З 24 по 31 жовтня 2025 року триває Всесвітній тиждень медіа- та інформаційної грамотності — щорічна ініціатива ЮНЕСКО, що об’єднує медіаспільноти, освітян, дослідників і громадські організації з усього світу. У світі, де інформація поширюється миттєво, а її джерела — не завжди прозорі, медіаграмотність стає не просто навичкою, а умовою безпеки, довіри й участі. Вміння критично мислити, розпізнавати маніпуляції, розуміти контекст і етику — це те, що дозволяє кожному з нас бути не лише споживачем, а й суб’єктом інформаційного простору.
Цей тиждень присвячений розвитку критичного мислення, етичного споживання інформації та усвідомленої участі в цифровому середовищі. Медіа- та інформаційна грамотність (MIL) охоплює знання, навички, установки й цінності, які допомагають людям орієнтуватися в складному інформаційному ландшафті, розпізнавати маніпуляції, розуміти алгоритмічний вплив і приймати обґрунтовані рішення.
У 2025 році головна тема тижня — «Мислення понад алгоритми: медіа- та інформаційна грамотність у цифровому просторі» (Minds Over AI: Media and Information Literacy in Digital Spaces), що акцентує на важливості людського мислення в епоху штучного інтелекту, автоматизованого контенту та алгоритмічного впливу.
Детальніше читайте на сайті ЮНЕСКО:
Проєкт «Медіамости: Фінляндія — Україна»
Цього року ми долучилися до глобального діалогу в межах міжнародного проєкту «Медіамости: Фінляндія — Україна», започаткованого АНРВУ у співпраці з News Media Finland. Його мета — підтримати розвиток навичок саморегуляції, критичного мислення та етичної журналістики в умовах викликів, що постають перед незалежними медіа.
До проєкту долучилися фінські редакції Helsingin Sanomat, Lapin Kansa та інші, а також десять українських регіональних медіа, які щомісяця зустрічаються онлайн, обмінюються досвідом і спільно шукають відповіді на запитання, що стосуються прозорості, довіри та професійної відповідальності. У рамках «Медіамостів» також передбачено навчальні поїздки до редакцій до Гельсінкі та Лапландії, а також гранти на інформаційні кампанії, присвячені саморегуляції.
Сьогодні ми зібрали й систематизували для вас матеріали, створені в межах цього проєкту. Ці тексти розповідають про реальні практики, редакційні рішення та спільні цінності, що формують культуру медіаграмотності сьогодні.
У квітні ми публікували великий матеріал про об’єктивність у журналістиці з тестом для самоперевірки: А що тобі відомо про об’єктивність у журналістиці? Перевір себе (ТЕСТ).
У червні писали про те, коли (й куди) варто скаржитися на публікації в медіа: Скарги на журналістські матеріали. Перевір, як ти довіряєш медіа — пройди тест.
В серпні у фокусі нашої уваги була гендерна тематика й гендерна чутливість. Ми досліджували, що це таке, навіщо це потрібно і як розвинути в собі гендерну чутливість: Що таке гендерна чутливість і як її розвинути (перевір себе).
Нарешті, в жовтні ми досліджували тему чутливого контенту в медіа: Правда чи ні? Які теми в медіа є чутливими: що показувати, а що — ні.
Досвід українських та фінських колег
Крім того, в рамках проєкту протягом усього року ми проводили вебінари, під час яких українські та фінські колеги ділилися досвідом. А також організували навчальну поїздку до Фінляндії. За матеріалами цих подій ми також підготували добірку публікацій.
Як редакційні політики можуть на практиці допомагати редакціям, з чого складається редакційна політика і як її розробити — про це читайте в матеріалі «Видаляти, не видаляти чи видаляти частково: кейс “Кременчуцького телеграфу”».
Основні правила, застереження та обмеження при роботі з ШІ-інструментами — в матеріалі ШІ: довіряти чи не довіряти.
Як поширювати медіаграмотність серед дітей та молоді. Серія матеріалів про медіапросвіту в Україні та Фінляндії:
Як залучати школи до медіапросвіти: досвід гри «НотаЄнота»,
Робота медіа не повинна бути секретом, або Як навчають медіаграмотності у Фінляндії,
Дитяча газета, яку не знайдеш онлайн: унікальний досвід із Фінляндії.
А також про те, як заулчати молоду авдиторію:
Як місцева фінська газета знаходить молодшу авдиторію: кейс Janakkalan Sanomat
Молодь і медіа: як «Полтавська хвиля» залучає покоління 18–34
Про те, як фінські медіа, довіра авдиторії до яких надзвичайно висока, самостійно регулюють свою діяльність: Етичні норми Yle: як працює система стандартів у суспільному мовнику Фінляндії.
Про досвід медійного стартапу, що виріс із кампанії передплати: «Плати, скільки хочеш» і жодного клікбейту: досвід фінського стартапу Uusi Juttu, що може надихнути українські медіа. (До речі, цю тему ми підхопили й під час XIV Медійного Конгресу. Читайте про це, зокрема, тут: Розбудова спільноти навколо медіа: чи можливий успіх?)
Про безболісний перехід із друкованого до цифрового формату і про залучення молодої авдиторії: Фінська медіагрупа Keskisuomalainen готується до життя без друку.
Дослідження кейсів з українського інфопростору
Крім того, ми писали про цікаві кейси з українського медіапростору. Зокрема, про анімаційний ролик «Один репортаж — один удар», що містить стереотипи й маніпуляції: Тренуймо м’яз медіаграмотності.
А також про судову тяганину полтавської журналістки з місцевим чиновником та блогером і як цей досвід може бути корисним для розвитку саморегуляції та медіаграмотності: Кіберцькування журналістки: кейс «Коло News. Новини Полтави».
***
Говорити про медіаграмотність означає говорити про свободу, гідність і силу вибору. Це стосується й того, як ми читаємо новини, і як будуємо суспільство, де повага до фактів, етична відповідальність і людська присутність мають значення. Саме тому ми продовжуємо цей діалог — між редакціями, країнами, поколіннями.
Нагадаємо, програма «Медіамости: Фінляндія — Україна» започаткована 2025 року АНРВУ у співпраці з News Media Finland і спрямована на навчання й покращення навичок саморегуляції та медіаграмотності.
