Як працює команда «Слідства.Інфо»: про нові ризики, психологічну стійкість і межі етики на п’ятий рік війни
Ми продовжуємо серію розмов із медійниками та медійницями про роботу під час війни. Раніше ми вже публікували інтерв’ю із Заріною Забріскі (частини перша і друга), Олександром Качурою, Владиславом Сафроновим, Наталею Білокудрею, Сергієм Горбатенком, Євгеном Хрипуном, Анною Калюжною, Поліною Куліш, Надею Сухою, Надією Карповою, Олександром Соломком (частини перша і друга), Діаною Буцко, Олексієм Пасюгою, Олександром Чубукіним, Альоною Сергієнко, Ольгою й Сергієм Сидоровими, Євгенією Грициною, Наталією Криворучко, Інною Швидкою, Павлом Ключником, Ларисою Гнатченко, Діаною Делюрман, Вікторією Гнатюк, Марією Шевченко та Анною Матвієнко.
Нині ж головна редакторка «Слідства.Інфо» Настя Станко розповідає, як її команда шукає баланс між правом суспільства знати правду та необхідністю зберегти життя і стійкість тих, хто цю правду доносить.
З 2012 року «Слідство.Інфо» викриває корупцію та зловживання українських посадовців, порушення прав людини й міжнародні злочини. У 2018-му агенція першою в Україні започаткувала регулярний випуск фільмів‑розслідувань, кожен із яких мав великий резонанс і став прикладом для інших медіа. Під час повномасштабної війни команда зосередилася на розслідуваннях воєнних злочинів росіян та висвітленні подій на лінії фронту.
«Маршрути змінюються щодня»
Багато хто з наших співрозмовників вказує на те, що активність дронів суттєво впливнула на роботу журналістів у зонах ризику. Команда «Слідства.Інфо» тут не виняток. Кожна поїздка на фронт і раніше вимагала ретельного планування, а тепер додалися й нові виклики.
Маршрути доводиться оновлювати щодня (раніше їх змінювали раз на тиждень), особливо в Донецькій області. Команда оцінює, чи їхати самостійно, чи з військовими. Якщо з військовими — то радяться, чи мають ті зброю, здатну збити дрон, як-от мисливську рушницю, чи є досвід протидії, як узагалі діяти при появі дронів. Вони перевіряють, чи працює РЕБ, чи встановлені сітки, беруть із собою «Чуйку» — пристрій для виявлення дронів.
«Ми постійно тренуємось, як вибігати з машини, якщо буде дрон», — каже Настя. Такі протоколи стали частиною щоденної роботи.
«Ми постійно тренуємось, як вибігати з машини, якщо буде дрон»
«Психолог допомагає пропрацьовувати травматичні історії»
Робота з воєнними злочинами, ексгумаціями, історіями катувань і зґвалтувань вимагає особливої підтримки. У команді є психолог, який допомагає журналістам пропрацьовувати травматичні досвіди. Це стало можливим завдяки донорській підтримці.
Важливим ресурсом є спорт: багато хто займається фізичною активністю, щоб розвантажитися. Для Насті головним джерелом стійкості є сім’я: «Мої діти реально дуже допомагають розфокусуватися, розслабитись». Відповідальність за дітей змушує залишатися адекватною й включеною мамою, навіть коли робота травматична.
Іноді колеги бувають настільки виснажені, що починають бачити ситуації викривлено й робити хибні висновки. Тоді Настя Станко як редакторка відправляє їх у примусові відпустки, щоб зупинити небезпечне виснаження. Для себе відновлення знаходить у простих речах — теплій ванні, іграх із дітьми, розмовах і обіймах із чоловіком.
Факти, атмосфера, свідчення
Історії будуються так, щоб поєднати факти, атмосферу та людські свідчення. Камера залишається увімкненою навіть під час дронових атак — важливо зберегти відчуття моменту й передати його авдиторії.
Та іноді історія зупиняється через людський фактор. Трапляється, що співрозмовники категорично відмовляються від діалогу. Так сталося з жінками, засудженими довічно за співпрацю з Росією, які не захотіли говорити в будь-якому форматі. Подібні відмови блокують розслідування, адже без свідчень і доказів неможливо скласти цілісну картину, й історія розвалюється.
Інформаційні виклики теж стали невід’ємною складовою роботи. Люди, які спершу готові розповісти про проблеми у війську, часто відмовляються через страх за власну безпеку. Це змушує журналістів шукати інші шляхи: виборювати доступ до військових і представників влади, залучати спільноту, показувати, що проблема стосується не лише одного медіа. Іноді це дає результат, іноді ні.
«Фактами воюємо проти дезінформації»
У боротьбі з дезінформацією команда залишається вірною своїй методиці: «Фактами воюємо проти дезінформації». Вони відстежують, хто запускає кампанію, з якою метою, і показують першоджерело. Саме так вибудовується історія — через факти, атмосферу й людські свідчення, які разом створюють цілісну й достовірну картину.
«Ми просто свідки неймовірних речей»
Звісно, є випадки, коли матеріали свідомо не публікують. Це стосується інформації, яка могла б поставити під загрозу життя військових, що ділилися даними. Для Насті особливо складними залишаються теми внутрішніх проблем у війську — насильства, порушення прав.
Попри все, головним завданням залишається донести реальність. Настя підкреслює: «Для мене головне — бути свідком, який може передати про героїчні речі, які досі роблять українці. Сприймаю нашу роль без супергероїзму: ми просто свідки, свідки часто героїчних, неймовірних речей. І те, що ми можемо це побачити своїми очима, передати авдиторії — це вже багато».
Подбайте про себе
Колеги, нагадуємо: журналісти і журналістки, які працюють у небезпечних регіонах, мають можливість безкоштовно застрахувати життя та здоров’я. Це частина ініціативи МФСЖ, що реалізується АНРВУ в партнерстві з українськими та європейськими організаціями.
Подати заявку можуть медійники, які працюють у Херсонській, Запорізькій, Сумській, Миколаївській, Донецькій, Луганській, Одеській, Харківській, Дніпропетровській областях та прикордонних районах Київщини й Чернігівщини. Більше про умови безкоштовного страхування тут.
Нагадаємо, проєкт «Міжнародний Фонд Страхування Журналістів», реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
