Зараз багато медіа в Україні переживають складний період. Пов’язане це з припиненням фінансування з боку американських донорів. Частина редакцій звернулися за підтримкою до своїх читачів. Та навряд вдасться швидко розбудувати спільноти, аби покрити витрати на оплату праці журналістів та закрити інші поточні потреби, про це говорили топ-менеджери українських національних та регіональних медіа на закритій партнерській зустрічі у п’ятницю, 31 січня.
Модераторка обговорення — директорка Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» Оксана Бровко наголосила, що криза — це водночас і вікно нових можливостей та переосмислення своїх стратегій розвитку.
— Здається, зараз багато редакцій опинилися в схожій ситуації, як на початку повномасташтабного вторгнення, коли рекламний ринок обвалився, і медіа терміново потрібна була допомога, аби зберегти свої команди. І цю підтримку вони отримали від наших закордонних колег. Згодом ми бачили, як ці регіональні медіа повернули собі частки рекламних доходів, зараз продовжують розвиватися, вчитися новому та прагнуть бути незалежними, у тому числі не залежати значною мірою від донорського фінансування, — розповідає Оксана Бровко.
Найгостріше проблема з зупинкою американського фінансування стала, за її словами, саме у прифронтових регіональних медіа, які фінансувалися переважно за рахунок грантів американських проєктів. Протягом цього періоду вони виконували більше соціальну місію — висвітлення наслідків війни, інформування населення, а не будували успішні бізнес-моделі. Бо в таких регіонах, якщо і залишився ще бізнес, то й сам намагається вижити. Багато підприємців релокувалися.
— Тож у короткостроковій перспективі потрібно знайти швидку підтримку від донорів, які готові допомогти саме таким медіа. Тут повинні включитися профільні медіоорганізації, які вже мають налагоджені кола партнерств із міжнародними донорськими організаціями. Це буде така собі «швидка допомога». Але для того, щоб і надалі розвивати та будувати медіа, потрібно створювати стійкі бізнес-моделі, диверсифікувати джерела доходів та залучатися читацькою підтримкою, — наголошує Оксана Бровко. Як не складно це може звучати в умовах війни, ми маємо гарні приклади такої роботи в регіонах.
Говорили й про інші виклики і тенденції, які зараз присутні на українському медіаринку.
— Через кризу донорського фінансування медіа почали активніше публікувати інформацію про свої клуби читачів та заохочувати людей долучатися до них. І це — гарний крок уперед, щоб «привчити авдиторію платити за контент». Однак успіх в цьому напрямку навряд буде швидким і результативним. На це підуть роки.
— Пейволл в Україні — це велика ціль та великий виклик водночас. NV є одним із небагатьох медіа, що запровадили платний доступ до контенту. Маючи 15 тисяч передплатників, вони навіть під час війни змогли зберегти підтримку своєї авдиторії. Проте і з технічної точки зору, і з контетної — це дуже дорогий і довготривалий процес.
— Серед проблем: маркетингова складова медіабізнесу залишається слабкою, що ускладнює стратегічний розвиток редакцій. Тож донорам потрібно звертати увагу не лише на підтримку для виробництва контенту, а й допомогти організувати навчання та посилити роботу маркетингових відділів.
— Вимірювання потреб авдиторії та впливу контенту, особливо в умовах окупації чи відсутності досліджень, є значним викликом для медіа. Звідси — колізія: чи співпадають контетні бачення донора й авдиторії та що з цим робити?
— Грантові програми наразі дають можливість розвивати команди українських медіа, купувати техніку та підтримувати роботу журналістів. Є великий кадровий голод, потреба в людях, потрібні кошти для фінансування їхньої роботи. Тож українські медійники все ж розраховують на грантову підтримку.
— Не всі невеликі медіа, які не мають стратегії та бачення на майбутнє, зможуть пережити цю кризу. Але сильні гравці, які готові шукати рішення, відкриють для себе інші можливості та зможуть не лише зберегти, а й посилити роботу команд.
Хочете розвивати, впроваджувати інновації в роботу вашого медіа — доєднуйтесь до навчальних програм та поїздок, які організовує АНРВУ. Підписуйтесь на наші сторінки в соцмережах, аби не пропустити важливого.
До слова, уже 7 лютого ми проведемо практичний воршоп з написання промптів для CHATGPT, приєднуйтесь: ЗАЯВКА.
Читайте також:
Як «Одеське життя» використовує ChatGPT для створення інформаційних запитів
Не часом єдиним або Як медіа варто вимірювати цінність своїх матеріалів
Вибух ШІ-контенту: що чекає на медіа у 2025-му (дослідження)