Українські журналісти загартовані до роботи в складних умовах. Під ракетними обстрілами, без електрики та зв’язку. Але всі ми працюємо задля перемоги.
Асоціація «Незалежні регіональні видавці» підтримує понад 100 медіа у різних регіонах країни. Ми постійно на зв’язку з колегами, аби розуміти виклики та робити все можливе, щоб зберегти голос незалежної журналістики.
Упродовж останніх кількох тижнів, а особливо відчутно це в останні два тижні, чуємо від колег про складнощі в роботі через регулярне відключення електроенергії. Хоча, як розповідають медійники спеціально для АНРВУ, зараз це не є такою несподіванкою, як складний період 2022-2023-их років. Частково є й обладнання, і розуміння, як планувати робочий режим та виконувати поточні завдання.
Ми підготували для вас кілька прикладів регіональних редакцій, які розповідають про свій досвід роботи в умовах відсутності світла.
«20 хвилин» (Тернопіль)
Редакція навчилася злагоджено працювати в дистанційному режимі, відколи почалася пандемія коронавірусу. Щоправда, тоді верстка газети онлайн та поточна робота редакції не з офісу виглядала складною задачею. Зараз — це звичайний процес.
— Відсутність електроенергії, звісно, є незручністю для усіх українців. Доводиться переформатовувати свій робочий режим, багато планів злітають з порядку денного через об’єктивні обставини, зокрема через те, що не лише ми, журналісти, а й багато інших людей залежні від світла, — розповідає головна редакторка медіа Наталія Бурлаку. — Завдяки Асоціації ми отримали потужну електричну станцію, яка фактично рятувала нас у 2022-му. При потребі застосовуватимемо її і зараз. Звісно, одного такого приладу недостатньо для роботи всієї команди навіть журналістів. А ще є рекламний та інший відділи. Усі журналісти мають у використанні редакційні ноутбуки, які поки що тримають заряд по кілька годин. Офісне приміщення розташоване не в зовсім безпечному (в умовах війни) місці, тож розраховувати на постійне перебування там ми не можемо, хоча провели туди оптоволоконний Інтернет. І оскільки в нас є успішний досвід дистанційної роботи, ми цілком справляємось зі своїми задачами в такому форматі, але це поки нема тривалих блекаутів. Ми також збираємось офлайн на довгострокові планування, навчання, обговорення важливих робочих моментів.
З рекомендацій, які можна дати колегам: міксувати роботу онлайн-офлайн, мати чітко прописаний алгоритм дій, зробити перепис усього обладнання та подбати про достатню кількість повербанків та іншого необхідного для роботи.
— Здається, що зараз ми всі проходимо репетицію на складний зимовий період. Буду рада помилитися, вірю в краще. Працюємо задля перемоги, — підсумовує редакторка.
Коло.news (Полтава)
Завдяки підтримці світу і мужності українських енергетиків колектив сайту полтавських новин Kolo.news майже забув страшну першу зиму з відключеннями світла. Здавалось, що блекаутів більше не буде. Але вони знову є.
Редакція орендує у Полтаві два офісні приміщення у великому бізнес-центрі, на четвертрму та п’ятому поверхах. У офісного центру є потужний генератор, але через велику кількість приміщень його потужності вистачає лише на освітлення коридорів і водопостачання. У інтервалах відключень, які зазвичай тривають 3,5-4 години не працюють ліфти, кондиціонери, розетки, а головне – Інтернет, і це найбільша проблема. Адже журналісти можуть обійтись без ліфту і піднятись сходами на 5 поверх кілька разів на день, не випити чаю, а от без Інтернету, особливо якщо запланований прямий ефір, не обійтись.
— Наша редакція прилаштувалась до перебоїв електропостачання. Ми плануємо роботу в редакції та інтерв’ю відповідно до графіків відключення енергії. Роботу узгоджуємо відповідно до черг на відключення як у офісі, так і удома у журналістів. Якщо світло у офісі з’явиться об 11 годині, то робочий день журналістів починається удома (за умови, що там у цей час є світло). Якщо світла немає ні у редакції, ні вдома, журналісти їдуть у редакцію, де у нас є зарядна станція, яку ми отримали від АНРВУ. Її цілком вистачає для Інтернету, зарядки телефонів, ноутбуків. Також редакція має два повербанки, які є вдома у журналістів, які живуть на околиці міста і частіше працюють віддалено, — розповідає СЕО медіа Тетяна Цирульник.
Проблеми також є. Зарядної станції вистачає лише на один ньюзрум. На другий, який розташований на іншому поверсі, Інтернет роздають повербанками.
— Цього дуже мало, адже ми зараз облаштовуємо студію для запису відеоподкастів, тож електроенергія потрібна не лише для Інтернету і ноутбуків, а і для студійних відеомікшерного пульта, софтбоксів. Якщо блекаути стануть тривалішими, ми тим більше продовжимо ходити до офісу, бо тут є зарядна станція. Насправді було б добре, якби їх було дві. Більшість ноутбуків у редакції старі, деякі через свій вік не можуть тримати заряд понад дві години, а щоб зарядити їх журналісту, доводиться «ставати у чергу» до зарядної станції, яка не може заряджати одночасно понад 4-5 приладів, — зауважує Тетяна.
ОГО (Рівне)
Як і багато інших редакцій, пандемія ковіду навчила колектив ОГО працювати в дистанційному форматі. Тому багато працівників виконують завдання з різних місць. Але є частина тих, які в силу своєї спеціалізації мусять бути в офісі.
— Ще з минулого року наша редакція працює над збільшенням спроможності працювати незалежно від наявності електроенергії. Частина компʼютерної техніки була замінена на нову, нові батареї дозволять працювати довше в автономному режимі. Працівники мають повербанки. Також у нас є зарядна станція, яка забезпечує роботу газового котла взимку для опалення офісу. Наразі є гостра потреба у подальшій заміні батарей до ноутбуків на нові. Маємо часткову проблему з провайдером інтернету, бо при відсутності електроенергії він працює не завжди. Поки що рятують мобільні оператори. Але як буде далі — невідомо, — розповідає СЕО медіа Світлана Омельчук. — Офіс буде функціонувати, поки тут буде тепло. Якщо відключення будуть довготривалими, то місткості зарядної станції не вистачить для котла, тож доведеться шукати рішення.
З порад, які можуть використати інші: це розібратися з Інтернет-живленням уже зараз. При потребі варто купити кабель DC-USB для роутера, але перед тим подивитися, який підтримує ваш прилад — 9V чи 12V.
«Редакція газети «Молодий буковинець» (Чернівці)
Працівники редакції працюють у штатному режимі. Виконувати завдання стало складніше, адже відключення світла вносять свої корективи. Через це співробітники редакції завчасно здають матеріали для газети. Адже вимикають світло в середньому на дев’ять годин за добу. Є дні, коли електроенергії не буває і 12 годин. На дистанційну роботу поки що не переходили, адже у редакції є генератор та все необхідне, щоби зарядити свої гаджети: зарядна станція, повербанки. Якщо говорити про чергування на сайті, після 18:00, то кожен редактор сайту попередньо перевіряє графік відключення світла своєї групи, відштовхуючись від цього, обирає зручний для себе час для чергування. Наразі вагомих проблем у роботі редакції не виникало, але у теперішніх умовах усі ми повинні бути готові до різних обставин.
«Гривна» (Херсон)
Офісу в місті через воєнну ситуацію зараз фактично немає. Усі архіви та матеріали редакції зберігають на хмарних серверах, щоб мати доступ до них із будь-якої точки.
Через війну хтось залишився, деякі журналісти роз’їхалися по різних куточках країни, дехто працює із-за кордону. Тому в кожного і своя ситуація з електроенергією. Відповідно до цього, складають графік чергувань та коригують його.
— Робочий процес постійно триває, якщо в когось є проблеми зі світлом чи Інтернетом, страхують інші. Є чіткі домовленості між колегами. Завдяки Асоціації маємо зарядні пристрої й техніку, яка виручає в складний період. Але якщо ситуація загостриться, план дій доведеться коригувати, — наголошує видавець Сергій Болотов.
З порад колегам: продумати зручний формат роботи, не зациклюватися лише на офлайн-форматі, якщо нема можливості забезпечити безперебійну роботу в офісі. Якщо працівники мають можливість працювати там, де зручніше і є все необхідне для роботи, дедлайни виконуються — варто скористатися цією можливістю.
Як бачимо, ситуація схожа, але водночас і відмінна. Адже кожне медіа має різну чисельність працівників, різний досвід роботи онлайн-офлайн, у когось орендоване приміщення, хтось має власне, дехто релокувався в інші регіони.
Головні підсумки:
— чітко розподілити ролі та скласти алгоритм дій при блекауті;
— прописати технічні потреби редакції і по можливості поповнювати запаси обладнання;
— перейти зі стаціонарних комп’ютерів на ноутбуки, які можуть тримати хоча б по кілька годин;
— мати додаткові комплекти батарей на ноутбуки;
— «заживлювати» роутер від повербанка чи невеликої зарядної станції, якщо провайдер має встановлені акумулятори на обладнанні;
— при можливості провести оптоволоконний інтернет;
— міксувати з форматами роботи (онлайн-офлайн), якщо при цьому не страждає робочий процес;
— якщо колектив працює з офісу, уже зараз необхідно спланувати роботу в зимовий період, щоб було опалення;
— завжди майте план «Б», якщо ситуація погіршиться;
— віримо в краще, але плануємо вже сьогодні. Адже від продуманої та спланованої роботи є успішні результати.
***
Приєднуйтесь до Асоціації, аби дізнаватися про свіжі новини та можливості для світу медіа.
Підписуйтесь на наші сторінки у:
