У Парижі розпочався Paris AI Forum 2026 від WAN-IFRA — Всесвітньої асоціації видавців новин. Форум зібрав експертів, які інтегрують штучний інтелект у редакціях: від автоматизації щоденної роботи до створення ШІ-продуктів, роботи з архівами та пошуку нових бізнес-моделей.
Цього року на форумі є представники 10 українських медіа. Поїздка до Парижа стала етапом програми Newsroom AI Catalyst Ukraine — спільної програми АНРВУ, OpenAI та WAN-IFRA.
Читайте також: 10 українських регіональних медіа стартують у проєкті Newsroom AI Catalyst Ukraine
Швидкість має бути контрольованою
Форум відкрив Stig Ørskov, CEO WAN-IFRA. За його словами, видавцям потрібно рухатися швидше, експериментувати та перетворювати можливості штучного інтелекту на реальну цінність. Водночас швидкість не повинна означати відмову від журналістських правил.
«Відповідальний штучний інтелект має бути керованим дизайном із самого початку. Нам потрібні прозорість та підзвітність, повага до прав і чіткий редакційний контроль», — наголосив Стіг під час відкриття форуму.
«Ми маємо будувати майбутнє, якого хочемо, а не погоджуватися на майбутнє, якого боїмося»
Ana Jakimovska, Head of AI Strategy в бельгійській медіагрупі Mediahuis, поставила питання ширше за вибір конкретного ШІ-інструменту: де взагалі залишиться місце видавців, якщо спосіб споживання новин змінюють пошукові системи, чатботи та ШІ-агенти?
Під час презентації Ана зазначила, що органічний пошуковий трафік у світі скоротився на 30%. Водночас використання новин у чатботах зросло на 3% рік до року.
Ще одна зміна стосується того, хто взагалі заходить на сайти. За даними зі слайда, вперше в історії трафік ботів перевищив людський вебтрафік.
Тому Ана пропонує розглядати дистрибуцію вже не як технічну задачу після публікації матеріалу, а як окрему стратегічну компетенцію редакції.
Довіра до новин падає, але відомі медіабренди мають перевагу
Ана також зазначила, що лише 37% авдиторії в світі довіряє новинам, і Ана називає цей показник рекордно низьким.
Водночас довіра до знайомих та якісних незалежних медіабрендів тримається краще.
Це створює для редакцій конкурентну перевагу, яку складніше скопіювати за допомогою генеративного ШІ. Якщо сам текст стає дешевше і простіше створювати, цінність переходить до джерела, якому читач довіряє. Ана називає це активом, у який медіа варто свідомо інвестувати.
Окремою проблемою стає підтвердження походження контенту. За даними презентації, менше 1% опублікованих зображень і відео мають маркування походження, тобто технічну інформацію, яка допомагає встановити, звідки взявся контент і як його створили або змінювали.
Ана вважає, що підтверджене походження контенту поступово стає не лише питанням редакційних стандартів, а й комерційною відмінністю медіа.
Підписки більше не можуть бути єдиною ставкою
Ще одна теза стосується доходів. За даними презентації, дохід від цифрових підписок не зростає вже другий рік поспіль.
Тому диверсифікацію доходів Якімовська називає вже не способом додаткового зростання, а необхідністю.
Це особливо актуально для невеликих незалежних редакцій: ставка лише на рекламу, лише на трафік із пошуку або лише на підписку робить бізнес залежним від одного каналу, який може швидко змінитися через розвиток ШІ.
Чотири сценарії: де можуть опинитися медіа
Щоб показати можливі наслідки цих змін, спікерка представила чотири сценарії майбутнього видавців. Вони залежать від двох речей: чи залишиться новинний бренд місцем, куди приходить аудиторія, і чи залишиться він первинним джерелом інформації.
Найімовірніший сценарій — Licensed Source, 45%. У ньому медіа залишається первинним джерелом інформації, але користувач не обов’язково приходить за нею безпосередньо на сайт. Контент медіа можуть використовувати інші системи та ШІ-продукти на умовах ліцензування.
Другий за ймовірністю сценарій — Open Marketplace, 36%. Тут новинні бренди вже не є основним місцем споживання контенту й стають одним із багатьох джерел, з якими працюють зовнішні системи.
Сценарій Trusted Home отримав 15%. Це модель, найближча до традиційного медіа: новинний бренд залишається і первинним джерелом, і місцем, куди люди приходять по інформацію.
Найменша оцінка: 4% — у сценарію Curated Destination. У ньому медіа залишається надійним майданчиком, але вже не головним джерелом. Редакції створюють власну журналістику та паралельно відбирають перевірений контент інших авторів.
Отже, за цією моделлю 81% імовірності припадає на два сценарії — Licensed Source та Open Marketplace, — у яких новинний бренд уже не є місцем, куди обов’язково приходить споживач.
Це важлива відмінність: мова не обов’язково про зникнення журналістики. Може зникати саме звична схема «редакція опублікувала → читач перейшов на сайт → медіа монетизувало цей візит».
Медіа вкладають ресурси переважно у стару модель
За словами Ани, є розрив між прогнозами та реальними інвестиціями видавців.
Сценарії, в яких медіабренд залишається кінцевим місцем споживання новин, разом мають лише 16% ймовірності. Але саме там, зосереджена основна частина капіталу, талантів та уваги видавців.
Натомість сценарії, в яких новинний бренд не є кінцевим місцем споживання, мають сумарну ймовірність 84%. Інвестиції видавців у цей напрям поки залишаються невеликими, вибірковими та часто експериментальними.
Для редакції це практичне питання розподілу ресурсів. Якщо частина читання переходить у ChatGPT, інші ШІ-інтерфейси та майбутні агентні системи, недостатньо оптимізувати лише власний сайт. Треба принаймні тестувати, як матеріали редакції знаходять, розпізнають, цитують і використовують зовнішні ШІ-системи та на яких умовах медіа може отримувати від цього цінність.
Практично це означає нове питання для редакції. Раніше матеріал потрібно було зробити зрозумілим читачеві та доступним для пошукової системи. Тепер доведеться враховувати ще й системи, які можуть прочитати матеріал замість людини, витягти з нього факти та використати їх у відповіді.
Як може виглядати ШІ-агент для читача
Ана показала, як може виглядати ШІ-агент у медіа:
Такий агент може враховувати:
- попередню взаємодію користувача з контентом і його уподобання;
- попередні запитання та історію пошуку;
- налаштування сповіщень і правила моніторингу;
- час доби та пристрій користувача.
Після цього система в реальному часі вибирає оптимальну дію серед доступних їй інструментів.
Вона може запропонувати людині статтю, відео або подкаст, під’єднатися до електронної пошти, WhatsApp чи інших зовнішніх сервісів, встановити сповіщення та вести фоновий моніторинг.
Важлива відмінність від звичайної рекомендаційної стрічки полягає в тому, що агент не просто показує контент. Він враховує попередні дії користувача і вчиться після кожної взаємодії.
Для медіа це потенційно змінює сам момент конкуренції за увагу. Людина може не відкривати десять сайтів і не порівнювати матеріали самостійно. Частину цього вибору за неї робитиме агент.
Від «гортати» до «запитувати»
Спікерка зазначила, що користувацький досвід переходить від browsing до asking — від перегляду до запитання, а увага — до конкретного наміру користувача.
Це впливає одразу на три частини медіабізнесу.
- Бізнес-модель. Доходи мають рухатися туди, де перебуває аудиторія. Якою буде економіка такого ринку, поки невідомо, тому видавцям доведеться експериментувати, а не чекати, поки сформується готова модель.
- Продукт. Людина дедалі частіше не шукає сторінку з потрібною інформацією, а формулює конкретне питання й очікує готової відповіді.
- Журналістика. Ана прогнозує перехід від масового однотипного висвітлення подій до інформації та аналізу, які складніше замінити.
Ана наголошує на новій місії для медіа: створювати журналістику, яку цінують люди, але зробити цю цінність доступною і монетизованою незалежно від того, де її споживають — безпосередньо люди чи ШІ-агенти.
Що робити вже зараз
Спікерка запропонувала видавцям три стратегічні напрямки підготовки до ШІ-ринку. За її оцінкою, особливо важливими будуть рішення, які медіа ухвалять у наступні 12–24 місяці.
- Впливати на правила, за якими ШІ-компанії використовують журналістський контент.
Йдеться про можливість розуміти не просто факт відвідування сайту ботом, а хто отримав доступ до контенту, як його використав і чи мав на це дозвіл.
- Підготувати сам контент і технічну інфраструктуру до роботи з ШІ-агентами.
Як приклад Ана назвала Journalism Cloud Alliance та суверенні європейські моделі, зокрема GPT-NL. Логіка полягає у спільному використанні захищених обчислювальних ресурсів замість повної залежності кожного видавця від глобальних платформ.
Структуруйте журналістику навколо потреби користувача, а потім зробіть кожен елемент машинозчитуваним».
- Вкласти ресурси в журналістику, яку складно відтворити алгоритмом.
Редакція вже може визначити правила використання своїх матеріалів, структурувати дані, автоматизувати рутину та вкладатися в оригінальні матеріали.
«Структуруйте журналістику навколо потреби користувача, а потім зробіть кожен елемент машинозчитуваним».
Зазвичай медіа звикли думати про матеріал як про URL із заголовком, текстом, автором і датою. Наразі ж цінність становлять ще й структуровані факти всередині матеріалу: люди, організації, дати, події, джерела, зміни, докази та права на використання.
Наступні 12–24 місяці Якімовська називає критичними
У фінальному стратегічному слайді вона повернулася до конкретного горизонту — 12–24 місяці. На її думку, рішення, які видавці ухвалять у цей період, значною мірою визначать їхню позицію на ШІ-ринку.
Це не означає, що кожна редакція має терміново створювати власну мовну модель чи ШІ-агента. Навпаки, з презентації складається значно практичніша послідовність.
Контролювати використання свого контенту → зробити журналістські дані зрозумілими машинам → автоматизувати повторювану роботу → інвестувати в журналістику, яку неможливо дешево скопіювати.
Отже, якщо підсумувати презентацію, можна підсумувати так: не варто чекати, поки ШІ-платформи самі визначать роль медіа, а вже зараз вирішувати, що редакція автоматизує, яку журналістику захищає, як структурує власні дані та на яких умовах дозволяє машинам використовувати свій контент.
Анна Матвієнко, спеціально для АНРВУ
