Новий навчальний проєкт він АНРВУ та партнерів із Фінляндії — «Медіамости: Фінляндія та Україна» — стартував 18 лютого. Отож, 42 представники й представниці із 10 відібраних регіональних редакцій зустрілися на першому практичному вебінарі, де поділилися досвідом роботи своїх медіа, запитами щодо посилення професійності команд.
Фінські колеги спільно з Асоціацією протягом двох наступних років організують та проведуть понад 20 цікавих онлайн-зустрічей з українськими медійниками, де будуть обговорювати виклики та можливості для якісної журналістики. Також на частину учасників чекають дві навчальні поїздки у Гельсінкі та Лапландію, де буде нагода побачити роботу тамтешніх редакцій та перейняти їхні кращі практики.
Програма на два роки
— Це буде насичена, корисна та дієва програма обміну досвідом між фінськими та українськими медіа. Мета — підвищення саморегуляції та покращення стандартів у своїх регіональних командах. Будемо втілювати знання через прикладні речі, розповідаючи та обмінюючись досвідом із колегами з Фінляндії про те, як формувати довіру авдиторії, як залучати молодих користувачів, як будувати незалежні бізнес-моделі в медіа, як використовувати штучний інтелект у роботі без шкоди для якості контенту тощо. Дякую нашим фінським партнерам, які протягом усіх років повномасштабної війни забезпечують надійне плече підтримки для наших редакцій та допомагають зберегти вільний голос журналістики в Україні, — відзначає директорка АНРВУ Оксана Бровко.
Як ми вже розповідали у наших попередніх публікаціях, медіа Фінляндії лідирують серед європейських колег у питаннях медіаграмотності та саморегуляції. Довіра населення до журналістів тут — абсолютна. Створювати та розрізняти якісний інформаційний продукт дітей починають вчити ще в садках та школах.
Читайте також: Стартуємо: 10 регіональних медіа приєдналися до фінсько-українського проєкту
Усі дотримуються принципу саморегуляції
Як же це працює?
— Саморегуляція — це добровільний вибір кожної фінської редакції. Будь-хто може створити медіакомпанію, ліцензія не потрібна, якщо ви не плануєте транслювати новини через антенну мережу. Система саморегулювання була створена і є під керівництвом видавців та об’єднань журналістів. Ці правила працюють з 1968 року, приєднання до системи є добровільним, — розповів для українських колег Eero Hyvönen, голова Ради з питань масової інформації Фінляндії. — Цифрові та друковані медіа, радіо, телебачення — усі працюють за цими доктринами. Ми є незалежним агентством, до складу якого входять 13 членів та голова, 8 — представників медіа. Збираємося орієнтовно 9 разів на рік. У нас є аналітики, які опрацьовують скарги та готують резолюції. Маємо практичний Кодекс з положеннями про стандарти, тут є 37 правил. До речі, в один із розділів ми включили й Україну.
Будь-хто із жителів Фінляндії може подати скаргу на матеріал, якщо Етичний кодекс був порушений. Схожа ситуація і в Україні: скаржник не обов’язково має бути потерпілою особою. Однак йому потрібен дозвіл від задіяної особи, якщо йдеться про порушення конфіденційності тощо. В Україні в Комісію з журналістської етики здебільшого звертаються самі колеги-медійники, щоб перевірити відповідність стандартам свої матеріали чи матеріали колег.
— Якщо виносять догану, то медіа має опублікувати резолюцію в цілому (= скарга, відповідь головного редактора та рішення ради), — уточнює медійний омбудсмен. — Це, якщо медіа зобов’язалося до саморегулювання. Задіяна в матеріалі журналістів особа може звернутися і до місцевого суду.
Основне завдання Ради — впроваджувати кращі журналістські практики та захищати свободу слова.
Обмін досвідом та ідеями
Власне, захистити свободу слова в Україні та покращити ставлення регіональних медіа до питання саморегуляції — і є основним завданням цього проєкту. Виклики як для українських, так і закордонних медіа багато в чому схожі.
Якщо не брати до уваги відбиток війни, то фінські редакції також борються за ринок реклами, за увагу авдиторії та конкурують з інфлюенсерами та соціальними мережами.
— Ринок реклами падає, велику частку реклами у Фінляндії забирають американські та китайські технологічні компанії, на кшталт Google і Тik Tok. І в них часто поширюється дезінформація. Із початком повномасштабної війни в Україні нам довелося ще більше посилили питання саморегуляції в наших медіа, у тому числі задля протидії фейкам тощо. Я щасливий, що разом з Асоціацією «Незалежні регіональної видавці України» ми можемо збудувати міст взаємопідтримки та обміну досвідом між нашими країнами. Сподіваюсь, що протягом двох років ми зможемо збудувати надійне партнерство, — наголошує СЕО News Media Finland Jukka Holmberg.
Боротьба з фейками та пропагандою
Тема саморегуляції — це лише про певний набір задекларованих правил, це — про відповідальне ставлення медійників до подачі інформації і про свідоме сприйняття поширеної інформації авдиторією. Як зазначає експертка з медіаосвіти та медіаграмотності в News Media Finland Susanna Ahonen, з того часу, коли російські війська зайшли на територію України, медіа Фінляндії зрозуміли, що мають ще більше уваги приділяти медіаграмотності.
— Ми всі бачимо силу російської дезінформації, дуже багато меседжів в інформаційному полі поза медіа, які потрібно фільтрувати та спростовувати. Звісно, ми не можемо в усьому конкурувати із соцмережами, як не перевіряли б інформацію, все одно буде вкраплення дезінформації. Тож наша задача — тримати руку на пульсі, бути самокритичними та розвивати цю самокритичність в авдиторії. У Фінляндії дуже довіряють журналістам, медіа загалом, однак це не далося безплатно. Ми постійно вчимо населення розрізняти фейки, фільтрувати інформацію та сприймати її усвідомлено, — пояснила Susanna Ahonen.
Практичний досвід редакцій
Відібрані команди з українських медіа зможуть не лише більше дізнатися про досвід закордонних колег на вебінарах, а й на власні очі подивитися, як це працює на практиці. Так, один із запланованих візитів під час навчальної поїздки до Гельсінкі — у Helsingin Sanomat, цьому медіа вже 136 років.
— Історія медіа дуже важлива для того, щоб зрозуміти, який шлях ми пройшли до зміцнення редакційних стандартів та посилення саморегуляції, що є фундаментом довіри в суспільстві. Колись ми також зіткнулися із російською цензурою, тому політична незалежність є надважливою. Ми висвітлюємо різні теми, які стосуються побутового життя місцевого населення, але також торкаємось економічних та політичних тем, які обговорюють у світі. Україна — присутня на наших платформах. У нас є журналіст, який постійно висвітлює ситуацію на східному кордоні, — розповіла Erja Yläjärvi, головна редакторка Helsingin Sanomat.
Вона також коротко провела паралелі про виклики на медіаринку як в Україні, так і Фінляндії: падіння доходів від реклами, боротьба за увагу авдиторії та підписників, втома від контенту, технологічні виклики, стрімкий розвиток ШІ-технологій тощо.
— Я дуже рада, що можу бути частиною цього проєкту та ділитися релевантним досвідом. І з великою зацікавленістю сприймаю напрацювання українських медійників, — наголосила вона.
Попереду — багато корисної та важливої роботи. Команда Асоціації фіксує найцікавіші кейси та ділиться з вами. Читайте невдовзі наші розгорнуті інтерв’ю з кожним учасником проєкту.
Підписуйтесь, щоб бути в курсі кращих світових практик, ідей та запозичувати їх у роботу свого медіа.
Проєкт «Медіамости: Фінляндія та Україна» реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» у партнерстві з News Media Finland за підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії.
