Бюджетні мільйони на інформаційні послуги, земля біля водойми, комунальні платежі та дороге майно родин посадовців опинилися у фокусі нової хвилі регіональних розслідувань. Журналісти перевіряли не лише декларації та реєстри, а й те, як працюють системи, через які громади витрачають або недоотримують гроші.
За окремими історіями стоять роки судів і договорів, за іншими – майно, оформлене на батьків, дітей чи інших родичів. Редакції зіставляли документи, аналізували судові рішення, перевіряли ціни, ставили запитання посадовцям і проводили власні експерименти.
Матеріали підготовлені у межах програми «Сильніші разом: прозорість і боротьба з корупцією». Розповідаємо, що вдалося встановити дев’яти регіональним редакціям.
Dnipro.media

Дата публікації: 31 серпня 2026 року
На 2026 рік у Дніпрі передбачили 97,5 млн грн на комунальну телестудію «Дніпро TV». Але бюджетні витрати на висвітлення роботи міської влади цим не обмежуються. Dnipro.media простежило групу приватних сайтів, телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, які публікують матеріали про міського голову та міськраду, а під час конфліктів влади з її опонентами частина цих ресурсів майже синхронно поширює схожі негативні публікації.
Редакція знайшла між майданчиками спільні адреси, телефони й електронні пошти для реклами, а потім перевірила зв’язки експериментом. Під виглядом рекламодавців журналісти отримали один прайс одразу на вісім сайтів і велику кількість сторінок у соцмережах. Матеріал, замовлений для одного ресурсу, без окремого погодження з’явився на іншому, а оплату за різні майданчики пропонували проводити через одного підприємця, який давно працює з цими медіа та інформаційними замовленнями міських структур.
Як бюджетні інформаційні замовлення Дніпра перетинаються з приватними медіа, що пов’язує між собою десятки ресурсів і хто заробляє на їхній рекламі, читайте у розслідуванні Dnipro.media.
«Доступ.Медіа»

Дата публікації: 11 вересня 2026 року
У Кропивницькому немає офіційних громадських пляжів, але містяни роками відпочивають біля Новомиколаївського водосховища. Частину цієї прибережної території займає база відпочинку «Казанок», яка працює на орендованій у громади землі. Ще багато років тому суди встановлювали порушення під час передачі цієї ділянки, а у 2024 році суд навіть постановив повернути її місту. Проте після апеляції оренда залишилася чинною.
Журналісти «Доступ.Медіа» з’ясували, що міська рада роками не перевіряла, як використовують землю біля води, хоча на території з’являлася нова інфраструктура, а нині тривають підготовчі роботи до будівництва. Паркан між безкоштовним пляжем і «Казанком» заходить у воду, а містяни й власники комплексу по-різному описують доступ до цієї частини берега. Окремо редакція намагалася встановити, скільки громада отримує за оренду, однак міська рада так і не розкрила фактичну суму платежів.
Чому приватний бізнес продовжує працювати на прибережній землі, яку суд уже зобов’язував повернути громаді, хто має контролювати доступ до берега і що відбувається на території «Казанка» зараз, читайте у розслідуванні «Доступ.Медіа».
«Інтент»
Гроші одеситів – в кишенях приватної компанії: як ГЕРЦ оселився в комунальних платіжках

Дата публікації: 29 серпня 2026 року
Для багатьох одеситів оплата комунальних послуг давно пов’язана з приватною компанією «ГЕРЦ», яка проводить платежі та бере за це комісію. «Інтент» вирішив з’ясувати, як приватна структура стала настільки помітною частиною міської системи розрахунків і чому створене нею програмне забезпечення досі залишається у її власності.
Співпраця з містом почалася ще у 2009 році. Уже наступного року Одеса планувала отримати систему ЄСАН у комунальну власність: існували договір і акт приймання-передачі. Однак у КП «Інформресурс» програму так і не передали, а майнові права залишилися у «ГЕРЦ». Водночас у міськраді заперечують монопольне становище компанії та наголошують, що одесити можуть оплачувати послуги й через банки.
Як приватна компанія закріпилася у системі комунальних платежів, чому програмне забезпечення не перейшло місту та хто стоїть за «ГЕРЦ», читайте у розслідуванні «Інтенту».
«Локатор-Медіа»

Дата публікації: 3 вересня 2026 року
У деклараціях заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Романа Пшика немає власного будинку чи дорогих автомобілів. Натомість він безоплатно користується будинком під Києвом і машинами вартістю понад мільйон гривень, оформленими на його батька. «Локатор-Медіа» простежило, як це майно з’являлося у родини та які доходи й заощадження передували покупкам.
У 2022 році доларові заощадження дружини Пшика-старшого за декларацією зросли на 66 тис. доларів. У 2023 році Михайло Пшик отримав майже 2,4 млн грн державної компенсації за житло як ВПО, а наступного року разом із дружиною придбав будинок у Микуличах майже за 3,5 млн грн. Сам Михайло Пшик підтвердив журналістам, що значну частину покупки профінансували саме з компенсації. Будинком безоплатно користується і його син-прокурор.
Як формувалися статки родини, чому дороге майно оформлене на батька посадовця та що показали декларації Пшиків, читайте у розслідуванні «Локатор-Медіа».
«20 хвилин» (Тернопіль)
Дірка в законі на 2000 «квадратів»: тернопільське будівництво, яке важко назвати індивідуальним

Дата публікації: 3 вересня 2026 року
У Тернополі роками зводять великі будівлі, які за документами залишаються індивідуальними житловими будинками. Формально це може відповідати вимогам: закон не встановлює максимальної площі садиби, а для об’єктів понад 500 квадратних метрів замовники отримують містобудівні умови та обмеження. Водночас журналісти знайшли вже збудовані приклади, де в колишніх «індивідуальних» будинках з’явилися окремі квартири та ОСББ.
«20 хвилин» з’ясували, чому контролювати такі забудови складно. Під час воєнного стану перевірки суттєво обмежені, а експерти пояснюють, що після введення садибного будинку в експлуатацію існують способи оформити в ньому окремі квартири. Додаткові питання у редакції виникли й через те, що чоловік однієї з працівниць міського архбудконтролю проєктував частину подібних об’єктів.
Як у Тернополі індивідуальні будинки перетворюються на житло з квартирами, чому перевірити такі забудови майже неможливо та які прогалини дозволяють цій практиці повторюватися, читайте у розслідуванні «20 хвилин».
«Молодий буковинець»

Дата публікації: 7 вересня 2026 року
Будинок із басейном під Чернівцями, нерухомість у туристичному Миговому та нові земельні ділянки поруч привернули увагу правоохоронців до родини начальника обласного управління Держгеокадастру Сергія Савчука. У червні посадовцю повідомили про підозру в незаконному збагаченні, а журналісти «Молодого буковинця» перевірили, яке саме майно фігурує у справі та на кого воно оформлене.
Значна частина активів записана на колишню дружину Савчука, з якою він продовжує проживати, та його матір. Журналісти побували у Миговому, де одна з пов’язаних із родиною ділянок входить до території комплексу Forest House, а неподалік мати посадовця придбала ще кілька земельних ділянок. За версією слідства, вартість майна на десятки мільйонів гривень суттєво перевищує офіційні доходи родини. На частину активів суд наклав арешт, Савчука відсторонили від посади, а досудове розслідування триває.
Яке майно правоохоронці пов’язують із родиною посадовця, що журналісти знайшли у Миговому та чому походження цих активів стало предметом розслідування, читайте у матеріалі «Молодого буковинця».
«20 хвилин» (Вінниця)
Сину – майно в Козині, доньці – квартиру в Києві: як сім’я судді Вільчинського багатіє, а він – ні

Дата публікації: 2 вересня 2026 року
У родини судді Вінницького окружного адміністративного суду Олександра Вільчинського журналісти знайшли землю та недобудований маєток у Козині, квартиру на Печерську, машиномісця й іншу нерухомість. Значна частина найдорожчих активів нині оформлена на дітей: син ще у 16 років отримав від матері ділянку з будинком майже на 500 квадратних метрів, а доньці згодом подарували квартиру в Києві та паркомісця.
«20 хвилин» простежили, як це майно роками з’являлося у родині та переходило від матері до дітей. На цьому тлі декларація самого судді виглядає значно скромніше: з нерухомості у нього фактично залишається успадкована сільськогосподарська земля. Колишня дружина Наталія Вільчинська пояснила, що придбала активи за власні зароблені кошти та доходи від бізнесу і наголосила, що все майно набуте законно.
Як у родини судді з’явилася дорога нерухомість у Козині та Києві, як вона переходила до дітей і чим Вільчинські пояснюють походження цих активів, читайте у розслідуванні «20 хвилин».
«Точка Сходу»

Дата публікації: 7 вересня 2026 року
«Точка Сходу» порівняла декларації керівників поліції Донеччини та Луганщини й простежила, як за кілька років змінювалися їхні доходи, майно та заощадження. У документах журналісти знайшли великі позики іншим особам, квартири й паркомісця із задекларованою вартістю нижчою за ціни на схожі об’єкти, подаровані автомобілі та заощадження, які за рік зростали у кілька разів.
Частину цих змін правоохоронці та їхні родини пояснюють державними компенсаціями, продажем майна, попереднім бізнесом і власними накопиченнями. Водночас у кількох випадках відкритих даних недостатньо, щоб однозначно пояснити походження коштів або розбіжності, на які звернули увагу журналісти.
Що змінилося у деклараціях керівників поліції двох областей, які активи привернули увагу редакції та як самі правоохоронці пояснюють свої статки, читайте у матеріалі «Точки Сходу».
«Кременчуцький Телеграф»
Котедж, автівки та готівка у валюті: що декларують працівники полтавського БЕБ?

Дата публікації: 25 вересня 2026 року
Бюро економічної безпеки має викривати економічні злочини та схеми ухилення від податків. «Кременчуцький Телеграф» вирішив подивитися на декларації самих працівників полтавського управління БЕБ і перевірити, яке майно, автомобілі та заощадження вони декларують і чим володіють їхні родини.
Серед знайденого журналістами – Tesla, оформлена на матір детектива, Porsche у користуванні аналітикині, що належить її сестрі, та заміський будинок поблизу Полтави, який придбала 76-річна мати працівниці БЕБ. Редакція також простежила, як у різні роки змінювалися доходи й заощадження кількох співробітників та їхніх родин. Самі посадовці й родичі частину придбань пояснюють власними доходами та накопиченнями, а в БЕБ повідомили, що службових перевірок щодо цих працівників через декларації чи можливий конфлікт інтересів не проводили.
Що показали декларації працівників полтавського БЕБ, як вони пояснюють походження майна та які активи привернули увагу журналістів, читайте у розслідуванні «Кременчуцького Телеграфа».
Читайте також:
Зловживання у регіонах: нова хвиля розслідувань від 18 редакцій
На чисту воду: які схеми досліджують журналісти-розслідувачі в регіонах
Мільйони, майно і приховані зв’язки посадовців: нові розслідування 18 регіональних редакцій
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Медіа та Демократія» реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.






