20:11 Новини, Проєкти

Коли місцеві медіа стають антикорупційною силою: нова серія розслідувань за підтримки «Сильніші Разом» 

У рамках проєкту «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією» ми підготували нову добірку розслідувальних матеріалів, створених 18 учасниками додаткового траншу підтримки. Ці тексти можуть стати прикладом для інших редакцій і джерелом ідей для тих, хто працює з темами прозорості, контролю влади та доброчесності у громадах.

Ці матеріали демонструють, як локальні журналісти знаходять факти, аналізують дані, ставлять запитання, що турбують їхні регіони, та повертають увагу до сфер, де прозорість є критичною. Кожне розслідування — це конкретна історія, викладена на основі документів, відкритих даних, свідчень та консультацій із менторами проєкту.

Нижче — серія опублікованих розслідувань. Сортування — за датою публікації.

Чернігівська Медіа Група

Токсична зона Чернігова. Ставки-накопичувачі, про які всі мовчать, залишаються загрозою

Менторка команди: Наталія Лазарович, Bihus.Info

Дата публікації: 17 листопада 2025 року

Війна має значний вплив на довкілля. Продукти горіння різних матеріалів від багатьох пожеж, зруйновані об’єкти, вибухонебезпечні речовини, заміновані території — наслідки, з якими ми стикаємося зараз чи матимемо справу в післявоєнний час. Водночас існують екологічні загрози, які залишаються з попередніх років, і досі не вирішуються.

Такою є ситуація в Чернігові. На міському сміттєзвалищі в мікрорайоні Масани вже кілька десятиліть існують ставки-накопичувачі рідких токсичних відходів, де акумульовано до 130 тис. кубометрів небезпечних речовин. Ці токсичні речовини утворилися внаслідок діяльності промислових підприємств обласного центру Чернігівщини ще в радянський період. 

Читайте дослідження медіа

Одеське життя

Наступна злива без людських жертв: що зробила одеська влада, аби трагедія 30 вересня не повторилася

Менторка команди: Аліса Юрченко, The Kyiv Independent

Дата публікації: 17 листопада 2025 року

29 жовтня на офіційному веб-порталі Нацполіції повідомили про вручення підозр 9-ти особам: ексмеру Одеси (Геннадій Труханов), двом його заступникам, посадовим особам департаментів Одеської міськради, а також директору й кільком посадовцям міського комунального підприємства за фактом службової недбалості, що призвела до загибелі людей внаслідок зливи 30 вересня. Інкрімінована їм ч. 3 ст. 367 передбачає покарання до восьми років увʼязнення.

Правоохоронці зазначають, що трагедія сталася через неналежне утримання системи зливової каналізації на території міста.

Наступного дня Печерський райсуд столиці обрав запобіжні заходи підозрюваним: домашні цілодобові або нічні арешти, за винятком директора Департаменту муніципальної безпеки. Його запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави.

Наразі, як повідомило «ОЖ» джерело в обласній прокуратурі, у ході слідчих дій тривають ще дві експертизи, що може вплинути на кількість підозрюваних.

Читати продовження історії

18000

«Посади мене, якщо зможеш»: як черкаські комунальники зливають мільйони власному бізнесу

Ментор команди: Максим Опанасенко, Bihus.Info

Дата публікації: 19 листопада 2025 року

Коли наступного разу вам захочеться поскаржитися на свою роботу, згадуйте підприємця Романа Комлика. Цієї осені йому доведеться самотужки пообрізати дерева і доглянути за сквером площею у майже 10 гектарів в одному з мікрорайонів Черкас. Принаймні, про це сказано в угоді, яку з Комликом наприкінці жовтня підписав директор комунального підприємства «Дирекція парків», а заодно і депутат Черкаської міської ради Геннадій Шевченко. 

За умовами договору, Комлик за цей сольний виступ отримає більше мільйона гривень. Чому ми зі старту іронізуємо? Бо за останній рік комунальники встигли «злити» цьому ФОПу вже майже 6 мільйонів гривень. Комлик став «улюбленцем» підприємства, яке має в штаті понад 150 працівників, але раз по раз замовляє найрізноманітніші роботи одній «універсальній» людині. Для чого він їм та де в цій історії сховався ймовірний конфлікт інтересів – розповідають у матеріалі «18000».

Читати розслідування

Четверта влада

Таємниці «Сен-Тропе»: як база відпочинку, частину якої мали знести, стала активом компанії друга прокурора

Менторка команди: Олександра Губицька, NGL.media

Дата публікації: 20 листопада 2025 року

У 2023 році Рівненська обласна прокуратура через суд домоглася рішення про знесення частини відпочинкової бази «Сен-Тропе», розташованої біля водойми поруч із Рівним. Під демонтаж мали піти їдальня-ресторан та 54 альтанки. Та минуло вже два роки, а база не просто продовжує стояти – вона й цього літа активно приймала відпочивальників. І виглядає так, що зносити споруди ніхто не збирався. 

Секрет стійкості будівель бази міг бути надзвичайно простим. Власником частини «Сен-Тропе» раптово стала фірма друга прокурора області, а ще згодом – родички посадовця який працював в управлінні стратегічних розслідувань поліції, а нині – заступник начальника відділу Департаменту карного розшуку Національної поліції України. 

Як три роки роботи слідчих і прокурорів завершилися новими власниками «Сен-Тропе» – з’ясовувала «Четверта влада».

Продовження ТУТ

Є (YE)

«Дешева» розкіш: як чиновники з Хмельниччини перетворюють елітні авто на копійчані активи у деклараціях

Менторка команди: Наталя Онисько, NGL.media

Дата публікації: 20 листопада 2025 року

Як купують задешево автівки чи землю і що про це кажуть самі чиновники – у матеріалі журналістів сайту «Є ye.ua».

Tesla за 15 тисяч гривень чи Porshe Cayenne за 10 тисяч… Розкішне Audi, продане товаришем за символічні 100 тисяч або ж кільканадцять земельних ділянок по 2-3 тисячі, знову ж таки гривень, за одну… Це не реклама “чорної п’ятниці” в автосалонах, яку ви пропустили, а вартість автівок та нерухомості “на дату набуття”, яку вказують чиновники з Хмельниччини в своїх деклараціях…

А ще – це поширений спосіб уникнення уваги з боку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Він в деяких випадках дозволяє приховати те, що офіційні доходи не відповідають витратам і не відповідати на питання: «звідки гроші».

Читайте розслідування

Інтент

Як в Одесі державний коледж приватним підмінили

Менторка команди: Наталя Онисько, NGL.media

Дата публікації: 20 листопада 2025 року

Влітку 2025 року одесит Сергій Марків (прізвище змінено) привів сина подавати документи до «Фахового коледжу Національного університету «Одеська юридична академія». На сайті закладу родина вивчила умови вступу та знайшла адресу приймальної комісії, яка працювала в одному з корпусів Одеської юридичної академії. Всі дороги вели до так званої «юрки». Син вступив до коледжу, родина щаслива. 

Лише коли перевірили реквізити на оплату, Сергій несподівано виявив, що коледж, до якого вступив його син, юридично не має жодного стосунку до юракадемії. Тобто син три з половиною роки має вчитись в приватному, а не державному закладі.

Коли журналісти Інтенту почали цікавитись цим випадком, виявилось, що Сергій Марків не єдиний, хто потрапив в таку ситуацію. Тому ми вирішили детально з’ясувати хто, як та коли “підмінив” навчальні заклади й “забув” повідомити про це вступників.

Розслідування

20 хвилин (Вінниця)

Берег Південного Бугу для обраних: хто перекриває вінничанам доступ до річки?

Менторка команди: Анастасія Усенко, Bihus.Info

Дата публікації: 20 листопада 2025 року

Кармаліта, Барцьось, Ткачуки — це не просто колишні депутати міських, обласних рад, а навіть Верховної Ради України. Для вінничан вони стали тими, хто перекрив вільний доступ до річки та став власниками земельних ділянок прямо на березі Південного Бугу.

Міські пляжі та прибережні зони, які за законом мають бути відкритими для всіх, фактично опинилися за парканами їхніх приватних маєтків. 

І поки вінничани шукають шлях до води, родини ексдепутатів продовжують користуватися берегом на власний розсуд — з альтанками, клумбами та навіть мініставками.

Читати матеріал

Кримський центр журналістських розслідувань

Як Росія захопила Запорізький залізорудний комбінат і хто заробляє на краденій руді

Менторка команди: Аліса Юрченко, The Kyiv Independent

Дата публікації: 20 листопада 2025 року

У 2022 році на захоплену Росією територію українського півдня пішли каравани боєприпасів і військової техніки, а в зворотньому напрямку – вагони та вантажівки з викраденим майном і корисними копалинами. Серед них – особливо цінні агломераційні та мартенівські руди з Південно-Білозерського родовища у Запорізькій області, які мають високий вміст заліза і не потребують збагачення. 

Запорізький залізорудний комбінат, що видобував ці копалини, став найціннішим краденим активом окупантів у цьому регіоні, що займає перший рядок за обсягом доходів і прибутку. Тому цю ланку у схемі постачання сировини до металургійних заводів на окупованому Донбасі і в Росії контролюють найбільш наближені до окупаційної і федеральної влади люди, серед яких – структури з бізнес-орбіти Віктора Медведчука і Рамзана Кадирова.

Законні власники і найбільші акціонери ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» – українська «Запоріжсталь», словацька «Minerfin» та чеська KSK Consulting. Кінцевий бенефіціарний власник – український олігарх Рінат Ахметов ще в 2022 році звернувся до ЄСПЛ з позовом до Росії щодо відшкодування збитків і порушення його прав власності. Інформаційний запит ЦЖР про інтерв’ю із керівником комбінату чи іншою уповноваженою компетентною у цій сфері особою залишився без відповіді.

Розслідування команди

Східний Варіант

Чому не відбулось масової евакуації культурної спадщини зі сходу України?

Менторка команди: Аліса Юрченко, The Kyiv Independent

Дата публікації: 20 листопада 2025 року

Ані після 2014 року, ані після 2022-го Міністерство культури не розробило ефективної політики евакуації музейних експонатів із прифронтових територій. Відповідальність розмита між музейниками, органами центральної та місцевої влади. Як наслідок Україна ризикує втратити об’єкти культурної спадщини, до яких фронт наближається зараз.

До 2022 року з Луганської та Донецької областей не вивезли жодного музейного експоната, визнають у Міністерстві культури. Водночас українська влада не оновила та не створила жодних нових протоколів дій для музейників та ніяким чином не підготувалась до можливої масової евакуації експонатів. 

Продовження тут

Матеріал доповнюється.

У проєкті беруть участь 18 команд регіональних медіа. Першу серію і добірку матеріалів читайте: Правда в деталях. Огляд журналістських розслідувань у межах проєкту «Сильніші разом». 

Продовження тут

Другу добірку матеріалів можна переглянути тут: Сильніші Разом: друга хвиля журналістських розслідувань від регіональних медіа

***

Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Прозорість і боротьба з корупцією» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії. 

Visited 69 times, 1 visit(s) today

Close