За рік 18 українських регіональних редакцій підготували 161 журналістське розслідування про використання бюджетних коштів, комунальне майно, рішення посадовців та інші питання, важливі для громад. Але за цими результатами стоять не лише місяці роботи з документами. Журналістам доводиться стикатися з погрозами судом, спробами домовитися через знайомих, пропозиціями вигоди та втручанням у редакційну політику.
Результати роботи розслідувачів та виклики, з якими стикаються незалежні медіа, стали однією з тем XV Медійного Конгресу АНРВУ «Люди. Довіра. Рішення», що відбувся 2–4 жовтня у Львові. Асоціація представила збірку розслідувань «12 ТОП», а під час окремої панелі журналісти обговорили, як протистояти тиску та зберігати незалежність редакцій.
Читайте також: Погрози судом, адвокатські запити та вимоги видалити розслідування: як редакції захистити себе
Від місцевих проблем до збірки найсильніших розслідувань
Розслідувальна журналістика допомагає громадам контролювати рішення влади та використання публічних ресурсів. Для невеликих редакцій це складна робота, яка потребує спеціальних навичок, часу й професійної підтримки.
Розвивати цей напрям допомагає проєкт АНРВУ «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією», що об’єднав регіональні медіа та шістьох менторів-розслідувачів. Працюючи з досвідченими колегами, журналісти аналізують документи й відкриті дані, перевіряють гіпотези, збирають докази та розвивають власні розслідувальні напрями.
Важлива частина цієї роботи – формування професійної спільноти, у якій редакції можуть обмінюватися досвідом і підтримувати одна одну під час підготовки складних матеріалів.
У квітні 2026 року АНРВУ представила міжнародним партнерам добірку з 13 розслідувань, відібраних менторами та перекладених англійською мовою. А під час XV Медійного Конгресу у Львові презентувала «12 ТОП» – збірку 12 матеріалів, відібраних зі 161 розслідування, підготовленого редакціями протягом року.
Серед тем – використання публічних коштів, комунальне майно, окупація, колабораціонізм і зв’язки з Росією. За інформацією АНРВУ, результати роботи журналістів уже ставали підставою для перевірок укриттів, аналізу використання грантового фінансування та звернень до правоохоронців щодо можливих зловживань.
Коли за розслідування доводиться боротися
Розслідувати діяльність місцевих посадовців та впливового бізнесу особливо складно там, де журналісти й фігуранти роками живуть в одному місті. Професійні контакти можуть перетворюватися на спроби домовитися, а конфлікт навколо однієї публікації – поставити під загрозу роботу цілої команди.
Ці питання обговорили під час панелі «Сильніші разом: як розслідувати тих, кого бачиш щодня та як уникнути впливу власників?». Участь у ній взяли Ольга Зима, головна редакторка «Доступ.Медіа», Альона Береза, засновниця ЖАР.INFO, Анна Матвієнко з Dnipro.media та Віталій Улибін, керівник «Полтавської хвилі». Модерував дискусію Максим Опанасенко, редактор Bihus.Info.
Однією з найскладніших стала історія кропивницької редакції «Точка доступу». Ольга Зима розповіла, що після публікації одного з розслідувань отримала телефонний дзвінок із вимогою зняти матеріал.
За словами журналістки, редакційна політика, погоджена із засновниками, передбачала невтручання в підготовку публікацій. Тому така вимога стала для неї неприйнятною.
«Для мене це неприйнятно. Це така червона лінія, яку я вже далі не можу переступати», – пояснила Ольга Зима.
Ольга вирішила припинити співпрацю. Її підтримала вся команда з десяти працівників, які також вирішили залишити редакцію. Після переговорів з інвестором журналісти викупили домен, зберегли архів публікацій та продовжили роботу як незалежне медіа «Доступ.Медіа».
У період невизначеності важливою стала підтримка читачів. Вони допомагали команді донатами, оформлювали регулярні внески, а місцеві юристи пропонували правову допомогу.
Іншим викликом для розслідувачів стають претензії після публікації матеріалів. Із такою ситуацією зіткнулася редакція Dnipro.media після розслідування про відбудову будинку на Набережній Перемоги, 118, частину якого зруйнував російський ракетний удар.
За словами Анни Матвієнко, у новині за мотивами розслідування журналісти пропустили слово «ймовірно», описуючи можливий зв’язок компанії з Геннадієм Корбаном. Після цього редакція отримала претензію від його адвоката з вимогою видалити матеріали.
Команда звернулася по підтримку до колег і не видалила розслідування. Водночас Анна наголосила, що редакція готова перевіряти спірні формулювання та виправляти підтверджені неточності, не відмовляючись від матеріалу загалом.
У Хмельницькому журналісти ЖАР.INFO стикалися з пропозиціями матеріальної вигоди. Альона Береза розповіла, що їй та колезі в різний час пропонували квартири. В одному з випадків така пропозиція була пов’язана з вимогою не публікувати матеріал про забудовника.
Редакція також отримувала погрози судом, а спілкування з окремими фігурантами ставало психологічно складним для журналісток. У команді виробили правило: якщо розмова з певною людиною створює ризики або дискомфорт, по коментар звертається інший працівник редакції. Це дозволяє надати слово фігуранту, не залишаючи журналістку сам на сам зі складним співрозмовником.
Не завжди вплив має форму прямої вимоги чи погрози. Під час підготовки розслідування про статки першого заступника начальника поліції Полтавщини до керівника «Полтавської хвилі» Віталія Улибіна звернулася знайома людина.
Співрозмовник запропонував журналістам переключитися на іншу, нібито масштабнішу тему. Проте редакція вже зібрала основні матеріали й очікувала на відповідь від фігуранта.
«Матеріал вийде в будь-якому разі. І цілком в інтересах фігуранта дати ту відповідь, яку він вважає за потрібне, якщо в нього є факти», – так Віталій Улибін передав свою позицію.
Ці випадки показують різні професійні дилеми: як реагувати на втручання в редакційну політику, відокремлювати обґрунтовані зауваження від спроб тиску та забезпечувати безпеку команди.
Не менш важливою є підтримка колег і читачів. Коментуючи досвід кропивницької редакції, модератор панелі Максим Опанасенко звернув увагу на те, що довіра авдиторії може стати для медіа реальною опорою під час кризи.
«Вкладайтеся у свою авдиторію. Авдиторія обов’язково прийде і віддячить вам за це в той момент, коли буде дуже треба», – наголосив він.
Для невеликих редакцій професійна спільнота – це можливість обмінюватися досвідом, отримувати поради та підтримку людей, які вже проходили через подібні ситуації.
Від Львова до Іспанії: українські розслідування привертають міжнародну увагу
Після презентації на Конгресі збірку «12 ТОП» представили й іспанській медійній спільноті. У жовтні 2026 року директорка АНРВУ Оксана Бровко привезла її до інформаційної агенції Europa Press.
В інтерв’ю вона розповіла про роботу незалежних регіональних редакцій під час війни, документування воєнних злочинів та розслідування зловживань. Окремо йшлося про ризики, з якими стикаються українські журналісти, та необхідність зберігати увагу міжнародної авдиторії до подій в Україні.
«Наші журналісти пишуть історію», – зазначила Оксана Бровко в інтерв’ю Europa Press.
Оксана Бровко зі збіркою «12 ТОП» в інформаційній агенції Europa Press, Іспанія, жовтень 2026 року.
Докладніше про міжнародні зустрічі та презентацію українських розслідувань АНРВУ розповіла в матеріалі «Від виживання до розвитку: чого українські регіональні медіа навчають світ».
Для регіональних редакцій міжнародна увага відкриває можливості представляти свою роботу ширшій професійній спільноті. Водночас історії, які обговорили у Львові, показали, що за кожним таким розслідуванням стоїть не лише пошук доказів, а й право журналістів самостійно вирішувати, про що писати та що публікувати.
Програма «Сильніші Разом: Медіа та Демократія» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
