Український досвід роботи під час війни стає важливим для європейських країн, які готуються до можливих безпекових загроз. Для медіа це питання не лише фізичної безпеки журналістів, а й здатності продовжувати роботу під час криз, зберігати довіру читачів та забезпечувати громади перевіреною інформацією.
12 листопада в Осло ці теми обговорили на щорічній конференції Норвезької асоціації редакторів Høstmøtet 2026. Досвідом українських регіональних медіа поділилася директорка Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) Оксана Бровко. У програмі також відбулася дискусія про готовність Норвегії до війни за участі військового керівництва країни та медійної спільноти.
Кризова готовність: що важливо для редакцій
Для українських регіональних медіа робота під час повітряних тривог, обстрілів і відключень електроенергії стала частиною професійної реальності. У таких умовах редакції мають одночасно дбати про безпеку команд, підтримувати зв’язок із журналістами та не переривати інформування своїх громад.
Виступ Оксани Бровко мав назву «What I have learned about preparedness» («Чого я навчилася про готовність до криз»). Вона поділилася досвідом підготовки до повномасштабного вторгнення як директорка медійної організації та мама чотирьох дітей.
Для редакцій ця тема має цілком практичний вимір. Як продовжувати випуск новин, якщо зникають електрика та зв’язок? Хто координуватиме роботу команди, якщо частина журналістів не може працювати? Через які канали люди отримуватимуть важливі повідомлення? Відповіді на ці запитання варто мати ще до виникнення кризової ситуації.
Конференція Høstmøtet 2026 в Осло, 12 листопада 2026 року.
Чому український досвід важливий для Норвегії
Після українського виступу на конференції відбулася дискусія «Чи маємо ми бути готовими до війни?». Серед її учасників були головнокомандувач Збройних сил Норвегії генерал Ейрік Крістофферсен, лідерка Консервативної партії Іне Еріксен Сьорейде та представники медіаспільноти.
Обговорення стосувалося підготовки норвезького суспільства до найскладніших сценаріїв і збереження демократичних цінностей в умовах можливих загроз. У цій частині програми український досвід став важливим практичним контекстом для розмови про безпеку та готовність до війни.
Після дискусії Оксана Бровко особисто поспілкувалася з генералом Ейріком Крістофферсеном. За її словами, головнокомандувач підкреслив, наскільки важливим для Норвегії є досвід України. Йшлося про знання, які українські військові та фахівці здобувають під час війни, а також про безпекові виклики, з якими стикається країна.
Директорка АНРВУ Оксана Бровко та головнокомандувач Збройних сил Норвегії генерал Ейрік Крістофферсен під час конференції Høstmøtet 2026 в Осло
Для української медійної спільноти участь у таких обговореннях важлива ще й тому, що розширює розуміння готовності до криз. Поряд із питаннями оборони постає роль незалежної журналістики, яка має забезпечувати людей достовірною інформацією та зберігати здатність працювати за надзвичайних обставин.
Регіональні розслідування як частина стійкості медіа
Готовність медіа до криз – це не лише можливість продовжувати випуск новин. Не менш важливо зберігати редакційну незалежність і здатність контролювати рішення влади, навіть коли ресурси обмежені, а безпекові ризики зростають.
Саме про цю частину роботи українських редакцій йшлося під час зустрічі з державним секретарем Міністерства культури та рівності Норвегії Ерлендом Кальдестадом Ганствейтом. Оксана Бровко передала йому збірку «12 ТОП» з антикорупційними розслідуваннями регіональних медіа, підготовленими в межах програми «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією».
Директорка АНРВУ Оксана Бровко та державний секретар Міністерства культури та рівності Норвегії Ерленд Кальдестад Ганствейт під час зустрічі в Осло.
Програму АНРВУ реалізує у партнерстві зі Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії.
За інформацією, оприлюдненою Оксаною Бровко під час візиту, за півтора року 18 регіональних медіа підготували понад 170 антикорупційних розслідувань. Серед тем – діяльність місцевої влади, політиків, державні закупівлі та використання бюджетних коштів.
Збірка «12 ТОП» охоплює матеріали про публічні кошти, комунальне майно, окупацію, колабораціонізм і зв’язки з Росією. За цими публікаціями стоїть робота з документами, відкритими даними та перевіркою фактів. Водночас, як показує досвід учасників програми, журналістам доводиться протистояти тиску, погрозам і спробам втручання в редакційну політику.
Для невеликих громад така журналістика особливо важлива. Місцеві розслідування дозволяють читачам бачити, як використовують кошти громади, перевіряти рішення посадовців і вимагати відповідальності за можливі зловживання. Війна не скасовує потреби в цьому контролі.
Що цей досвід означає для українських медіа
Міжнародна співпраця українських редакцій поступово виходить за межі отримання підтримки. Європейські колеги можуть переймати досвід роботи медіа в умовах війни, тоді як українські журналісти отримують можливість представляти свої практики та результати ширшій професійній спільноті.
Для самих редакцій важливо поєднувати дві складові стійкості: готовність працювати під час надзвичайних ситуацій та збереження незалежної журналістики. Перша потребує продуманих сценаріїв роботи й комунікації з громадою. Друга – професійних стандартів, редакційної незалежності та ресурсів для підготовки суспільно важливих матеріалів.
Виступ на Høstmøtet 2026 і представлення українських розслідувань норвезьким партнерам показали два напрями, у яких українські регіональні медіа вже мають практичний досвід: забезпечення роботи в кризових умовах і збереження журналістського контролю за владою під час війни.
