16 вересня на Paris AI Forum 2026 у Парижі Tom Rubin, керівник напряму інтелектуальної власності та контенту OpenAI, описав роль в журналістиці та окремо звернувся до українських редакцій. Він розповів, що OpenAI разом із WAN-IFRA за останні роки надала ШІ-навчання та підтримку 160 редакціям у світі, а в Україні 45 редакцій і понад 193 учасники вже долучилися до AI Masterclass Series. Ще 10 українських редакцій працюватимуть у Newsroom AI Catalyst над власними ШІ-рішеннями у партнерстві з WAN-IFRA та АНРВУ.
Чому OpenAI підтримує журналістів
Том Рубін пояснив, що його ставлення до українських журналістів має і професійний, і особистий вимір. До роботи в OpenAI він сам працював журналістом у The New York Times.
Том підкреслив необхідність підтримувати незалежну журналістику, поки країна одночасно бореться за власне виживання.
У виступі Том згадав роботу українських локальних журналістів у громадах, де війна впливає не лише на теми матеріалів, а й на саму можливість поширювати інформацію.
Як приклад, Том навів підготовку інформації про евакуаційні маршрути, а також випуск газет для людей, які залишились без інтернету через воєнні дії.
«Хтось аналізує муніципальний бюджет. Хтось запитує, чому досі не відкрили школу. Інший журналіст перевіряє, чи має лікарня все необхідне. Люди, проблеми яких раніше ігнорували, отримують можливість бути почутими», — підкреслив Том Рубін
Від справи Дрейфуса до Вотергейту: навіщо суспільству незалежна преса
Для пояснення ролі журналістики спікер звернувся до історичних прикладів.
Першим стала справа Альфреда Дрейфуса у Франції. Він нагадав, що на остаточне виправдання Дрейфуса знадобилося ще вісім років і робота багатьох людей.
Водночас преса відігравала суперечливу роль. За словами спікера, частина газет допомагала розпалювати упередження проти Дрейфуса, тоді як інші виступали проти несправедливості.
Для нього цей приклад показує, що журналістика здатна протистояти несправедливості.
Другим прикладом у виступі став Вотергейтський скандал у США, у результаті якого у 1974 році президент Ніксон подав у відставку.
Том підкреслив, що наполеглива журналістська робота показала, що навіть президент може бути притягнутий до відповідальності.
Журналісти, за його словами, заробляють довіру тим, що шукають факти, аналізують інформацію, уважно слухають та ставлять запитання владі. Для цього їм необхідна незалежність.
Війна робить журналістику одночасно важливішою і складнішою
Окремо спікер говорив про те, що відбувається з цією роботою під час війни. Журналісти мають повідомляти людям, де знайти медичну допомогу та якими дорогами безпечно пересуватися, водночас переживаючи за власні сім’ї, друзів і колег.
Редакціям доводиться переїжджати, змінювати місця роботи та працювати під час відключень електроенергії. Історичну паралель спікер провів із самою Францією.
Під час окупації Парижа люди, які стояли за підпільною газетою Défense de la France, починали друкувати її в підвалах. Згодом наклад видання, за словами спікера, досяг сотень тисяч примірників. Друкарська машина дала невеликій групі можливість масштабувати поширення інформації.
«Хтось усе одно повинен поїхати туди і побачити, що відбувається»
Одним із центральних слайдів стала цитата воєнної кореспондентки Marie Colvin:
«Воєнна журналістика за своєю суттю залишається такою самою — хтось має поїхати туди і побачити, що відбувається».
Поруч із цим Том згадав українського журналіста Мстислава Чернова:
«Я можу лише зробити так, щоб якомога більше людей побачили те, що побачив я».
Що саме ШІ може робити для журналіста
Том озвучив приклади завдань, де ШІ може бути помічником для журналіста:
- Підготуватися до інтерв’ю;
- Проаналізувати великий масив документів;
- Провести пошук в архіві або помітити зв’язок між фактами.
Але журналіст приносить у цей процес найважливіше: знання своєї громади, власні джерела та професійне судження про те, що справді важливо і коли потрібно звернутися до експерта.
Тому економія часу для редакції має інший сенс, ніж просто збільшення кількості публікацій. Тобто ШІ-інструменти можуть допомогти редакціям працювати над історіями, за які раніше було б неможливо взятися через обсяг інформації чи обмежені ресурси.
Це вже інша стадія використання технології. Мета не тільки в тому, щоб заощадити кілька хвилин на рутинній операції. ШІ може допомогти журналісту опрацювати та звузити величезний потік інформації до того, що заслуговує на подальшу журналістську перевірку.
ШІ може помилятися
Після можливостей спікер окремо перейшов до ризиків.
За словами Тома, новини залишатимуться необхідними, особливо коли від інформації залежить безпека людей. Але ризики ШІ потребують такої самої практичної уваги, як його переваги.
Він назвав конкретні проблеми: ШІ може неправильно зрозуміти контекст і створити неправильну відповідь.
Технології також можуть використовувати для фальсифікації зображень та голосів.
Тому результати роботи ШІ потрібно перевіряти за доказами. Журналісти та редактори залишаються відповідальними за те, що вони публікують.
Криза медіа почалася не з ChatGPT
Ще один великий блок презентації стосувався економічної кризи журналістики.
Спікер наголосив, що проблеми індустрії не почалися з появою ШІ, попри те, як це іноді подають представники медіаринку.
За його словами, понад два десятиліття американські газети мають справу зі скороченням друкованих накладів, втратою рекламних доходів та падінням суспільної довіри до новинних медіа.
«Хронологія має значення».
На підтвердження цього в презентації показали матеріал Walter Isaacson «How to Save Your Newspaper» від 5 лютого 2009 року.
У ньому ще тоді йшлося про кризу журналістики та перспективу ситуації, коли деякі великі міста можуть залишитися без власних газет, а журнали та мережеві новинні редакції — із дуже невеликою кількістю репортерів.
Тобто питання, хто фінансуватиме суспільно важливу журналістику та роботу бюро в зонах війни, стояло перед медіа задовго до сучасного генеративного ШІ.
Водночас спікер наголосив: ця історія не зменшує ані зобов’язання OpenAI допомагати медіа новими інструментами, ані відповідальності працювати з новими ризиками, які приносить ШІ.
Для маленької редакції ШІ може відкрити те, що раніше могла дозволити собі лише велика
Особливий потенціал OpenAI бачить для невеликих видавців.
Спікер назвав три практичні напрями допомоги:
- підтримка репортерської роботи й досліджень;
- зменшення адміністративної роботи всередині редакції;
- допомога читачам у пошуку журналістських матеріалів, які для них важливі.
«Україна бореться за правду. І ми допоможемо як зможемо»
Том присвятив Україні декілька слайдів.
На карті показали редакції з різних областей, які взяли участь у AI Masterclass Series. Серію ШІ-майстеркласів пройшли 45 українських редакцій та понад 193 учасники. Наступний етап — Newsroom AI Catalyst. До нього входять 10 редакцій.
Учасниці української програми Newsroom AI Catalyst на сцені Paris AI Forum 2026 у Парижі
Саме ці команди мають розробляти й тестувати ШІ-проєкти, створені під конкретні потреби їхніх редакцій.
Оксана Бровко: «Ми не лише виживаємо — ми розвиваємося»
На сцену запросили директорку АНРВУ Оксану Бровко та українських журналістів.
Оксана згадала про реальність, у якій сьогодні працюють редакції, і звернулася до присутніх:
«Для вас це може виглядати як інша реальність, але для нас — це повсякденне життя».
Далі Оксана пояснила практичну цінність партнерства з OpenAI та медійними організаціями. Це можливість для десяти локальних редакцій перевірити, як ШІ може допомагати працювати в дуже складних умовах.
Мета — дати журналістам більше часу для справжньої журналістської роботи на місцях:
«Ми не лише перебуваємо в режимі виживання — ми розвиваємося. І ШІ для нас є частиною цього. Навіть коли ми перебуваємо під атакою».
Для локальних редакцій ШІ — це не про технологію для автоматичного виробництва максимальної кількості текстів, а спосіб повернути обмежений людський час туди, де без журналіста не обійтися.
Бути на місці. Збирати докази. Допомагати людям зрозуміти, що відбувається. Це і є журналістська робота. А корисний інструмент має допомагати журналістам робити більше саме цієї роботи.
