У межах програми «Сильніші Разом: прозорість та боротьба з корупцією» продовжуємо серію матеріалів про менторів та їхні команди — регіональні медіа, які розвивають напрям журналістських розслідувань.
Знайомтесь, Наталя Лазарович, журналістка у Bihus.Info, також має досвід роботи із судовою тематикою.
«Надзвичайно важливо підсилювати розслідувальну журналістику в регіональних медіа. Оскільки сама раніше працювала в регіональній редакції, то знаю, з якими викликами стикаються журналісти і як часто складно розвивати новий напрям через нестачу ресурсів. Особливо зараз, через повномасштабне вторгнення, викликів у редакцій побільшало: брак кадрів, складна робота на прифронтових територіях і обмежене фінансування.
Розвиток у напрямку розслідувань дає чимало інструментів і знань для журналістів, які можна застосувати при створенні різноманітних матеріалів, тому на цьому, на мою думку, і варто робити акцент.
Проєкт «Сильніші Разом» — на часі. Це чудова можливість для редакцій отримати фінансову та менторську підтримку, щоб запустити напрям розслідувань або значно підсилити його. Очікую, що з командами зможемо створити сильні та резонансні матеріали, які матимуть вплив у їхніх громадах».
Команди менторки
«Вгору» — і лише вперед
Медіа «Вгору» заснували у 2002 році. З того часу розслідування були важливим форматом для редакції. Багато уваги приділяли питанням прозорості та підзвітності міської влади, прозорості формування й використання місцевих бюджетів, ефективності роботи правоохоронних та судових органів, пенітенціарної системи, комунального сектору.
Після початку повномасштабного вторгнення редакція певний час не випускала розслідувань, зосередившись на інших форматах. Проте з часом стало зрозуміло, що такі матеріали зараз вкрай актуальні, бо «Вгору» читають на деокупованій та окупованій території Херсонщини. Тож команда багато часу приділяє встановленню причетних до окупаційної системи на лівобережжі області та розповідає про них читачам, зазначає заступниця головного редактора Ліза Жарких.
Можливість отримати менторську підтримку та більше часу на навчання й створення розслідувань — дуже вчасна та потрібна, каже вона. Зараз усі працівники намагаються приділяти увагу цьому формату, хоча він є одним із найскладніших та найдорожчих.
Ціль — це не лише викривати правду, а й бути рушієм змін у своєму регіоні. Соціальна відповідальність надзвичайно висока, каже Ліза, тож кожен такий матеріал має свою цінність.
— Приміром, наша редакція дослідила, хто працює в окупаційних судах Херсонщини. Це, напевно, найбільш повний матеріал на цю тему із систематизованим списком причетних до злочинів. Також ми проаналізували біографії людей, які стали колаборантами, та розповідаємо, чим зараз вони займаються на окупованій території. Стежимо, хто з підрядників отримує кошти на відбудову звільненої Херсонщини та яку репутацію ці підрядники мають. І це далеко не все, — говорить співрозмовниця.
Найболючіше питання для команди зараз — це брак інформації про окуповані території, аби писати про лівобережжя Херсонщини. Також розслідування завжди потребують більшого фінансування, ніж інші напрямки роботи, бо подібна діяльність займає багато часу. Тож найбільші запити з цим і пов’язані — навчання та фінансування.
— Найняти кваліфікованого розслідувача вкрай складно, тож ми вирішили йти іншим шляхом та навчати журналістів «Вгору». Це дає свої результати, хоч і займає багато часу. А проєкт «Сильніші Разом» якраз активно допомагає нам у цьому. Робота з ментором, наприклад, дає досвід, який не отримаєш на жодних курсах або колективних зустрічах. Адже ментор підходить індивідуально до потреб команди та пояснює роботу зі специфічними інструментами, — говорить Ліза Жарких. — Насправді робити розслідування часом здається невдячною і неймовірно складною справою, але вона варта того, аби продовжувати та не зупинятися.
«Коло»: лише на старті, але з потенціалом
На відміну від попередньої історії, далі розкажемо про медіа, які лише починають свій шлях у розслідувальній журналістиці.
Історія полтавського видання «Коло» почалася у 2003 році. Тоді це була приватна обласна друкована газета. Нині — повністю цифрове видання.
Попри те, що редакція завжди приділяла увагу розвитку журналістських компетенцій та заохочувала журналістів до поглиблення професійних знань, у зоні уваги були різні теми (приміром, реформа децентралізації, гендерна рівність тощо). Працювали в різних жанрах, але ґрунтовного досвіду з розслідуваннями не було.
— Ми намагалися братися за серйозні теми та зробити з них розслідування, але довести справу до логічного завершення не вистачало запалу. Іноді ще на етапі запиту про коментар нам «прилітали» адвокатські заборони на публікацію інформації. Ми публікували матеріали, ішли в суди, деякі вигравали, деякі програвали і зрештою вирішили, що виданню потрібно зупинитися на одній темі, щоб стати у ній експертом, а не хапатися за розслідування і в медицині, і в земельних питаннях, і в корупції тощо, — ділиться досвідом головна редакторка медіа Тетяна Цирульник.
Зрештою, їм вдалося наростити експертність у темі видобутку газу.
— Полтавський регіон є одним з ключових у видобуванні вуглеводнів. Тож ми зацікавилися «Програмою 20/20» (інший варіант назви — «Стратегія 20/20»), якою передбачалося, що АТ «Укргазвидобування» досягне видобутку 20 млрд куб. газу до 2020 року. Зрештою, ця кампанія провалилася, тому що ставка на її реалізацію була зроблена на державні компанії. Втім, за підготовку матеріалів про це мені, як журналістці, вдалося отримати кілька нагород. Під час війни колектив змінився, постали інші виклики, тому було не до розслідувань, стояло питання — як вижити медіа, — наголошує співрозмовниця.
За словами головної редакторки, колективу бракує «свіжих» знань у розслідувальній журналістиці, немає досвіду та обізнаності у використанні сервісів та інших джерел.
— Усвідомлення, що ми не маємо базових знань для проведення розслідувань, є дуже болісним, і ми намагаємось надолужити згаяне завдяки проєкту «Сильніші Разом». Усе дуже цінно: і постійний зв’язок з ментором-розслідувачем, і допублікаційна юридична експертиза, і фінансова допомога, яка дає можливість придбати техніку та оплатити роботу журналістів. Розслідування забирають багато часу та ресурсів — усі ці компоненти дуже доречні.
Окрім того, ми потрапили у спільноту колег та однодумців, активно комунікуємо і ділимось досвідом, читаємо статті, які написали журналісти з інших регіонів, обговорюємо, консультуємося, — говорить Тетяна.
Найбільша потреба команди наразі — фінансова стійкість. Друга — знання: початківцям у розслідувальній журналістиці дуже потрібна потужна навчальна база та менторська підтримка.
— Ми розуміємо запит від читачів: вони дуже цікавляться розподілом місцевих бюджетів та іноземної допомоги. З цим і плануємо працювати. Куди йдуть місцеві кошти, чи немає перевитрат. Сподіваюся, нам усе вдасться. Колегам з інших регіонів хочу побажати натхнення у роботі, бо решту ми вже отримали як учасники проєкту «Сильніші Разом», — підсумовує редакторка.
Чернігівська Медіа Група: посилюємо рівень журналістики в регіонах
Розслідування донедавна не були основним профілем роботи і для Чернігівської Медіа Групи, говорить очільник Ярослав Сухомлин. Усе ж медіа було більше сконцентроване на новинному контенті. Але з появою нового проєкту «Печера Інфо», яка спеціалізується на авторському slow content, матеріали з елементами розслідувань стали більш актуальними. Тож редакція планує посилено розвиватися в цьому напрямі.
— Раніше ми готували матеріали з елементами аналітики чи розслідувань про місцевих посадовців та видатки. Значний інтерес у авдиторії викликали публікації з аналізом зарплат чиновників або ж розбір декларацій чи дослідження впливу російської пропаганди. Втім, зараз прагнемо значно більшого, і головна мотивація для нас — це розвиток. Зараз усе настільки швидко рухається, що зупинка — це смерть. Треба дуже швидко бігти, щоб хоча б залишатися на тому ж рівні з колегами з інших регіонів. Пошук нових форматів та ідей — надзвичайно важливий, — говорить Ярослав.
Через війну та цензурні обмеження трохи складніше отримувати офіційну інформацію. Часто чиновники, під прикриттям грифу «секретно під час війни», не дають запитувану інформацію, продовжує керівник медіа. Складнощів у роботі додають і фінансові питання, оскільки такі матеріали, як розслідування, потребують багато часу та зусиль команди.
Що в планах? У рамках проєкту хочуть насамперед напрацювати сталі алгоритми роботи в цьому жанрі, щоб із часом те, що зараз видається незрозумілим і складним, журналісти могли робити на автоматі. А планування роботи, тісна взаємодія з ментором та насичені навчальні воркшопи, упевнений співрозмовник, у підсумку дадуть чудовий результат.
— Впевнений, що завдяки цьому проєкту можемо показати і довести, що регіональні медіа теж спроможні на глибокі аналітичні матеріали, на дослідження чи розслідування. Сподіваюся, ця ініціатива підніме загальний рівень регіональної журналістики, — наголошує Ярослав.
Невдовзі розкажемо про інші команди та їх менторів у проєкті.
Читайте також:
Розслідування без компромісів. Знайомтесь, команда Аліси Юрченко в «Сильніші Разом»
Не бояться перешкод та експериментів. Знайомтесь, команда Олександри Губицької в «Сильніші Разом»
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Прозорість і боротьба з корупцією» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
