто більше проводити внутрішніх дискусій і діалогів між медійниками про свої плани після перемоги. І невтомно піднімати питання війни за межами країни. Якісним контентом з фронтлайну, особистими історіями, важкими чи оптимістичними. Але говорити і далі.

Регіональні редакції отримують газетний папіір для друку

— Виходячи з цього, змінилася і тематика публікацій у всіх ЗМІ. Уже менше новин про війну, а більше — про те, що відбувається у кожному регіоні. Це добре чи ні?

— Сприйняття ситуації у людей змінилося, а медіа реагують на запити авдиторії. Дуже багато українців були змушені тимчасово чи остаточно переїхати із зони бойових дій у більш безпечні регіони. Помічаю, що зараз пильну увагу приділяють темам, які допомагають внутрішньо переміщеним особам адаптуватися на новому місці. Відзначу, що за ці півтора року регіональна журналістика професійно суттєво зросла. Соціальна важливість та внутрішня відповідальність журналіста вийшла на інший рівень, самоусвідомлення від того, що твій матеріал може не лише змінити, а й врятувати комусь життя, дуже відчувається в кожному матеріалі. 

— На цьому і завершимо. Як будете святкувати перемогу?

— Напевно, зберемось, максимально широким колом друзів. За цей час нам вдалося і познайомитися, і відкрити для себе багатьох регіональних медіапартнерів. Маю честь підтримувати професійних журналістів. А кожен із них є тим вогником, який запалює віру та надію в серцях багатьох, відкриває правду та не дає можливості злу взяти верх. Обов’язково переможемо!

(Visited 44 times, 1 visits today)

Close