Норвезькі колеги з NORAD поспілкувалися з трьома українськими журналістами. Публікуємо переклад
31 жовтня на сайті наших норвезьких партнерів NORAD вийшла публікація на основі розмови з трьома українськими медійниками — Альоною Яциною, Максимом Забєлею та Лесею Лазоренко.
Альона Яцина — співзасновниця та СЕО видання «Кордон.Медіа», що працює на Сумщині. Більше про роботу цієї реакції читайте тут:
Робота журналістів на Курському напрямку та прикордонні Сумщини – виклики, ризики та страхування.
«Там постійно літають FPV-дрони і каска привертає увагу», — воєнкорка Любов Сітак.
Максим Забєля — головний редактор газети «Рідне місто», що виходить з 1998 року, а під час повномасштабного вторгнення стала чи не єдиним друкованим медіа Донеччині. Про них читайте також у матеріалі: Як працює «План Б»: історії «Рідного міста» й «Полтавської хвилі».
Нарешті, Леся Лазоренко — головна редакторка видань «Кременчуцький телеграф» та «Приватна газета», що став одним із переможців нашої програми Інноваційних медіа України. Детальніше про них читайте тут: Редакція «Кременчуцького Телеграфу» запускає відеопростір для бізнесу, громади та стійкості медіа.
Сьогодні ми переклали для вас і публікуємо матеріал наших норвезьких колег і партнерів.
***
В Україні журналісти ризикують життям, висвітлюючи війну. За підтримки Норвегії незалежні медіа продовжують надавати людям доступ до життєво важливої інформації, надії та стійкості.
Через механізм підтримки громадянського суспільства в межах Програми підтримки України імені Нансена Норвегія допомагає місцевим ЗМІ видавати газети, закуповувати обладнання та проходити навчання з безпеки.
Norad зустрівся з трьома журналістами, які щодня розповідають про реалії війни у своїх громадах:
Альона Яцина: Хороший журналіст — це живий журналіст
Альона Яцина живе в Сумах, неподалік від російського кордону, і висвітлює війну для місцевого видання «Кордон.Медіа». Новини часто тісно переплітаються з її власним життям.
«Війна в наших домівках. Іноді ми йдемо на роботу після обстрілу — і дізнаємося, що загинули друзі чи родичі», — розповідає Альона.
До війни вона не працювала в медіа, але коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення у 2022 році, вирішила діяти. Відтоді вона вивчила журналістську етику та закони війни, щоб убезпечити себе.
«Ми кажемо: хороший журналіст — це живий журналіст».
Одного весняного дня Альона почула потужний вибух. Бомба впала неподалік. Вона схопила камеру й вибігла надвір.
«Я побачила палаючі автомобілі, автобус у вогні й нерухому людину. Це був мій близький друг. Я оплакувала його кілька хвилин, а потім продовжила зйомку. Бо я маю розповісти про це людям в Україні та всьому світу», — каже Альона.
Вона переконана, що підтримка українських медіа є життєво необхідною — не лише для України, а й для демократії в Європі.

Альона Яцина, журналістка «Кордон.Медіа»
«Без незалежної журналістики залишаються лише пропаганда й політика. Тільки незалежні медіа можуть показати, що відбувається у нашому житті, у нашій країні, у цій війні», — каже Альона Яцина.
Максим Забєля: Редакцію бомбили тричі — але газета й далі виходить
У Донецькій області Максим Забєля працює редактором місцевої газети. Коли почалася війна, це було єдине друковане видання в регіоні, яке продовжувало виходити. Восени 2024 року редакцію бомбили тричі. Усе було знищено, а працівники втратили свої домівки.

Наслідки бомбардування редакції були масштабними
«Не було електрики, води чи газу. Ми більше не могли там жити чи працювати», — розповідає Максим.
Редакція переїхала в інший регіон. Там вони продовжують друкувати газету, а за підтримки Норвегії та української журналістської організації розповсюджують її безкоштовно.
«Багато людей похилого віку та людей з інвалідністю не змогли евакуюватися. Для них газета — єдине джерело інформації».

«Коли хтось розповідає тобі свою історію, треба слухати серцем. Ти стаєш більше, ніж просто журналіст». Максим Забєля, редактор газети «Рідне місто»
Леся Лазоренко: «Наша аудиторія дає нам сили»
У Кременчуці Леся Лазоренко працює в регіональній газеті, яка вже понад три десятиліття є важливим джерелом інформації. Редакція пережила кризи, економічні потрясіння — і тепер війну.
«До війни нас було 70 працівників. Тепер — 25. Одна людина має бути журналістом, фотографом, відеопродюсером і редактором одночасно. Іноді ми працюємо цілодобово», — розповідає Леся.
Найбільше її зворушує реакція людей на їхній контент.
«Коли щось відбувається, наша аудиторія зростає і активно долучається. Це дає нам сили».

Леся Лазоренко, редакторка газети «Приватна газета» у Кременчуці
Під час атаки дронів цього літа Лесі довелося бігти до укриття разом з 11-річною донькою.
«Я побачила жінку з маленькою дівчинкою в піжамі. Дівчинці було сім років. Я запитала, чи боляче їй. Вона відповіла: «Я так хочу жити, що навіть не відчуваю болю». Ця фраза залишилася зі мною. Вона символізує всіх українців», — каже Леся.
Норвезька підтримка місцевих медіа
Норвегія підтримує кілька місцевих медіа через програму підтримки громадянського суспільства. Цієї осені Йорун Носсум, керівниця Програми підтримки України імені Нансена в Norad, зустрілася з українськими журналістами під час візиту до України.

«Правда така ж життєво необхідна, як вода й хліб».
Йорун Носсум, директорка Програми підтримки України імені Нансена
«Коли незалежні медіа отримують підтримку, люди отримують доступ до інформації, яка може дарувати надію й рятувати життя. Саме тому норвезька допомога має таке глибоке значення», — каже Носсум.
Підтримуючи місцеву журналістику, ми підтримуємо стійкість, демократію та право знати. Це інвестиція в мир.
***
Кажучи про цей проєкт довготривалої підтримки регіональних медіа, директорка АНРВУ Оксана Бровко наголошує: «Саме проєкт “Сильніші Разом”, який ми реалізовуємо за підтримки Норвегії, дозволяє протягом трьох років підтримувати місцеві редакції, які працюють попри війну, відкриті до змін і прагнуть утримати і розбудовувати незалежну журналістику незвавжаючи на складні умови».
Нагадаємо, NORAD є партнером АНРВУ.
Проєкт «Сильніші Разом: Медіа і Демократія» реалізується АНРВУ в партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.

                           
                        
                        
                        
                        
                        
                
                








