Побачити колег, із якими місяцями спілкуєшся лише онлайн, дізнатися, як працюють редакції з різних куточків України, обмінятися ідеями та знайти нові рішення для власного медіа. А ще – просто обійнятися, поговорити про те, що хвилює, і відчути підтримку людей, які щодня долають схожі виклики. Саме такими моментами запам’ятався учасникам XV Медійний Конгрес Асоціації незалежних регіональних видавців України (АНРВУ), що відбувся у Львові.
До Медійного Конгресу долучилися представники локальних медіа з різних регіонів, зокрема прифронтових громад, редактори, журналісти та медійні експерти. Вони ділилися досвідом роботи під час війни, обговорювали майбутнє своїх видань, фінансову стійкість і можливості нових технологій. Для когось найбільшим відкриттям стали практичні кейси колег, а для когось найціннішою виявилася нагода нарешті зустрітися наживо.
Зустрічі, яких так бракує
Робота регіональних медіа давно не обмежується однією редакцією чи містом. Журналісти співпрацюють над спільними проєктами, проходять навчання, обмінюються досвідом, але значна частина цього спілкування відбувається онлайн. Тому можливість зібратися разом для багатьох стала однією з головних причин приїхати до Львова.
Марина Осіпова з видання «Вісник Ч» зізнається, що насамперед запам’ятає Медійний Конгрес завдяки людям. За час дистанційної співпраці колеги встигають добре пізнати одне одного в роботі, але нерідко навіть не мають нагоди побачитися особисто.
«Для мене цей Конгрес, мабуть, найперше – про людей і про обійми. Ми цією командою бачимося онлайн, навіть не знаємо, якого ми зросту, як виглядаємо. А отак міцно-міцно обійняти колегу з Харкова або Чернівців і відчути, що ми справді сильніші разом», – поділилася Марина.
Цю атмосферу особливо цінує й Ольга Нікітюк із «Чернігівської Медіагрупи». Вона їхала на Медійний Конгрес із бажанням побачити знайомих, почути новини від інших редакцій та дізнатися, як колеги справляються зі щоденними викликами. Її цікавили й нові професійні кейси, які можна було б використати у власній роботі.
Ольга розповідає, що редакційні команди часто зосереджені на своїх завданнях і не мають достатньо часу для спілкування поза щоденною роботою. Тому такі зустрічі дають не лише нові знання, а й енергію, якої часом дуже бракує.
«Ми всі працюємо кожен у своєму куточку, кожен у своїй редакції. Такі зустрічі надихають, дають більше енергії для роботи. Я дуже рада всіх бачити, всіх люблю», – говорить журналістка.
Із бойовим настроєм до Львова приїхала Анна Зарудська, журналістка полтавського інтернет-видання «Коло». Для неї участь у Медійному Конгресі стала можливістю познайомитися з новими людьми, обговорити робочі питання та відкрити для себе нові професійні можливості. Анна налаштувалася активно працювати й використати час зустрічі для спілкування з колегами.
Серед учасників була й Людмила Смоляр, яка як менторка допомагає медіа, зокрема регіональним, розбудовувати читацькі спільноти. Для неї Медійний Конгрес також став нагодою провести час у колі медійників, із якими її пов’язує спільна робота над розвитком редакцій та їхніх відносин з аудиторією.
Із прифронтових громад до Львова
Не всі учасники могли просто відкласти роботу й вирушити на кілька днів до Львова. Для редакцій із прифронтових територій щоденна журналістська робота пов’язана з постійними безпековими ризиками, а поїздки потребують додаткових зусиль.
Максим Забєля, головний редактор Мирноградської міської газети «Рідне місто» з Донеччини, розповів, що попри складну дорогу приїхав із позитивним настроєм. Він намагався хоча б ненадовго залишити позаду напружені робочі дні, обстріли та труднощі, із якими доводиться стикатися поблизу фронту.
«Коли ми маємо змогу хоча б день-два побути в такій комунікації між колегами, у більш-менш захищеному просторі, цією можливістю треба користуватися», – переконаний редактор.
Про непросту дорогу розповіла й Вікторія Шатило, головна редакторка TheBuchaCity. Вона зізналася, що їхала з тривогою, адже дістатися на Медійний Конгрес було складно. Водночас зустріч із колегами була для неї дуже важливою.
«Приїхала дуже тривожно, дуже складна була дорога, було важко вибратися. Але з надією на те, що тут зустрінемося, побачимося з колегами, обговоримо те, що нас зараз хвилює. А це наше подальше майбутнє, як ми будемо працювати», – поділилася Вікторія.
Для невеликих локальних медіа питання подальшої роботи особливо гостре. Частина редакцій втратила звичні умови роботи через війну, окремим командам довелося переїхати й продовжувати випускати матеріали дистанційно. Попри ці труднощі, журналісти намагаються залишатися поруч зі своїми громадами, навіть якщо фізично перебувають далеко від них.
Серед таких медіа – «Трудова слава» з Оріхова на Запоріжжі, яку на Медійному Конгресі представляла Світлана Карпенко. Редакція була змушена релокуватися та працювати в нових умовах, зберігаючи зв’язок зі своєю аудиторією.
Для Світлани участь у Медійному Конгресі стала нагадуванням про те, що навіть невелика редакція не залишається наодинці зі своїми проблемами. Вона говорить про атмосферу підтримки та відчуття належності до великої професійної спільноти.
«Завжди чудовий настрій, тому що ти відчуваєш себе начебто частиною великої медійної родини. І я завдячую за це саме Асоціації», – розповіла Світлана.
Із надією та оптимізмом до Львова приїхала також Ірина Столбова з редакції «Вісті Барвінківщини». Найбільше її цікавив досвід інших медіа: як вони організовують роботу, які рішення знаходять у складних обставинах і що з цього можна застосувати у власній редакції.
Що учасники повезли до своїх редакцій
Окрім спілкування, Медійний Конгрес дав можливість побачити, як інші медіа розв’язують конкретні робочі завдання. Учасників цікавили способи заробітку, стратегічне планування, організація редакційних процесів і технології, які можуть полегшити щоденну роботу.
Євген Хрипун із видання «Межівський меридіан» потрапив на Медійний Конгрес уперше. Його редакція бере участь у проєкті «Сильніші разом», а сама зустріч справила на журналіста сильне враження передусім кількістю учасників і різноманітністю їхнього досвіду.
Євген зізнається, що враження складно вмістити в кілька слів. Особливо цінною для нього була можливість побачити таку велику спільноту журналістів, які продовжують працювати в різних умовах і водночас шукають нові можливості для своїх видань.
Серед професійних тем найбільше його зацікавили монетизація та стратегія розвитку медіа. Журналіст переконаний, що редакціям варто вже зараз думати про власне майбутнє, планувати подальшу роботу та шукати нові джерела доходів, навіть попри війну.
Окрему увагу учасників привернули сучасні технології та можливості штучного інтелекту. Для редакцій, які працюють невеликими командами, такі інструменти можуть допомогти скоротити час на рутинні завдання та краще організувати внутрішні процеси.
Олег Горобець із «Ріа Медіа» розповів, що найбільше його вразив досвід колег із Миколаєва. Вони самостійно налаштували систему управління контентом і редакційними завданнями за допомогою штучного інтелекту, не залучаючи розробників.
«Фактично те, що коштувало тисячі чи десятки тисяч, вони зробили безкоштовно, власними руками», – розповів Олег.
На його думку, досвід миколаївських журналістів показує, що українські редакції можуть не лише користуватися готовими технологіями, а й створювати власні рішення відповідно до своїх потреб. Такі інструменти допомагають підвищувати якість роботи, швидше виконувати завдання та ефективніше використовувати ресурси.
Досвід колег дає змогу побачити, які інструменти вже працюють на практиці, і зрозуміти, з чого можна почати зміни у власній редакції.
Для одних учасників найбільшою цінністю Медійного Конгресу стали конкретні професійні рішення, для інших – розмови з людьми, які розуміють їхні щоденні труднощі. У Львові знайшлося місце і для дискусій про майбутнє локальних медіа, і для знайомств, дружніх розмов та довгоочікуваних обіймів.
Більше живих емоцій, вражень та історій учасників XV Медійного Конгресу АНРВУ – у нашому відео.
