Попри стрімкий розвиток штучного інтелекту, цифрових платформ та відеоконтенту, світові медіа не поспішають списувати друковану пресу. Навпаки, у багатьох країнах саме газети залишаються одним із ключових носіїв довіри та забезпечують значну частину доходів редакцій. Як це реально? Ділимося далі практичним досвідом міжнародних колег.
Про те, як виживати газетам, говорили під час сесії «Створені для довіри: як друкована преса забезпечує увагу аудиторії, доходи та інновації», яка відбулася 2 червня в межах Всесвітнього конгресу новинних медіа WAN-IFRA у Марселі. Спікерами були директор з досліджень і головний редактор WAN-IFRA Дін Ропер та керуюча директорка французького видання Le Parisien Анн-Віолетт Ревель.
Спікери не намагалися переконати авдиторію, що друкована преса переживає новий «золотий вік». Навпаки, вони відкрито говорили про скорочення накладів, подорожчання паперу, логістичні виклики та зміну звичок споживання інформації. Водночас головний меседж дискусії був однозначним: попри всі трансформації, друкована преса залишається одним із найбільш довірених джерел інформації та продовжує відігравати важливу роль у фінансовій стійкості редакцій.
Довіра як головний ресурс
Особливу увагу учасники дискусії приділили довірі. У час, коли цифровий простір переповнений маніпуляціями, дезінформацією та контентом, створеним штучним інтелектом, друковані видання для багатьох читачів залишаються символом редакційної відповідальності.
Читач отримує матеріал у тому вигляді, у якому його підготували журналіст і редактор, без впливу алгоритмів, рекомендацій та рекламних механізмів. Саме тому друковані видання в багатьох країнах і надалі сприймаються як джерело перевіреної інформації.
Під час сесії також представили результати міжнародних досліджень. Вони свідчать, що керівники медіакомпаній доволі оптимістично оцінюють перспективи своїх бізнесів у найближчі роки. Видавці активно шукають нові джерела доходів, розвивають відео, цифрові продукти, застосовують штучний інтелект та експериментують із новими форматами роботи з аудиторією.
Водночас значно стриманіше вони оцінюють майбутнє самої журналістики. Серед причин називають поширення дезінформації, втрату довіри до інформації загалом, скорочення редакційних команд та дедалі більшу конкуренцію за увагу аудиторії.
Газети більше не чекають читача
Для редакторів місцевих газет особливо цікавим став досвід французьких регіональних видань. Замість того щоб покладатися лише на традиційні газетні кіоски, вони активно шукають нові точки продажу.
Газети продаються у продуктових магазинах, пекарнях та невеликих торговельних точках — там, де люди бувають щодня. Фактично друковане видання стає частиною звичного маршруту читача. Такий підхід дозволяє підтримувати продажі, зберігати присутність бренду та нагадувати громаді про роль місцевої журналістики.
Ще один важливий висновок стосувався того, що друковані видання сьогодні дедалі частіше аналізують так само ретельно, як і цифрові продукти. У багатьох редакціях досліджують читацькі звички, оцінюють популярність окремих рубрик, переглядають структуру газет, змінюють кількість сторінок та тематичне наповнення відповідно до інтересів аудиторії.
Це свідчить про те, що друкована преса давно перестала бути консервативним продуктом і продовжує розвиватися разом із потребами читачів.
Попри стрімкий розвиток цифрових платформ, у багатьох країнах саме друковані продукти залишаються основою фінансової стабільності редакцій. Вони допомагають фінансувати журналістську роботу, підготовку репортажів та аналітичних матеріалів, а розвиток цифрових напрямів розглядається не як заміна друку, а як його доповнення.
П’ять тез із Марселя
Друкована газета стає інформаційним прихистком
Однією з найсильніших тез сесії стала думка про те, що у світі нескінченних стрічок новин, алгоритмів, штучного інтелекту та інформаційного шуму друкована газета дає людині відчуття порядку, завершеності та контролю.
Спікери навіть назвали її своєрідним «інформаційним прихистком».
Прозвучала й думка, яка ще кілька років тому могла здатися несподіваною: друкована преса сьогодні часто простіша і зрозуміліша за цифровий світ. Газета не надсилає сповіщень кожні кілька хвилин, не пропонує випадкові відео і не змушує читача губитися серед сотень посилань. Вона пропонує впорядковану картину дня або тижня.
Головна цінність друку — не папір, а довіра
Окрема частина дискусії стосувалася реклами. Спікери пояснювали, чому великі бренди й досі активно працюють із друкованими виданнями.
У цифровому середовищі реклама швидко зникає серед інших повідомлень. У газеті вона займає повноцінний простір та асоціюється з якісним контентом і довірою до видання.
Фактично рекламодавці платять не лише за охоплення, а й за середовище довіри. Для локальних газет, які десятиліттями формували свою репутацію серед громад, це залишається важливою перевагою.
Не можна сидіти й чекати, поки читач прийде сам
Ця думка проходила через усю дискусію. Спікери наголошували, що сучасним газетам потрібно йти туди, де вже є люди: відкривати нові точки продажу, працювати з місцевим бізнесом, шукати нові формати співпраці та створювати тематичні спецпроєкти.
Фактично йдеться про зміну підходу — не чекати читача, а шукати його.
Майбутнє друкованої преси — це питання доставки
Однією з найбільш неочікуваних тез стало твердження, що головний виклик для багатьох газет сьогодні полягає вже не у створенні контенту і навіть не у друці.
Найскладніше — фізично доставити продукт читачеві за прийнятною ціною.
Під час дискусії прозвучала фраза: «Майбутнє друкованої преси — це питання не друку, а доставки».
Для українських районних газет це звучить особливо знайомо. Проблеми логістики, поштових тарифів та доставки у віддалені населені пункти добре відомі багатьом редакціям. І, як виявилося, подібні питання сьогодні обговорюють не лише в Україні, а й у великих європейських медіагрупах.
Як газета перетворила систему доставки на окремий бізнес
Одним із найцікавіших кейсів став приклад німецької регіональної газети.
Коли багато медіакомпаній ставили запитання «Як перейти від друку до цифри?», у редакції вирішили піти іншим шляхом і поставили інше питання: «Як використати нашу систему доставки для створення нового бізнесу?»
Маючи налагоджену мережу доставки газет, компанія почала використовувати її не лише для власної продукції. Сьогодні вона доставляє й інші товари, фактично ставши одним із ключових локальних операторів доставки у своєму регіоні.
Цей приклад показує, що медіа можуть шукати нові можливості для розвитку не лише у цифрових продуктах, а й у власних сильних сторонах.
Короткі пісумки. Світові медіа ще не попрощалися з друком. У багатьох країнах саме друкована газета досі залишається важливим джерелом доходів редакцій і одним із найсильніших носіїв довіри. У час, коли штучний інтелект щодня створює тисячі текстів, а інформаційний простір стає дедалі хаотичнішим, цінність перевіреної інформації, редакційної відповідальності та довіри до місцевого медіа лише зростає.
Матеріал підготовлений на основі записок учасниць проєкту «Сильніші Разом: гендерна рівність та інклюзивність». Вони взяли участь у програмі розвитку жіночого лідерства та долучилися до подій Всесвітнього медійного конгресу.
Читайте також: «Ми не можемо дозволити собі нормалізовувати трагедії»: головні цитати виступу Оксани Бровко в Марселі
Всесвітній медійний конгрес у Марселі: інструменти, інновації та підтримка для медіа
***
Участь у Всесвітньому медійному конгресі в Марселі відбулася в межах програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», яка реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
