Печерський суд заборонив «Слідству.Інфо» та Центру протидії корупції публікувати розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова. Це рішення викликало різку реакцію журналістів та правозахисників, які називають його небезпечним прецедентом і наступом на свободу слова. Про ухвалу сьогодні вранці повідомили «Слідство.Інфо» та ЦПК.
Для Асоціації «Незалежні регіональні видавці України», яка запустила вже кілька проєктів підтримки регіональних розслідувань, важливо відстежувати розвиток цієї ситуації, адже вона напряму стосується безпеки та можливостей журналістів працювати над суспільно значущими темами.
Читати більше про наші розслідувальницькі проєкти:
«Сильніші Разом»: прозорість і боротьба з корупцією
Регіональні медіа: відеорозслідування UA за підтримки Fritt Ord
Про програму підтримки відеорозслідувань SIRI Social Impact Reporting Initiative для 5 учасниць WIN Ukraine Leadership Accelerator
Заборона перед виходом матеріалу
6 липня суддя Сергій Вовк постановив ухвалу, яка фактично блокує вихід журналістського розслідування ще до його публікації. Журналісти кілька місяців працювали над матеріалом, виявили численні об’єкти нерухомості та звернулися по коментар до Олексія Сухачова й компанії «Парковий-2». Відповіді вони не отримали — натомість суд заборонив будь-які згадки про бізнес-діяльність Сухачова-старшого.
Прикметно, зазначає «Слідство.Інфо» на своїй фейсбук-сторінці, що «заява надійшла 3 липня, а вже 6 липня суддя Вовк виніс ухвалу». Така швидкість викликає додаткові запитання щодо мотивів і прозорості процесу.
Із повним текстом рішення можна ознайомитися тут.
Реакція журналістів і правозахисників
У коментарі АНРВУ редакторка Анна Бабінець сказала: «Ми вперше з таким стикаємося. Навіть медіаюристи, які з нами працюють, кажуть, що це щось новеньке. Тобто навіть питання з журналістського запиту так налякало фігурантів, що вони побігли до суду і у турборежимі заборонили поширення. Ми, звісно, будемо оскаржувати таке сумнівне рішення».
Дар’я Каленюк, виконавча директорка ЦПК, також зазначила, що «це рішення суду — дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування».
Заступниця виконавчої директорки ЦПК та адвокатка ЦПК Олена Щербан додала: «Ухвала суду є відверто незаконною та порушує основоположні права журналістів та громадськості щодо збору та поширення суспільно значущої та публічно доступної інформації щодо вищих посадовців країни. Це пряме порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини, Закону України “Про інформацію” та Закону України “Про медіа”. Це також продовження тиску на журналістів та Центр протидії корупції».
Медіаюристка Людмила Панкратова назвала ухвалу «брутальним втручанням у діяльність незалежних медіа».
Контекст і наслідки
У ЦПК та «Слідстві.Інфо» вбачають у цьому приклад SLAPP-позову — інструменту тиску, який використовується для блокування журналістських розслідувань. Україна взяла зобов’язання до 2027 року ухвалити анти-SLAPP-законодавство за стандартами ЄС, щоб захистити журналістів від подібних практик.
Ця справа має всі ознаки тиску на незалежні медіа та створює небезпечний прецедент для свободи слова в Україні.
