Продовжуємо розповідь про WAN‑IFRA Congress у Марселі: після перших вражень — головні дискусії, інновації та практичні результати.
У попередньому матеріалі про поїздку української делегації в Марсель ми зосередилися на перших двох днях Конгресу — стартових дискусіях про довіру, нові моделі та роль штучного інтелекту. Тепер продовжуємо розповідь і детальніше зупиняємося на наступних сесіях у Марселі: від практичних інструментів роботи з ШІ до інноваційних стратегій редакцій і захисту прав видавців.
Нові інструменти для редакцій
Штучний інтелект був центральною темою Конгресу. Презентація Innovation in Media Report показала, що ШІ вже не просто тренд, а інфраструктура, яка змінює саму модель роботи редакцій.
Автор доповіді Хуан Сенор наголосив: редакції мають навчитися використовувати ШІ не лише для економії часу, а й для створення нових продуктів і джерел доходів.
USA Today представив концепцію «Stop guessing, start measuring». Її суть у тому, що інтуїція більше не може бути єдиним орієнтиром у роботі з технологіями. Потрібні чіткі критерії, які дозволяють оцінювати ефективність ШІ‑інструментів у редакціях. Це означає, що журналісти мають не просто експериментувати, а й системно вимірювати результати, щоб зрозуміти, де технології справді допомагають, а де створюють ризики.
Такі дискусії доповнили попередні розмови про трансформацію медіа, які ми описували раніше. Під кінець Конгресу вони набули практичного виміру: від загальних прогнозів до конкретних інструментів і методів роботи.
Стратегії інновацій і нові формати
Редакції ділилися досвідом, як експериментувати без ризику для основного бренду. Норвезька VG презентувала «speedboat strategy» — створення окремого додатку VGX для швидкого тестування форматів. Цей підхід дозволяє запускати нові продукти, не обтяжуючи основну редакцію й не ризикуючи її репутацією.
VGX став прикладом того, як можна створювати контент, який неможливо скопіювати ШІ. Йдеться про формати, що базуються на живій присутності журналіста, його здатності працювати з авдиторією й формувати спільноти. Саме такі продукти стають конкурентною перевагою у світі, де алгоритми можуть відтворювати тексти, але не людський досвід.
Цей досвід показав українським учасницям, що інновації — це не лише технології, а й стратегія. Важливо мати простір для експериментів, де можна перевіряти нові ідеї, не боячись помилок.
Права видавців і довіра авдиторії
Попри технологічні дискусії, головним залишалося питання довіри й захисту прав. Це підтвердили й цьогорічні Digital Media Awards, де відзначали проєкти, що зміцнюють стосунки з авдиторією.
А виступ A.G. Sulzberger із The New York Times виявився одним із найгучніших: він засудив «брутальне викрадення інтелектуальної власності» ШІ‑компаніями й закликав видавців відстоювати права. Адже майбутнє журналістики залежить не лише від технологій, а й від здатності редакцій захищати власний контент і будувати довіру з читачами.
Відгуки українських учасниць і практична підтримка
Для українських журналісток ці теми звучали особливо актуально. Адже ми не можемо сприймати дискусії про довіру чи стійкість як абстрактні поняття — це наша щоденна українська реальність. «Ми не просто говоримо про довіру, стійкість, свободу слова й майбутнє медіа. Ми щодня живемо всередині цих викликів. Живемо в країні, де йде війна», — каже Леся Лазоренко.
У цьому контексті особливо важливо звучала думка про майбутнє професії. «Журналіст майбутнього — це вже не лише людина, яка пише тексти. Це той, хто виходить до людей, створює спільноти, показує те, що штучний інтелект ніколи не зможе», — додає Ольга Зима.
А глобальна перспектива лише підсилювала український досвід. «Світ розуміє важливість якісної журналістики та високо цінує український досвід. Адже українські журналісти сьогодні, поруч із ЗСУ, щодня протидіють дезінформації, захищають правду та допомагають світові бачити реальність такою, якою вона є», — наголошує Ольга Лірник.
Оксана Бровко нагадала про ще один символічний момент у Марселі — отримання книги Фернандо Белзунсе «Periodistas en tiempos de oscuridad» («Журналісти в часи темряви») з теплою присвятою від автора. Один із розділів присвячений роботі Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в перші роки повномасштабної війни: евакуації журналістів із окупованих територій, доставці бронежилетів і турнікетів, пошуку газетного паперу по всій Європі, підтримці редакцій на лінії фронту. «Читаючи ці сторінки, я думала про те, як швидко історія стає пам’яттю. Те, що для нас було щоденною роботою, нескінченними дзвінками й пошуком рішень, сьогодні вже стало частиною книги про журналістику в часи темряви», — зазначила вона.
Окремим результатом поїздки стали нові можливості в рамках програми «Сильніші Разом»: професійні курси англійської мови та до п’яти грантів на відеорозслідування. Ми невдовзі детальніше розкажемо про ці можливості.
***
Конгрес у Марселі став для української делегації простором натхнення, підтримки й відчуття єдності. Попереду — робота в редакціях, нові експерименти й пошук рішень. А вже наступного року учасники зустрінуться у Стокгольмі, де відбудеться 78‑й World News Media Congress.
Нагадаємо, що поїздка відбулася в рамках програми «Сильніші Разом: гендерна рівність та інклюзивність», яку реалізує Асоціація «Незалежні регіональні видавці України». Нагадаємо, що програма є складовою проєкту «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії
