Марія Мороз, «Український свідок» — про виклики воєнної журналістики, цінність страхування від МФСЖ та враження від Всесвітнього Медійного Конгресу в Кракові
Медійний проєкт «Український свідок» з’явився 25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення. Його ініціював громадський активість і засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега.
Ми поговорили з проєктною менеджеркою та журналісткою проєкту Марією Мороз про те, як і над чим працює команда «Українського свідка».
Виклики: безпека, фінансування, кадри
Найбільший виклик, із яким стикаються нині українські журналісти, особливо ті, що працюють близько до лінії фронту, — це безпека. Й редакція «Українського свідка» тут не виняток.
Читайте також: «Свобода слова — це не теорія, а щоденна боротьба за виживання», — із виступу Оксани Бровко на WEXFO
«Ми й раніше знімали на позиціях, коли дозволяли військові, — розповідає Марія Мороз, — але останні пів року стало набагато складніше через те, що дронів стало більше. Вони залітають на 20–30 км від лінії фронту».
За міжнародними правилами, журналісти в зоні бойових дій або поблизу них носять чорні каски й чорні бронежилети з написом «Преса». Та саме це робить їх мішенню: росіяни свідомо полюють саме на журналістів.
Читайте також: «Там постійно літають FPV-дрони і каска привертає увагу», — воєнкорка Любов Сітак
За словами Марії Мороз, лише за останні пів року знімальні групи «Українського свідка» двічі потрапляли під атаки: «У листопаді — скид із дрона. В березні — дрон “Молнія”. Обидва рази наші камери були ввімкнені, і ми опублікували ці кадри на каналі. Це страшний, але важливий досвід».
У листопаді 2024 року під обстріл потрапили Маргарита Потапова і Олександр Давиденко, а в березні 2025-го Олекса Жовтий. Обидва випадки зафіксовані на відео, бо в момент атаки камери були ввімкнені.
Відео з ютуб-каналу «Українського свідка»: «Дрон атакував знімальну групу. Граната розірвалася перед камерою. Врятував РЕБ»
Такі інциденти впливають на всю команду. «Ми стали набагато обережнішими. Всі живі люди. Це важко — морально і професійно», — каже Марія.
Фінансові труднощі — це ще один виклик. Після припинення фінансування від USAID ситуація для багатьох медіа стала нестабільною. Але тут команда потроху дає собі раду й намагається вийти на певний рівень стабільності.
І третій серйозний виклик — брак кадрів. За три роки існування проєкту добровольцями пішли до ЗСУ 15 співробітників «Українського свідка». Враховуючи, що зараз у команді працює 15 людей, це, можна сказати, 100% співробітників. Тож не дивно, що команда за цей час майже повністю оновилася.
Читайте також: «Складно надолужити втрату професіоналів», — директорка з розвитку продуктів агенції «Або» Гаяне Авакян
Пошук професіоналів, готових працювати в непростих умовах і документувати війну, — одне з важливих завдань команди «Українського свідка».
На чому концентрується редакція
Для редакції важливо бути голосом військових, показувати наживо, що саме відбувається, як відбувається, говорити з різними ланками. «Ми говоримо з командирами бригад, рот, із солдатами на передовій. Ми документуємо війну в її реальності», — розповідає Марія Мороз.
Ще один важливий напрям — зв’язок між військовими та цивільними. Журналісти озвучують військовим ті запитання, які ставлять підписники в соцмережах, на Патреоні. «Ці питання цікаві й нам самим. Бо ми ж теж цивільні, просто з трішки більшою експертизою в темі», — додає Марія.
Ну і документування, збереження пам’яті — теж складові місії. Чимало героїв відеосюжетів «Українського свідка» в жодних інших медійних матеріалах не фігурують. «Багато з наших героїв гинуть. І тоді виявляється, що відео, яке ми зняли, — це єдина хроніка їхнього життя. Це велика відповідальність», — каже журналістка.
Що допомагає в роботі
Посутньою допомогою стало страхування від МФСЖ. Щойно редакція дізналася про цю можливість — одразу нею скористалася.
«У ситуації, коли навіть дотримання правил безпеки не гарантує нічого — страхування стало для нас справжньою знахідкою. Воно дає впевненість і змогу працювати спокійніше», — розповідає Марія Мороз.
Вона також проходила тренінг із домедичної допомоги, організований АНРВУ в квітні цього року. «Ми й раніше проходили такі тренінги, але кожен окремо. А завдяки участі у тренінгу від асоціації у Львові я зрозуміла — треба робити це разом. Це підвищує довіру в команді й готує нас до критичних ситуацій».
Читайте також: Навчальні курси Basic Life Support та Stop The Bleed, аптечки та страхування
Коли зупинилось дихання: інструкція для журналістів, які працюють у зоні ризику
Що треба вміти медійникам, аби врятувати своє чи інше життя в критичних ситуаціях
Іншим помічним досвідом була поїздка на Всесвітній Медійний Конгрес у Кракові в рамках проєкту «Сильніші разом». Війна триває вже 11 років, три роки українські журналісти працюють в умовах повномасштабного вторгнення. А «Український свідок» концентрується на війні й військових, на новинах та історіях із війни. «Такі поїздки дуже розширюють бульбашку, в якій ти так чи інакше опиняєшся. Тому для мене це було надзвичайно цінно — просто вийти за межі своєї щоденної роботи і подивитися на інших людей. Поговорити з іншими людьми з різних країн світу. Це дає свіжий погляд на те, що ти робиш кожен день», — каже Марія.
Читайте також: Основні тези Всесвітнього Медійного Конгресу 2025: ШІ, довіра та нова авдиторія в епоху змін
Особливо журналістці запам’яталась одна з панелей: дискусія про кризи в медіа, на якій виступали Альона Яцина з «Кордону.медіа» та редакторки з Індії і Норвегії. «Це були надзвичайно сильні історії — про помилки, витривалість і професійну мужність».
***
Цей матеріал підготовлено в рамках проєктів «Сильніші разом» та «Міжнародний фонд страхування журналістів».
Нагадаємо, проєкт «Сильніші разом: Медіа та Демократія» започаткований 2025 року в партнерстві зі Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки програми Nansen для України від Norad. Ця трирічна програма підтримки медіа з бюджетом у 70 мільйонів норвезьких крон охоплює до 75 регіональних і місцевих медіа по всій Україні.
Міжнародний фонд страхування журналістів (МФСЖ) — це ініціатива шести громадських організацій: Фундації «Суспільність», Асоціації «Незалежні регіональні видавці України», ІМІ, «Детектора медіа», ЦЕДЕМ та ІРРП, спрямована на організацію допомоги медіа бути захищеними під час створення новин, репортажів та історій під час війни. Ініціатива є частиною програми «Голоси України» Voices of Ukraine, яку координує Європейський центр свободи преси та медіа European Centre for Press and Media Freedom ECPMF. «Голоси України» (Voices of Ukraine) реалізується у межах Ініціативи Ганни Арендт (Hannah-Arendt-Initiative) і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (German Federal Foreign Office).
Деталі про умови страхування можна прочитати тут.
Читайте також:
- На Всесвітньому Медійному Конгресі Україна говоритиме про свободу слова
- Разом — це сила і відповідальність водночас. Українські медійниці поділилися думками про «Золоте Перо Свободи»
- Стійкість під обстрілами: українську незалежну пресу відзначили нагородою Golden Pen of Freedom Award 2025
- Голос українських медіа має значення. Про АНРВУ та нагороду Golden Pen of Freedom 2025
