Цією публікацією завершуємо серію матеріалів, у яких розповідаємо про менторів та їх команди в програмі «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією». Таким чином ми познайомили вас із 18 медіа з різних куточків країни, які хочуть посилити розслідувальний напрям.
Знайомтесь, менторка Анастасія Усенко, журналістка, редакторка у Bihus.Info. Досвід роботи у розслідуваннях — 6 років, спеціалізація — антикорупційні викриття серед топ-посадовців, політиків та правоохоронних органів, робота із земельними схемами.
«Розслідувальна журналістика у регіонах важлива, як мінімум, тому що тут серед топ-чиновників відчувається більше безкарності, «дозволу» будувати монополії, конфлікти інтересів, корупційні схеми. Тоді як у столиці чи в політиці загальноукраїнського масштабу чиновники чи посадовці навчилися бути більш обережними у зв’язку з увагою журналістів та суспільства, у регіонах все ще відчувається безкарність та вседозволеність. Відтак — громадський контроль та увага можуть впливати на результат життєдіяльності регіону.
Проєкт «Сильніші Разом» посилює та підтримує розслідувальну журналістику у регіонах, дає можливість навчитися новачкам та підвищити скіли професіоналам. Журналістські розслідування — це не лише про корупцію чи фінансові махінації, у час великої війни — це і про військові злочини. Тому таке навчання точно актуальне для багатьох редакцій».
Команди менторки
«Кременчуцький Телеграф»: важливо системно контролювати владу
Нещодавно медіа виповнилося 27 років, і практично весь цей час редакція системно займається журналістськими розслідуваннями. За словами виконавчаї директорки Лесі Лазоренко, раніше тут працював відділ розслідувань, який спеціалізувався на темах корупції у владі, проблемах у сфері ЖКГ та використанні бюджетних коштів, екологічних викликах і зловживаннях у соціально важливих сферах — освіті, медицині, комунальних послугах. Матеріали неодноразово спричиняли суспільний резонанс, ставали підставою для перевірок та офіційних реакцій. Навіть зараз, попри воєнні обставини та скорочення ресурсів, медіа вдається підтримувати роботу в цьому напрямі, адже вважають його ключовим для захисту інтересів громади та розвитку незалежної журналістики в регіоні.
— Ми подалися на програму «Сильніші разом», адже вона створена спеціально для підтримки розслідувальноїжурналістики. Для нас це шанс посилити професійний рівень команди завдяки менторству та співпраці з іншими редакціями, також — отримати ресурсну підтримку для проведеннямасштабних і суспільно значущих розслідувань. Окрім того — убезпечити журналістів завдяки доступу до юридичної та фактчекінгової експертизи, і, звісно, ще одна мета — донести важливі теми для громади Кременчука та Полтавщини до ширшої української та міжнародної авдиторії. Головна наша мотивація — зробити так, щоб незалежні розслідування й надалі були потужним інструментом контролю влади й захисту інтересів громади, — говорить Леся Лазоренко.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» послідовно демонструє спроможність проводити розслідування, що мають реальний суспільний ефект. Наприклад, матеріали про статки податківців відкривають невідповідності між задекларованими доходами й фактичним майном, поставивши питання про прозорість і законність таких статків. Розслідування в межах проєкту про закупівлі причепів для військових із завищеними цінами показало ризики корупційних практик у критичний період, коли кожна бюджетна гривня має особливе значення. Ці кейси засвідчують, що команда володіє необхідними навичками роботи з відкритими даними й реєстрами, здатна виявляти системні зловживання та формувати суспільний запит на відповідальність і прозорість влади.
Найбільшою складністю для редакції зараз є нестача фінансування, адже якісне журналістське розслідування потребує тривалого збору фактів, виїздів на місця, аналізу документів і юридичної перевірки, наголошує співрозмовниця.
— Також ми відчуваємо обмеженість людського ресурсу: у регіональному медіа важко забезпечити постійну роботу юристів, фактчекерів чи дата-аналітиків, без яких сучасні розслідування неможливі на належному рівні. Важливим викликом є безпека журналістів, оскільки теми корупції чи інших порушень часто викликають тиск і погрози; наша редакціянеодноразово стикалася з такими випадками. Не вистачає технічних інструментів і доступу до спеціалізованих реєстрів, що обмежує можливості глибокої аналітики та мультимедійної подачі матеріалів, — перераховує Леся.
Втім, попри всі виклики, плани у команди є, і вони досить амбітні.
— Не буду розкривати всіх задумів. Ми плануємо посилити аналітичну складову, активніше використовувати відкриті реєстри та інструменти OSINT, розширювати мультимедійні формати подачі розслідувань. Також у наших планах — розбудова партнерств із колегами з інших регіонів та міжнародними медіа, щоб наші матеріали мали ширший вплив і резонанс. Головна мета — зробити розслідувальний напрям ще більш системним і стійким, аби громада отримувала перевірену та суспільно значущу інформацію, — каже виконавча директорка.
«Молодий Буковинець»: до нових знань і досвіду
Чернівецьке медіа «Молодий буковинець» є знаним медіа в Чернівецькій області з багатою історією — понад 40 років відображає життя міста та області. За цей період редакція стала беззаперечним лідером на ринку новинних онлайн-ресурсів. Багато років розвиває і аналітичну журналістику, досліджуючи і перевіряючи рішення органів влади і місцевого самоврядування, дії топ-посадовців області, чиновників, керівників комунальних підприємств, вивчаючи їхні статки, співставляючи декларації з реальним рівнем життя. Журналісти тримають в полі зору найбільші тендери, які проводить місцева влада на Прозоро.
Приміром, редакція досліджував ситуацію з 23 гуманітарними швидкими допомогами, які у березні 2022 року до Чернівців відправив уряд Італії для подальшого розподілення серед військових частин, але частина швидких «загубилася». Чернівецька ОВА не могла пояснити, кому і куди передали швидкі допомоги, тож довелося робити десятки інформаційних запитів до різних державних і військових органів, щоб вони нарешті пояснили ситуацію. У цій справі було відкрито кримінальне провадження, а судові засідання тривають досі.
Також редакція досліджувала причини і шукала винних у забрудненні річки-притоки Пруту, де через невідомі стоки загинула уся риба. Мешканці села просили допомогти, і журналісти долучилися до розслідування, яке триває. Нещодавно випустили своє перше розслідування в межах проєкту — Чому у Чернівцях занедбані укриття, на які витратили мільйони гривень?
— Але в процесі такої дослідницької журналістської роботи все частіше проявлявся брак знань, ресурсів, врешті-решт, людей і часу. Саме тому редакція одразу вирішила взяти участь у проєкті «Сильніші Разом». Важливим мотиватором стало і те, що до проєкту залучені як ментори — фахові журналісти, які працюють у розслідувальній журналістиці багато років і можуть навчити, допомогти, скерувати. І саме за практичні поради ми вдячні нашій менторці Анастасії Усенко, — говорить Людмила Осадчук, редакторка сайту molbuk.ua. — До розслідувань приступаємо поступово, після тривалих обговорень з колегами і експертами, підготовчих робіт. Щось вдається, десь робимо помилки, але хочемо, щоб дослідницька аналітика стала однією з постійних складових роботи журналістів.
Редакція продовжує навчатися роботі з відкритими реєстрами, базами даних, вчимося фактчекінгу, освоює нові моделі роботи. Вже планують роботу над наступними розслідуваннями. Зокрема перевірити, за які суми і хто ремонтує дороги у Чернівцях і чи раціонально витрачаються кошти громади, які статки намагаються приховати чиновники, як через земельні схеми соціальні об’єкти перетворюються на багатоповерхівки.
— Хотілося би залучити до цієї роботи більше журналістів, знімати відео та за можливості створити окремий відділ розслідувань. Усім регіональним медіа дуже важливо розвивати розслідувальну журналістику зараз, адже на місцях є багато можливостей впливати на владу, стежити на вирішенням проблем громад, формувати позитивні зміни в суспільстві. Тому ця робота дуже важлива і хочеться, щоб якомога більше медіа у регіонах мали можливість цим займатися, — підсумовує Людмила Осадчук.
«20 хвилин» (Вінниця) не лише викривають, а й змінюють
Розслідувальна журналістика не є новим напрямом у роботі медіа, фактично вже понад 20 років вінницька редакція систематично готує матеріали, які стосуються викриттів у регіоні.
— Навіть у місії нашої компанії прописано, що ми викриваємо і показуємо людям правду про те, що відбувається в їхніх містах. За понад 20 років роботи редакції ми зосереджувалися і продовжуємо зосереджуватися на темі корупції у місцевій владі та комунальних підприємствах; неефективному використанні бюджетних коштів; незаконному збагаченні чиновників і топ-посадовців; аналізі декларацій та їх відповідності фактичним статкам; різноманітних соціальних проблемах та подіях, які мають суспільний резонанс — ДТП, вбивства, соціальна несправедливість тощо, — розповідає головний редактор Вадим Павлов.
У різні періоди існування медіа змінювалися як інструменти роботи, так і підходи в журналістів, які займалися чи займаються такими темами. Участь у проєкті «Сильніші Разом» — це, перш за все, про нові знання, про роботу з новими сервісами та базами даних. Також важлива співпраця з іншими медіа та колегами з інших регіонів. Звісно, помічною є і фінансова підтримка, яка дає можливість редакції мати ресурс для розвитку розслідувальному напряму в комплексі.
«Ми прагнемо не просто розповідати чи викривати, а формувати зміни. Завдяки нашим матеріалам було відкрито багато кримінальних справ, відбувалися кадрові чистки тощо. Наприклад матеріал — «Наказував обслуговувати його і богатирів». Лейтенантка заявила про домагання полковника — був початком серії публікації про домагання в армії. Після суспільного резонансу були призначені перевірки і кримінальні провадження. Також командира частини звільнили після додаткових свідчень постраждалих. Також про цю історію зі згадкою про наше розслідування писали навіть у The New York Times.
Або ще дна історія — «П’янка в дитячому таборі та погрози обшуками: як керівник поліції області Іщенко потрапив в зашквар». Головний поліцейський області разом з 10 заступниками «відпочивав» у дитячому таборі неподалік Вінниці. Вживали алкоголь. Все це на відео зафіксували журналісти RIA, представники громадських організацій. Після цього було призначено перевірку. Звільненили або перевели кількох силовиків. А сам начальник поліції не зміг отримати звання генерала.
Останнє наше розслідування — «Запах, цвітіння та мертва риба: хто найбільше забруднює Південний Буг?» — виготволена в межах проєкту «Сильніші Разом». Воно про те, хто і як зубруднює Буг. Вже відомо, що будуть відбуватись перевірки», — розповів Вадим Павлов, наголошуючи на тому, що команда прагне посилити якість розслідувань і вплив їхньої роботи.
Труднощі та виклики схожі на інші медіа, продовжує співрозмовник. Це: нестача фінансування для тривалих проєктів; обмежений людський ресурс (не вистачає журналістів); ризики безпеки для журналістів; потреба в сучасних технічних інструментах (доступ до баз даних, ШІ, програм для аналізу, техніки тощо). Найбільші потреби — це стабільне і високе фінансування редакції, особливо розслідувачів. Також є необхідність у посиленні команди (бракує аналітиків, відеопродакшн-фахівців).
Протягом найближчого року команда планує змінити формат подачі розслідувань та обити це частіше у відеоформаті. А ще — розвинути напрям локальних розслідувань, які напряму впливатимуть на маленькі громади.
— Участь у проєкті «Сильніші Разом» дозволить нам здобути практичні навички для більш глибоких та якісних розслідувань; отримати можливість партнерства й обміну досвідом; посилити спроможність редакції захищати суспільні інтереси, — перераховує Вадим Павлов. — Бажаємо натхнення, сміливості та витримки всім учасникам. Нехай кожне розслідування стає кроком до більш прозорого й справедливого суспільства, а спільна робота робить усіх нас сильнішими.
Читайте також:
Розслідування без компромісів. Знайомтесь, команда Аліси Юрченко в «Сильніші Разом»
Не бояться перешкод та експериментів. Знайомтесь, команда Олександри Губицької в «Сильніші Разом»
Попри небезпеку та моральний тиск продовжують робити викриття в регіонах
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Прозорість і боротьба з корупцією» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
