Новий розвиваючий проєкт для регіональних медіа запустила Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» разом із партнерами із Фінляндії у лютому цього року. «Медіамости: Фінляндія та Україна» — ось така назва, мета — посилити саморегуляцію в незалежних локальних редакціях, покращити якість контенту та впровадити нові формати та підходи в роботі з допомогою міжнародного досвіду.
Читайте: Як фінські медіа завойовують абсолютну любов та довіру читачів: кейси для українських редакцій
Ми вже раніше розповідали, що для участі Асоціація разом із партнерами відібрали 12 регіональних медіа, хоч заявок ми отримали понад 100. Вибір був не таким простим, усі, хто не потрапив у проєкт цього разу, зможе спробувати свої сили згодом. Асоціація постійно втілює нові ініціативи.
Як і обіцяли, ми розпочинаємо серію публікацій про кожного учасника програми та розкажемо про досвід саморегуляції в цих медіа. Також найцікавішими кейсами з наших зустрічей та вебінарів будемо ділитися на наших сторінках у соцмережах та на сайті.
Обов’язково до виконання
Знайомтесь, «Чернігівська Медіа Група», яка на медіаринку з 1997 року. Офіс редакції розташований у Чернігові. Після зняття блокади міста у квітні 2022-го в офісі працювали троє журналістів і ще стільки ж — менеджерів. Та згодом вдалося не лише повністю відновити роботу медіа, а й розширити штат і навіть започаткувати нові проєкти.
Упродовж багатьох років колектив медіа старається впроваджувати різні медіапродукти, нові практики, щоб поліпшити поінформованість і якість життя своєї авдиторії. Свобода слова для медійного холдингу – це не право говорити що завгодно, коли завгодно, як завгодно, а відповідальність за кожне слово. Мабуть, саме тому, припускають, за майже 30 років діяльності вони не отримали жодної скарги за порушення журналістських стандартів. Працюють на випередження та спрямовують зусилля на «профілактику». Щоб розвинути свої знання в напрямку саморегуляції, і вирішили долучитися до проєкту «Медіамости: Фінляндія та Україна».
— Нам буде дуже цікавим досвід фінських колег: як завойовувати довіру авдиторії, залучати молодь, розвивати незалежні бізнес-моделі в медіа та інтегрувати штучний інтелект у робочі процеси без втрати якості контенту. Врешті, отримати інсайти, які ми можемо втілити в роботі в наших медіа, — говорить Леся Федоренко, контент-менеджерка. — Зараз журналістика балансує між якісним контентом і спробами вижити в жорстких умовах, тож питання саморегуляції вкрай актуальне.
Про редакційну політику медіа
Як же у Чернігівський Медіа Групі працюють у напрямку відповідального ставлення до стандартів? У них є своя редакційна політика, дотримання якої є обов’язковою вимогою для всіх працівників. Приміром, на сайті чернігівського онлайн-журналу «Печера», який належить до медіагрупи, політика видання доступна для всіх користувачів. Тут про об’єктивність і баланс думок; свободу думки; толерантність; рівноправ’я; право на помилку; розвиток та інше. Переглянути документ можна ТУТ.
Зараз редакція задумується над створенням редакційної політики щодо використання ШІ в роботі. Медійники сподіваються, що професійні поради фінських колег допоможуть скерувати у вірне русло.
— Ми не дуже активно застосовуємо ШІ в роботі, наразі використовуємо Chat GPT, однак системної роботи з аудіо- та відеоформатами немає. Хоча, поступово впроваджуючи інновації в роботу, є потреба закріпити письмові правила. Тож наразі в нас це лише у планах. Сподіваємося, що в рамках проєкту ми зможемо реалізувати цю ідею, — говорить Леся Федоренко.
Правила — для всіх, а не одного
Цікава і водночас приємна тенденція: в історії медіа не було жодного звільнення за порушення стандартів.
— Наша команда складається з професійних журналістів, тож всі вони не просто знайомі з практикумом журналістської етики, а й суворо дотримуються правил. Доступ до редакційної політики є в кожного члена команди, а всі нові співробітники обов’язково знайомляться з нею перед тим, як приступають до виконання обов’язків. Саморегуляція працює лише тоді, коли вона є командним підходом. Якщо один журналіст дотримується стандартів, а інший пише джинсу, це руйнує довіру до всього медіа. Важливо, щоб кожен у редакції відчував відповідальність за якість контенту, — наголошує Леся Федоренко.
Для себе в медіа випрацювали наступні правила:
— бути надійними та відповідальними перед авдиторією;
— перевіряти всі факти, уникати маніпуляцій і дезінформації;
— боротися з фейками та критично мислити;
— дотримуватися Кодексу етики українського журналіста;
— відмовитися від мови ворожнечі та дискримінації;
— чітко розділяти редакційну політику та комерційні інтереси;
— відмовлятися від матеріалів, які можуть загрожувати національній безпеці, розпалювати ворожнечу чи сіяти паніку. Під час війни вирішили не публікувати фото прильотів, інформацію, що може зашкодити військовим або цивільному населенню;
— є внутрішня перевірка заголовків для публікації у соціальних мережах відповідно до внутрішньої редакційної політики.
Також колеги-медійники намагаються приділяти багато уваги емоційно-психологічному компоненту. Ось як це пояснюють: «У наших матеріалах, інтерв’ю ми намагаємось не завдати шкоди ані нашим героям, ані читачам: ретельно добираємо фрази, делікатно спілкуємось з людьми, які постраждали внаслідок війни тощо».
Принципи роботи Чернігівської Медіа Групи, які можуть бути корисними і вашому медіа:
1. Новаторство та об’єктивність – компанія першою в регіоні створює унікальні проєкти, активно шукає нові рішення та дотримується балансу думок у висвітленні подій.
2. Етика та толерантність – журналісти дотримуються Кодексу етики, не допускають упередженості, дискримінації та маніпуляцій у матеріалах, а також забезпечують гендерний баланс і використання фемінітивів.
3. Простота та якість подачі – матеріали підготовлені зрозумілою мовою, без кліше, зайвої емоційності чи сенсаційних (клікбейтних) заголовків, але з увагою до подачі контенту для залучення читачів.
4. Довіра до джерел та редакційна незалежність – компанія чітко вказує першоджерела, не узгоджує тексти з героями матеріалів без попередньої домовленості, не допускає прихованої реклами та не порушує недоторканність приватного життя без вагомих підстав. Ми намагаємось висвітлювати не тільки проблемні, а й позитивні зміни в країні та регіоні, а також акцентуємо увагу на важливих соціальних процесах.
5. Чесність у рекламі. Прихована реклама руйнує довіру. Читач має чітко розуміти, що є редакційним матеріалом, а що – проплаченим текстом.
6. Навчання і розвиток. Журналістика змінюється, і треба постійно вчитися – від того, як працювати з фактами, до використання штучного інтелекту без шкоди для змісту.
7. Незалежність від олігархів і політиків. Потрібні прозорі фінансові моделі, які дозволять медіа не залежати від грошей великого бізнесу. Особливо це важливо для регіональних видань.
6. Регуляція телеграм-спільнот. Неймовірна кількість телеграм-пабліків публікує не просто неперевірену інформацію, а відкриті фейки, ІПСО, крадений матеріал, підриваючи таким чином довіру до професійної журналістики.
Учасники проєкту з Чернігова дуже сподіваються отримати цінний досвід фінських колег, як їм вдалося прищепити абсолютну довіру до журналістики. А також радо ділитимуться і своїми напрацюваннями. Адже впевнені, сила регіональних медіа — не в їх конкуренції, а у взаємопідтримці, особливо в ці буремні воєнні часи.
Підписуйтесь, щоб бути в курсі кращих світових практик, ідей та запозичувати їх у роботу свого медіа.
Проєкт «Медіамости: Фінляндія та Україна» реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» у партнерстві з News Media Finland за підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії.
