Ольга Каліновська — ведуча і редакторка спецпроєктів на «5 каналі», авторка програми «Невигадані історії». З 2014 року вона висвітлює події на лінії фронту і прифронтових територіях. Останні пів року війна стала ще жорстокішою і технологічною, і кожен виїзд на небезпечну територію — це надзвичайний ризик. Тож медійниця оформила страхування від «Міжнародного фонду страхування журналістів».
— Хоч ніби за плечима колосальний досвід, їздити на фронтлайн стає все небезпечніше. Кодні два місяці їду туди орієнтовно на три тижні, аби назбирати матеріалу. Щоразу це різні локації — раніше був Донбас і Запоріжжя, нещодавно — Харківщина. Однак уперше скористалася можливістю застрахувати себе, — розповідає співрозмовниця.
Про сам проєкт пані Ольга дізналася від колег. Жодних проблем із подачею документів не виникло, координаторки все зрозуміло пояснили.
— Я надала всі документи швидко, у тому числі робочий наказ про відрядження, — розповідає журналістка. — Чому зробила це саме зараз? Мабуть, тому що тепер просто не знаю, на що сподіватися. Раніше, коли наша команда (я, оператор і водій) їхали з військовими, то почувалися в безпеці. А зараз розуміємо, що навіть з військовими поруч нема ніяких гарантій безпеки. Дорогою над нами постійно кружляють дрони. Їх надзвичайно багато. І коли деякі авто військових оснащені засобами радіоелектронної боротьби, то наша, журналістська машина, абсолютно беззахисна.
Під час крайньої поїздки до Лиману та Покровська, пригадує медійниця, за 50 метрів від них впав КАБ. І хоч тоді команда перебувала в укритті, насправді були всі шанси, що цей КАБ може прилетіти прямісінько у сховище.
— Війна точно стала жорстокіша, технологічна. Усе більше небезпек і для цивільних, і для сил оборони. Це морально виснажує, звісно. Фізично ще можна відновитися, а от психологічно прийняти, що ти не знаєш, коли тому всьому — кінець, надзвичайно складно. Щоразу важко повертатися і бачити бійців, серед яких уже дехто і три роки на позиціях, без ротацій, які раз на пів року, а й то рідше можуть поїхати до рідних. А багатьох — уже й немає серед живих… — продовжує Ольга Каліновська.
Вона дякує Асоціації за цю ініціативу — можливість безоплатно застрахувати медійникам своє здоров’я та життя, що дозволяє хоч трішки відчути себе захищеним.
— Як я вже говорила, працюю з 2014-го і залишити цю справу не можу. Зізнаюся, часом буває дуже страшно, а руки тремтять, коли поруч літають дрони або чую свист снарядів, які не те, що десь там летять, а поруч розриваються. Але попри все журналістська робота — це мій невеликий внесок у нашу майбутню перемогу. Тут, на фронті, багато моїх знайомих чоловіків і жінок, які залишаються та оберігають нас всупереч втомі та іншим обставинам. Я мушу показувати правдиве обличчя війни, щоб зберегти життя та зберегти Україну, — наголошує співрозмовниця.
Ольга Каліновська, як ми вже зазначали, має власну авторську програму. Тож вкладає в неї максимальну кількість сил та енергії. Цензури немає, а от самоцензура — завжди присутня.
— Не показую те, що може нашкодити захисникам, видати їх чи позиції. Але не мовчу про проблеми. Адже ми не можемо ідеалізувати ситуацію та бути в рожевих окулярах. Зміни потрібні вже і зараз, бо від них залежать людські життя, — підсумовує журналістка.
Оля проходила домедичні курси, має акредитацію для роботи в зоні ведення бойових дій, а відтепер ще й буде поновлювати страхування для себе. Тож радить усім медійникам подбати про свій захист.
Більше про Міжнародний фонд страхування журналістів читайте на сайті проєкту. Також тут можна подати ЗАЯВКУ.
Нагадаємо, що проєкт страхування реалізує Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» разом із партнерами. Ініціатива є частиною програми «Голоси України» Voices of Ukraine, яку координує Європейський центр свободи преси та медіа European Centre for Press and Media Freedom ECPMF. «Голоси України» (Voices of Ukraine) реалізується у межах Ініціативи Ганни Арендт (Hannah-Arendt-Initiative) і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (German Federal Foreign Office).
