17:49 Новини

Поширення неправдивої інформації у коментарях: яка насправді відповідальність для медіа

Телеграм-канали та сторінки в інших соцмережах «вибухнули» хвилею обурення через «притягнення до відповідальності медіа за негативні коментарі про посадових осіб». Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» підтримує понад 120 медіа та постійно тримає руку на пульсі будь-яких змін, що стосуються діяльності журналістів. Тож ми вирішили зробити роз’яснення, за що справді голосували, які тези вирвані з контексту та яка відповідальність для медіа.

Нагадаємо, що 14 січня Верховна Рада прийняла в цілому як закон законопроєкт 11321, ініціатором якого виступив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, за яким додали також і отримання медіа ухвали суду про відкриття провадження як початкову точку відліку часу у три дні на видалення неправдивих і негативних коментарів читачів.

Про яку інформацію ідеться

Як пояснює Судово-юридична газета, було уточнено норму статті 117 Закону «Про медіа». У ній встановлено, що суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 цього Закону, якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на веб-сайті такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж 3 робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради або ухвали про відкриття відповідного провадження судом.

Отже, до чинної редакції ч. 4 ст. 117 додається норма про те, що медіа повинно видалити коментарі протягом 3 днів з дня отримання ухвали суду.

Як випливає з судових рішень, значна кількість посадовців називає недостовірною інформацію, яка містить стосовно них негативний характер.

При цьому, як раніше писала «Судово-юридична газета», Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №905/902/20 наголосила, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Як зазначила Вища палата Верховного Суду, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (ч. 3 статті 277 ЦК).

Також, відповідно до внесених законопроєктів Ярослава Юрчишина змін, медіа будуть звільняти від відповідальності, якщо вони дали слова спікера-посадовця не лише дослівно, але у й «переказі без спотворення суті».

Така вимога і так є

Як пояснюють в Інституті масової інформації, медіа та власники публічних сторінок і зараз «зобов’язані швидко видаляти коментарі читачів, що можуть ображати людей, мати характер наклепу чи самі по собі порушувати закон, аби не отримати судовий позов чи повістку на допит до слідчого». 

«Водночас за умови своєчасної модерації коментарів, медіа та власники публічних сторінок знімають з себе відповідальність за такі коментарі», – додають в ІМІ.
В ІМІ підкреслили, що ця стаття та законопроєкт лише «деталізують виняток з вже наявного обов’язку фільтрувати та модерувати контент медіа, до якого, по суті, відносяться і коментарі читачів, аби не допустити порушень закону чи образ честі й гідності осіб».  

«Законопроєкт додає, що триденний термін для видалення коментарів, протягом якого медіа звільняється від відповідальності, і який визначений в Законі України «Про медіа», починається не тільки після отримання скарги чи припису від Нацради. Тепер цей термін також може починатися з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження», — зауважують в ІМІ.

Було і стало

Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» також звернулася за поясненнями до голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослава Юрчишина. 

Він наголошує: Законопроєкт №11321 не створює нових зобов’язань для медіа щодо видалення коментарів читачів і не запроваджує цензуру. Він лише уточнює норму закону, яка й так існує. 

ДО прийняття законопроєкту було: 

Зі скаргою на медіа згідно із «Законом про медіа» можна звернутися до Нацради або подати до суду за поширення недостовірної інформації, якщо якийсь акаунт лишив під їхнім матеріалом коментар відповідного змісту. Суд — це купа часу і витрат, а також загроза для іміджу ЗМІ. 

Тепер буде: 

У випадку відкриття судового провадження та отримання від суду аргументованого рішення щодо матеріалу який порушує «Закон про медіа» медіа самостійно може вирішити, що робити далі з коментарем якого це рішення стосується. ЗМІ може або видалити такий коментар впродовж трьох днів після отримання інформації від суду і не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді.

— Також законопроєктом ми звільняємо від відповідальності медіа за переказ висловів чиновників, а не пряме їхнє цитування. Зараз медіа реально можуть постраждати від позовів, якщо не процитують особу прямо, а передадуть слова. Хоча суть не міняється. Натомість ми пропонуємо ЗМІ полегшити спосіб донесення інформації, аби можна було непрямою мовою переказати суть висловлювання публічної людини. І бути захищеними у цьому випадку від судових позовів, — пояснює Ярослав Юрчишин. 

Підписуйтесь на наші сторінки у соцмережах, щоб не пропустити нових можливостей та програм:

Інстаграм

Фейсбук

Visited 44 times, 1 visit(s) today

Close