Саморегуляція в медіа — це не просто набір правил, а гарантія довіри аудиторії, яка особливо цінна в умовах повномасштабної війни.
— Саморегуляція — це основа професійної журналістики. Вона допомагає формувати стандарти роботи, зміцнювати довіру авдиторії та демонструвати відповідальність перед суспільством. Наші фінські партнери мають величезний досвід у розвитку незалежної журналістики. Жителі цієї країни цілковито довіряють медіа, там діти в школі з перших класів вчаться сприймати та створювати якісний інформаційний продукт. Тож не дивно, що Фінляндія очолює європейські рейтинги з медіаграмотності. Рівень саморегуляції медіа настільки високий, що громадяни, маючи високий рівень критичного мислення, високо цінують працю журналістів та медіа. Саме тому новий проєкт від АНРВУ — «Медіамости: Фінляндія та Україна» стане неоціненною підтримкою для українських редакцій. І він триватиме протягом двох років. До нього долучилися провідні тамтешні медіа — Helsingin Sanomat, Lapin Kansa, JSN, а також News Media Finland, які нададуть експертну підтримку для розвитку незалежних українських регіональних видань. Стартуємо вже 18 лютого, — зазначає директорка Асоціації Оксана Бровко.
За підсумками відбору партнерами до проєкту приєдналися 10 незалежних регіональних медіа. Саме вони отримають можливість посилити свої редакційні стандарти.
— Головна мета цього проєкту — допомогти регіональним медіа адаптуватися до викликів воєнного часу, посилити професійні стандарти та знайти стабільні бізнес-моделі, — додає Оксана Бровко. — За два роки ми плануємо сформувати міцні взаємовідносини між українськими та фінськими журналістами, що закладе основу для довготривалого партнерства.
Результатами зустрічей, цікавими кейсами з вебінарів ми будемо ділитися на сайті та сторінках Асоціації у соцмережах.
Довідка
Історія впровадження медіаграмотності у Фінляндії почалася в 1950-х роках, розповідають на своєму сайті колеги з «Детектор медіа».
Медіаграмотність у цій країні включена до навчальної програми із перших класів; це елемент базової освіти, окремий предмет. Основна мета — за три роки підвищити рівень навичок, необхідних для дітей, які зростають в еру цифрових технологій.
За фінською моделлю медіаграмотність складається з трьох основних категорій:
- інтерпретація та оцінка медіа;
- виробництво медіа;
- діяльність у медіапросторі.
Розвиток цих компетенцій теж структурований за категоріями: розвиток мислення, дослідницька робота і творчість, програмування спільнот і діяльність у них. Тут врахована й робота з інформаційними технологіями. Наприклад, опановувати компетенцію медіавиробництва та самовираження діти починають із репортажів про своє щоденне життя, а коли знання й навички поглиблюються — переходять до більш креативних завдань, до самовираження за допомогою більшої кількості інструментів. У середній школі під наглядом учителів учні створюють, наприклад, радіопрограми. У 3‒6 класі вони розвивають вербальні та візуальні навички самовираження, вчаться робити програми із сюжетом. У 7‒9 класах — використовувати технічні засоби та навички для вироблення медіапродуктів.
Пізніше всі здобуті знання постійно застосовуються на практиці. Організовують регулярні заходи для різних аудиторій. Наприклад, щорічний Тиждень медіаграмотності. Інший щорічний івент — Ігровий тиждень, де обговорюють культурний компонент відеоігор та їхній вплив на суспільство.
І це ще далеко не весь перелік заходів. Більше читайте згодом.
Проєкт «Медіамости: Фінляндія та Україна» реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» у партнерстві з News Media Finland за підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії.
