Як нині працює «Бахмут.in.ua». З якими труднощами стикається редакція і якою бачить зону найближчого розвитку.
Нині в Україні працює чимало медіа, що релокувалися з тимчасово окупованих або прифронтових територій. Досвід їхньої стійкості є безцінним. Адже вони стикнулися не лише із загрозами війни і труднощами релокації, але і з втратою фінансування через згортання американської грантової підтримки.
Раніше ми розповідали про роботу трьох локальних друкованих медіа, підтриманих у межах проєкту «План Б», що запровадила та реалізовує АНРВУ. Це сумська газета новин прикордоння «Ворскла», менський тижневик «Наше слово» (Чернігівщина) та запорізьке видання «Миг».
Читайте також: «План Б» для медіа під вогнем: як виживають маленькі редакції у прифронтових регіонах
Також ми розповідали про два локальних онлайн-медіа Донеччини: новинний портал zi.ua («Знамя індустрії») та «Волноваха.City». Як вони працюють малочисельними редакціями (1-3 людини), які теми висвітлюють і кого бачать своєю авдиторією.
Читайте також: «План Б»: чим живуть релоковані онлайн-медіа Донеччини
Нині ж ми поговоримо про роботу іншого онлайн-видання Донеччини ― платформи «Бахмут IN.UA», що здобув підтримку від АНРВУ. Його редакція зараз налічує 11 людей, із них троє журналістів. Щодня на сайті публікується 10–12 новин (раніше доходило до 20 на день). Окрім новин редакція готує великі тексти з поясненнями, експлейнери. Часто це може бути щось по журналістиці рішень: приміром, те, що стосується відбудови. Також раз на тиждень тут виходять розслідування.
Перша спільна зустріч редакції восени 2023 року
«Зараз ми зосередилися та пріоритезували, що ці тексти мають виходити регулярно, кілька разів на місяць, ― каже випускова редакторка видання Тетяна Семаковська. ― І це працює досить добре».
Редакція визначила для себе стратегію ефективного контенту: витрачати більше часу на підготовку матеріалу і отримувати з нього результат, певний імпакт. Це і відгук авдиторії (на цьому базується довіра до медіа), і ранжування в гуглі.
«Попри складну ситуацію, попри те, що скоротилася кількість контенту, ― каже Тетяна Семаковська, ― ми все одно зберігаємо гарні позиції в гуглі».
Балансування між популярним і важливим
Найбільша проблема ― брак ресурсів. Ідей у редакції не бракує, але часто працювати з ними не вистачає ні часу, ні рук. Тому доводиться виставляти пріоритети: що потрібно зараз, через місяць, через два… «Наприклад, ― каже Тетяна Семаковська, ― ми не можемо повноцінно займатися фактчеком так, як це робили раніше. Для нас це дуже важливо, але ми змушені підтримувати цей розділ фактично власними силами. Тому фактчеком доводиться займатися всім, хто працює із сайтом».
Раніше в організації фактчекінгом займався окремий відділ, розповідає шефредакторка видання Ганна Бокова: «Спочатку взяли одного фактчекера в межах інституційного проєкту. Побачили, що це важлива тема, що її потрібно розвивати, потрібні ширші формати. Подали проєкт, отримали допомогу ― і в нас п’ять місяців працював фактчекерський відділ».
У ньому був відеограф, дизайнерка, фактчекерка й редакторка відділу, яка також працювала над аналітичними матеріалами на протидію пропаганді. Однак це дуже часо- і працемістка справа, тож тепер, коли фінасування закінчилося, відділ не працює.
Ще один великий виклик ― баланс. З одного боку, є потреба працювати з алгоритмами гугла, стежити за ранжуванням у SEO та цифрами і враховувати всі зміни, які відбулися в новому році.
З іншого боку, пояснює Тетяна, потрібно додатково працювати для живого контенту, для читачів «Бахмуту IN.UA». І часто це геть не ті теми, які любить гугл. Тож доводиться балансувати між цими двома форматами, бо втриматися на одному наразі неможливо.
Про що і для кого пише видання
Редакція сфокусувалася на кількох темах, які ефективно працюють. «Ми зараз в такому становищі, що ресурс обмежений, ― каже Тетяна Семаковська, ― і ми маємо використовувати його максимально ефективно». Перша тема ― це воєнні новини про те, що відбувається на Бахмутському напрямку.
Друга обов’язкова тема ― що відбувається на окупованих територіях. Ідеться про Бахмут та Бахмутський район. Щодня редакція моніторить ситуацію там. Дає новини, однією з перших публікує ексклюзивні кадри з Бахмута, повідомляє про те, що там роблять окупанти. Видання також інформує про всіх російських пропагандистів, які приїжджають у Бахмут і знімають там дезінформаційні сюжети, сповнені фейків та маніпуляцій. На сайті є розділ, присвячений фейкам, ― «Брехомір».
Додатково редакція періодично робить досьє на представників окупаційної влади Бахмута і району. Це новий для редакції і важливий тип контенту. Він допомагає стежити за тим, що відбувається на тимчасово окупованих територіях.
Також видання стабільно моніторить закупівлі міськради. І загалом роботу органів місцевого самоврядування: чи займаються вони питаннями бахмутян, як саме, які програми з відновлення планують тощо.
Ще одна важлива тема ― відбудова. Їй також присвячено окремий розділ на сайті. І, звісно, тут регулярно пишуть про виплати і компенсації, інформують читачів про всі оновлення в цій царині.
«Це така болюча тема для бахмутян ― житло, створення житла на підконтрольній території, і з цим є проблеми в різних громадах, ― каже Ганна Бокова. ― Ми часто стикаємося з упередженнями, з невмінням місцевої влади комунікувати зі своїми людьми ― натомість влада часто оголошує свої рішення постфактум. І люди, маючи упередження до переселенців і недовіру до місцевої влади, взагалі іноді не хочуть приймати у громаду переселенців і щось будувати».
Ці теми редакція збалансовує так званим зеленим контентом, тобто вічнозеленими темами, як-от експлейнерами, які добрі для ранжування в гуглі.
Звідки прийшла допомога
З початку повномасштабного вторгнення редакція співпрацює з кількома організаціями, що надають грантову підтримку медіа. Серед них і Асоціація «Незалежні регіональні видавці України». Зокрема, платформа «Бахмут.in.ua» здобула підтримку в рамках «Плану Б». Нагадаємо: «План Б» ― це проєкт негайної короткострокової (3–5 місяців) фінансової допомоги регіональним та локальним редакціям, яких спіткала криза через зупинку донорської допомоги США.
Читайте також: Норвезька медіагрупа та АНРВУ підтримують 50 українських регіональних медіа протягом 3–5 місяців
«Ми відбирали видання, зважаючи, зокрема, на їхню роль у регіоні й серед місцевої громади, ― каже директорка АНРВУ Оксана Бровко. ― Це і медіа на лінії фронту й ті, що працюють у тилу, ― якщо вони виконують суспільно важливу функцію, інформують свої громади на теми ВПО, постраждалих, військових. У таких медіа часто немає інших джерел фінансування, тому для них саме ця підтримка є критичною».
Власне, допомогу в «Плані Б» редакція отримала для негайної підтримки сайту «Бахмут IN.UA». І водночас подалася на іншу, ширшу й тривалішу програму підтримки від АНРВУ, але вже для двох видань: «Бахмут IN.UA» та «Вільногірськ.in.ua». Це дочірній проєкт і, як пишуть тут у розділі «Команда», ― «перше незалежне медіа розвитку Вільногірської громади… Ми пишемо новини про місто, район та Дніпропетровську область, а також про жителів міста та переселенців, для яких Вільногірськ став другим домом. Ми спонукаємо мешканців брати участь у житті громади заради позитивних змін. Медіапортал створений Громадською організацією “Бахмутська Фортеця” у 2024 році, є початком мережі сайтів платформи “Бахмут IN.UA”».
Ідеться про програму від АНРВУ «Сильніші разом», яка передбачає фінансову, менторську та навчальну підтримку. «Наш досвід показав, що в менторських, тренінгових програмах ми стаємо реально сильнішими», ― каже Ганна Бокова.
Нагадаємо, що ініціатива «Сильніші разом» розрахована на три роки та об’єднує 75 регіональних та локальних незалежних українських медіа, які отримують фінансову, менторську та освітню підтримку, щоб посилити свою стійкість, незалежність та ефективність, особливо в умовах війни. Незабаром планується оголошення списку відібраних редакцій на інституційну та розслідувальницьку підтримку.
Читайте також: Сильніші разом: стартує масштабна програма підтримки незалежних регіональних медіа України
«Це й справді не лише про фінансову підтримку. “Сильніші разом” — це ще й можливість отримати нові інструменти, знання та ресурси, щоби стати ще витривалішими, стійкішими та ефективнішими, навіть в умовах війни. цей проєкт — про спільні цінності, довіру та віру в силу незалежних медіа», — каже директорка АНРВУ Оксана Бровко.
Читайте також: «Сильніші разом»: посилимо розслідувальну журналістику в регіональних медіа
Звичайно, навчання займає багато часу, на це потрібно виділяти час, відволікаючись від оперативних і стратегічних завдань. Але результат зрештою вартий того.
Інші джерела фінансування
Фінансова підтримка зараз так само важлива. Адже на ринку майже немає грошей, особливо це стосується медіа окупованих територій, там, де складно залучити рекламодавця.
Редакція «Бахмуту IN.UA» для реклами робить багато чого. В команді є люди, які займаються виключно рекламою. Вони проходять навчання. А коли є можливість і гроші від одного з проєктів ― їх вкладають, приміром, у сайт. «Ми максимально змінили платформу, все оновили: по SEO співпрацювали з двома організаціями, які нам допомагали виправляти технічні помилки на сайті, допомагали навчитися правильно прописувати всі ці ключі під пошукові запити і максимально унікалізувати контент», ― каже Ганна Бокова.
За рахунок SEO-посилань команда заробляє до 10 тисяч грн на місяць. Звісно, що для редакції, де працює десять людей, це маленькі кошти, але й вони не зайві.
Також команда видання почала збирати довкола себе Спільноту, відкрила сторінку, розробила стратегію Спільноти і запустила оголошення. Наразі Спільнота має лише три підписника. «Це дуже мало, звісно. Ми будемо далі розширятися, думати, як залучати людей. Складна ситуація зі спільнотою, тому що, з одного боку, нам потрібно підтримувати своїх людей, а наші люди ― вони ж якраз шукають допомоги, а не готові її надавати. А для інших людей потрібен інший контент. Для його створення потрібні люди, а людей ми максимально скоротили», ― окреслює ситуацію Ганна Бокова.
Крім того, «Бахмут IN.UA» ― це не лише медіа, а й громадська організація. До повномасштабного вторгнення команда робила дуже багато проєктів саме як ГО. Тому зараз у співпраці з антикризовим медіацентром (Краматорськ) обдумують різні проєкти в громадській сфері, щоб підтримати свої медійні організації.
Куди рухатися: зона найближчого розвитку
В умовах невизначеності команда все одно постійно планує, думає: хто їхня авдиторія, що вони хочуть і можуть зробити для неї тощо.
Шефредакторка «Бахмуту.in.ua» Ганна Бокова та фінансова директорка й керівниця проєкту «Вільногірськ.in.ua» Альона Щекодіна
Серед ідей:
- спробувати робити онлайн-зустрічі для бахмутян,
- розвивати студію відеоподкастів про переселенців і для переселенців,
- більше говорити про відновлення Донеччини. Хоча ця тема багатьох тригерить, але її важливо озвучувати. «Можливо, говорити й про варіанти, коли наша територія не повернеться або повернеться дуже нескоро ― і що ми в такому випадку будемо робити, як ми це переживемо», ― каже Ганна Бокова;
- розвивати Спільноту, об’єднавши в ній різних людей і з Донеччини, і не з Донеччини;
- більше розповідати про Донеччину загалом, адже авдиторія видання тепер не лише бахмутяни. Тому команда хоче й далі досліджувати різні теми ― культурні, екологічні;
- продовжити моніторити джерела інформування окупаційної влади. Наразі це не зовсім фактчек-проєкт, радше моніторинг, аналіз;
- продовжувати готувати профайли на колаборантів;
- загалом більше писати про окуповані території, адже там досі живе багато українців; враховувати їхні інтереси. Часто в українському інфопросторі, каже Ганна Бокова, просто немає тієї території. Хоча і зрозуміло, що складно відновити тамтешню інформаційну картину, отримати інформацію звідти.
«Тобто ми хочемо розвиватися і для нашої авдиторії, і внутрішньо.
І щоби кожен і кожна тут могли почуватися корисними, реалізованими, матеріально задоволеними… І взагалі щоб наша робота наближала нас до перемоги», ― каже Ганна Бокова.
Фото надані Ганною Боковою та скриншоти сайтів
