Про використання ШІ в медіа можна говорити багато, він — і загроза, і можливість водночас. Та для багатьох українських редакцій він є щоденним інструментом, який допомагає оптимізувати процеси, робити більше з меншими ресурсами.

«Ми сприймаємо ШІ не як загрозу, а як нового партнера, який працює поруч із журналістом. Він не втомлюється і готовий відповідати на ваші запитання 24 години на добу. Він не замінює людину, але бере на себе рутину, звільняючи час для головного — ексклюзивних історій, глибокого змісту», — так розпочала свій виступ на XIV Медійному Конгресі редакторка сайту «20 хвилин» (Тернопіль) Наталія Бурлаку.
Чому регіональним медіа це потрібно
У невеликих редакціях — часто п’ять чи навіть три людини. Кожен робить усе: пише, фотографує, веде соцмережі, шукає теми. ШІ дає можливість скоротити технічні процеси і зосередитися на творчості, на більш аналітичній роботі.
Отже, у редакції ШІ наразі допомагають:
- створювати SEO-заголовки, адаптувати тексти для різних платформ;
- робити переклади, резюме, аналітичні витяги з великих документів;
- автоматично озвучувати відео або створювати короткі кліпи для TikTok чи Instagram, Youtube Shorts тощо;
- готувати інфографіку, візуалізації, ілюстрації до матеріалів, драфти інфозапитів чи відповідати на листи.
Що довіряємо ШІ: приклад «20 хвилин»
Редакція, яка активно працює зі штучним інтелектом, поступово формує власну систему «довіри» авдиторії та команди.
Нижче на скріні ви можете переглянути досвід саме «20 хвилин».

«Для нас це не про автоматизацію журналістики, а про підсилення команди. Ми економимо години, які раніше йшли на технічні операції, і витрачаємо їх на пошук тем чи аналіз», — пояснює Наталія Бурлаку.
Що залишають тільки людям
Етичні межі — ключова умова роботи з технологіями. Жоден алгоритм не повинен підміняти журналіста у перевірці фактів чи створенні контенту, який впливає на довіру авдиторії чи може порушувати журналістські стандарти.
Тому медіа вже має внутрішні правила використання ШІ.

У редакції «20 хвилин», наприклад, діють такі принципи:
- не клонувати реальних люде (експертів, політиків, спікерів);
- не створювати зображення, що спотворюють реальність;
- не видавати контент, згенерований ШІ, за журналістський матеріал;
- обов’язково маркувати всі випадки використання ШІ.
«Ми не відмовляємося від технологій, але ставимося до них з етичною обережністю. Прозорість — це те, що зберігає довіру авдиторії», — наголошує Бурлаку.
На думку спікерки, це не лише внутрішня етика, а й спосіб захистити репутацію редакції у майбутньому, коли алгоритми ставатимуть дедалі потужнішими.
Практика і результати
Застосування ШІ вже дає видимі та вимірювані результати. Наприклад, у «20 хвилин» журналісти щотижня створюють десятки коротких відео та рілсів без залучення зовнішніх монтажерів. Вони використовують Pictory AI для швидкої збірки кліпів, ElevenLabs — для озвучки, Canva, Photoshop та інші — для дизайну.

Контент, зроблений за допомогою ШІ, часто отримує вищі охоплення, ніж звичайний, наголошує головна редакторка медіа. Тож алгоритми соцмереж не знижують видачу таких відео, якщо вони цікаві та коректно позначені.

Попри всі переваги, ШІ не здатен замінити головне — людську інтуїцію, емпатію, етичний вибір, каже спікерка. Але він може зробити журналістику гнучкішою, технологічнішою й конкурентнішою.

«Майбутнє — це симбіоз. ШІ оптимізує. Людина мислить, відчуває і вирішує. Саме ця комбінація і є новим вектором у роботі якісного регіонального медіа, — переконана Наталія Бурлаку. — І якщо ще кілька років тому автоматизація здавалася ризиком, то тепер вона стала шансом — побудувати журналістику нового покоління, де технології працюють на довіру, швидкість і зміст».

Сподіваємося, цей матеріал надихне вас на зміни у ваших командах. Підписуйтеся на сторінки Асоціації, щоб не пропустити важливого. А почитати практичні кейси з Конгресу можна ТУТ.
Як переконати авдиторію платити: досвід словацького медіа Denník N
Куди рухатися регіональним медіа: головні висновки та практичні ідеї з XIV Медійного Конгресу
Надихають досвідом та ідеями. Спікери та спікерки XIV Медійного Конгресу АНРВУ
Оксана Бровко: «Діяти, навіть коли страшно»
П’ять регіональних медіа отримають до €10 000 на втілення інноваційних проєктів
Сім регіональних медіа отримали нагороду «За світло в темряві та професійну стійкість»
Нова Програма екстреної підтримки регіональних медіа
***
Медійний Конгрес відбувся в межах програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
Партнерами заходу цьогоріч також стали Ukrainian Media Fund, Penta Foundation, Amediastiftelsen, News Media Finland та The Gaze.