Страхування журналістів стало однією з найнагальніших потреб української медіасфери у час війни, і задовольнив цю потребу «Міжнародний фонд страхування журналістів». Ми попросили директорку Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» Оксану Бровко поділитися спостереженнями про роботу цієї ініціативи — розповісти про виклики, результати та зміни, які вона принесла.
«Міжнародний фонд страхування журналістів» працює вже кілька років і охоплює десятки редакцій. Ініціатива дає можливість українським медійникам отримати безкоштовне страхування під час роботи в особливо небезпечних зонах. Програма покриває витрати у випадку травм чи загибелі, а також передбачає підтримку редакцій, які відряджають своїх співробітників на фронт або у прикордонні регіони.
З початку 2026 року ми погодили 322 заявки на страхування, застрахувавши 99 журналістів із 19 медіа загалом на 446 страхових днів.
— Страхування медійників є надзвичайно важливим для збереження їхньої безпеки та захисту під час перебування в особливо небезпечних зонах, — каже директорка Асоціації Оксана Бровко. — Перевірений, якісний контент у вигляді репортажів, новин, історій є невід’ємним елементом нашої боротьби. Ми намагаємося допомогти незалежним медіа почуватися безпечніше під час своєї журналістської діяльності.
Ми попросили Оксану розповісти, як програма змінює культуру безпеки в редакціях, впливає на довіру журналістів, що вона взяла з міжнародного досвіду та які виклики довелося долати під час впровадження програми.
— Оксано, як змінилося ставлення редакцій до теми безпеки після запуску програми?
— Раніше страхування часто сприймалося як щось другорядне: якщо є можливість, редакція подумає про нього, якщо немає — журналіст просто їде працювати. Зараз ми бачимо інший підхід. Безпека поступово стає частиною редакційного планування: редакції заздалегідь оцінюють ризики, проходять тренінги, готують необхідне спорядження і думають про страхування до того, як журналіст вирушає в небезпечну зону
Для мене це одна з найважливіших змін, які принесла програма. Ми не просто дали журналістам страхування, а почали змінювати саму культуру безпеки в редакціях. Крім того ми бачимо й нові виклики: напис «Преса» чи каска іноді не захищають, а привертають увагу операторів дронів. Тому редакції дедалі більше думають про сучасні засоби — детектори дронів («Чуйки»), які можна використовувати лише після проходження тренінгів.
— Чи вплинула програма на довіру журналістів до медіаорганізацій?
— Так. Але я б говорила не лише про довіру до медіаорганізацій, а насамперед про зміну ставлення редакції до своїх людей
Коли редакція не просто говорить журналісту «будь обережним», а реально вкладається в його безпеку, це показує рівень відповідальності роботодавця. Особливо важливо це для регіональних медіа, де ресурси значно менші, а журналісти часто працюють буквально за кілька десятків кілометрів від зони бойових дій
Страхування не прибирає ризик. Але воно показує журналісту, що в разі найгіршого сценарію він і його родина не залишаться сам на сам із наслідками.
Читайте також: «Ми страхуємо не людей. Ми страхуємо можливість продовжувати говорити правду»
— Які уроки з міжнародного досвіду виявилися несподівано корисними для України?
— Один із головних уроків — безпека журналіста має бути не реакцією на надзвичайну ситуацію, а частиною системи роботи редакції
У багатьох країнах страхування, безпекові протоколи, оцінка ризиків і підготовка до роботи в небезпечних умовах давно є частиною професійної практики. Для України це особливо важливо, тому що війна зробила ризики частиною щоденної роботи величезної кількості журналістів
Ми також побачили, що навіть у країні, де ризики надзвичайно високі, можна створити прозорий механізм, який дозволяє незалежним редакціям отримувати професійний страховий захист.
— Чи змінилося ставлення самих журналістів до своєї професії завдяки програмі?
— Так. І це важлива зміна.
Раніше журналісти часто сприймали ризик як невіддільну частину професії: якщо потрібно зробити матеріал, треба їхати. Зараз дедалі більше людей розуміють, що професіоналізм — це не лише готовність працювати в небезпечних умовах, а й уміння правильно оцінити ризик і підготуватися до нього
Страхування тут є лише одним елементом. Воно має працювати разом із підготовкою, захисним обладнанням, оцінкою ризиків і чіткими правилами редакції щодо роботи в небезпечних зонах. Без тренінгів навіть сучасне обладнання не гарантує захисту.
— Як ви бачите розвиток програми у найближчі роки?
— Я хотіла б, щоб через кілька років страхування журналістів в Україні перестало сприйматися як спеціальна програма для роботи під час війни і стало нормальною частиною відповідальної роботи редакції.
Для цього потрібна не лише донорська підтримка. Потрібна модель, яка зможе працювати довгостроково, залучати самі редакції, професійні організації та страхові компанії.
Наше завдання зараз — не просто продовжити конкретну програму, а створити практику, яка залишиться на українському медіаринку і після завершення окремих грантових проєктів.
— Що для вас особисто було найскладнішим у впровадженні програми?
— Найскладніше було створити працюючий механізм там, де до повномасштабної війни такого досвіду фактично не було.
Ми працюємо з дуже специфічним ризиком: журналісти їдуть у зони бойових дій, прифронтові та прикордонні території. Для страхового ринку це складний і дорогий ризик, а для редакцій — часто фінансово недоступний.
Тому нам потрібно було одночасно знайти рішення, яке буде реалістичним для страховиків і доступним для незалежних медіа.
Для мене особливо важливо, що в результаті ми створили не просто окрему можливість для журналістів застрахуватися, а механізм, який може стати частиною системи безпеки українських редакцій.
Колеги й колежанки, нагадуємо про можливість застрахуватися
Журналісти і журналістки, які працюють у небезпечних регіонах, мають можливість безкоштовно застрахувати життя та здоров’я. Це частина ініціативи МФСЖ, що реалізується Асоціацією в партнерстві з українськими та європейськими організаціями.
Подати заявку можуть медійники, які працюють у Херсонській, Запорізькій, Сумській, Миколаївській, Донецькій, Луганській, Одеській, Харківській, Дніпропетровській областях та прикордонних районах Київщини й Чернігівщини. Більше про умови безкоштовного страхування тут.
Поруч із Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» засновниками проєкту стали Фундація «Суспільність», Інститут масової інформації, «Детектор медіа», ЦЕДЕМ та ІРРП. Зверніть увагу: ми не страхова компанія, ми лише створюємо механізм, який дозволяє незалежним медіа отримати захист від професійних страхових структур.
Нагадаємо, проєкт «Міжнародний Фонд Страхування Журналістів» реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» та є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини
