На XV Конгресі незалежних регіональних видавців України говоритимуть про людей, довіру й рішення. Директорка АНРВУ Оксана Бровко розповідає, чому саме довіра стає головним ресурсом журналістики та як українські редакції вже сьогодні запускають нові продукти й моделі розвитку.
Медійний Конгрес, який уже 15 років організовує АНРВУ, виріс із камерної зустрічі регіональних газетярів до міжнародного майданчика, де українські журналісти обговорюють майбутнє медіа разом із колегами з різних країн, технологічними компаніями та партнерами.
Цьогорічна тема — «Люди. Довіра. Рішення» — показує точку, в якій перебувають українські медіа: вони не лише виживають, а й шукають моделі розвитку, будують спільноти і стають джерелом стійкості для громад. Оксана Бровко розповідає, як змінилися учасники за ці роки й чому українські редакції готові показати світові власні інновації.
Читайте також: Програма XV Медійного Конгресу
— Оксано, темою торішнього Конгресу була «Єдність. Спільноти. Стійкість», цього року — «Люди. Довіра. Рішення». Розкажіть детальніше про нові акценти.
— Минулого року для нас було важливо говорити про те, що тримає медіа разом і допомагає вистояти. Цього року ми свідомо змістили фокус на те, що буде далі. На людей, які створюють медіа і довіряють їм. На довіру як головний ресурс журналістики. І на рішення, які редакції можуть приймати вже зараз, а не колись після завершення війни.
Мені здається, це дуже точний опис того, де сьогодні перебувають українські медіа. Ми вже не просто говоримо про виживання. Ми шукаємо моделі, які дозволять розвиватися в дуже складних умовах
— Що чекає на учасників Конгресу? Які ключові проблеми, кого ви запросили як спікерів і чому саме їх?
— Ми знову збираємо медійників, які не просто говорять про медіа, а щодня приймають рішення в редакціях, бізнесі, громадському секторі чи міжнародних організаціях. Для нас це принципово.
Будемо говорити про довіру аудиторії, фінансову стійкість, нові моделі монетизації, штучний інтелект, журналістські розслідування, безпеку, роботу з громадами і про те, як медіа залишатися потрібними людям у час, коли інформаційного шуму стає дедалі більше.
І окремо для мене важливо, що цього року українські редакції не лише отримують знання від міжнародних колег. Вони самі мають що показати світові
— Це вже 15-й Конгрес. Як він змінився за ці роки? Бачите певний поступ, розвиток?
— Коли ми починали, це був значно більш камерний професійний захід для регіональних журналістів про те, як розвивати друковані медіа. Сьогодні це вже міжнародний майданчик для та про якісні онлайн медіа, де українські редакції зустрічаються з колегами з різних країн, партнерами, технологічними компаніями, міжнародними організаціями.
Але, мабуть, найбільша зміна не в масштабі. Змінилися самі учасники. За ці роки вони стали набагато сильнішими як медіаменеджери. Вони навчилися працювати з кризами, будувати нові моделі, залучати аудиторію, шукати гроші, використовувати технології.
І я дуже добре пам’ятаю, якими були регіональні медіа 15 років тому. Тому цей розвиток бачу особливо виразно
— Які теми цього року найбільше резонують із українським контекстом? Чи є відчуття, що світ починає краще розуміти виклики наших медіа?
— Так, безумовно. Але я б сказала, що світ починає краще розуміти не тільки те, наскільки складно працювати українським журналістам, а й те, наскільки важливу роль вони виконують.
Українські регіональні медіа під час війни стали частиною інфраструктури стійкості громад. Вони інформують людей під обстрілами, допомагають знаходити зниклих, пояснюють рішення влади, протидіють дезінформації, підтримують зв’язок між людьми.
І водночас ми бачимо, що багато проблем українських медіа вже не є суто українськими. Падіння довіри, зміни споживання новин, вплив платформ, ШІ, фінансова модель медіа – це глобальні виклики. Просто українські редакції змушені проходити їх швидше і в набагато жорсткіших умовах
— У чому, на вашу думку, сила регіональних медіа сьогодні? Які приклади стійкості чи інновацій вас особливо надихають?
У близькості до людей. Регіональне медіа знає свою громаду не з аналітичного звіту. Воно знає, хто там живе, що для цих людей важливо, хто їм довіряє, а хто ні.
Мене дуже надихає, як редакції за останні роки навчилися бути значно більше, ніж просто новинними сайтами чи газетами. Вони створюють спільноти, запускають власні сервіси, збирають кошти, допомагають людям, працюють із локальним бізнесом, розвивають відео й соціальні мережі.
І часто це роблять дуже невеликі команди. Саме ця здатність швидко адаптуватися мене найбільше вражає
— Як ви оцінюєте роль міжнародних партнерств для українських редакцій? Розкажіть про результати таких співпраць.
— Без міжнародної підтримки багато регіональних медіа просто не пережили б перші роки повномасштабної війни. Це факт.
Але для мене важливо, що хороше партнерство — це не лише фінансову підтримку.
Це доступ до досвіду, технологій, експертизи, нових контактів і можливість українським редакціям бути частиною міжнародного професійного середовища.
За останні роки ми бачили дуже різні результати: редакції запускали нові продукти, перебудовували бізнес-моделі, посилювали розслідувальну журналістику, виходили на міжнародні партнерства. І мені особливо подобається, коли така співпраця поступово переходить від «допомоги Україні» до нормального професійного партнерства.
Наприклад, серед подій Конгресу буде панельна дискусія «5 реальних бізнес‑ідей для вашого медіа. Innovative Media Ukraine», яку АНРВУ проводить спільно з Media Development Investment Fund (MDIF). П’ять редакцій — учасники програми «Інноваційні медіа України» — розкажуть про власні рішення. Ця дискусія покаже, як міжнародне партнерство допомагає українським медіа не лише виживати, а й запускати нові продукти та моделі доходу.
— Які практики інших країн ви хотіли б адаптувати в Україні? І навпаки: що з досвіду українських редакцій ви вважаєте корисним для зарубіжних партнерів?
Нам точно є чому вчитися у країн, де локальні медіа мають довшу історію роботи з членськими моделями, локальними фондами, приватними пожертвами, ком’юніті-медіа.
Але сьогодні я все частіше бачу, що й українцям є чому навчати інших. Наприклад, як працювати в умовах постійної кризи, як дуже швидко перебудовувати редакційні процеси, як поєднувати журналістику з роботою зі спільнотою.
Українські медіа зараз мають унікальний досвід. І мені важливо, щоб ми їхали на міжнародні майданчики не тільки з проханням про підтримку, а й з власною експертизою
— Чи змінилося ставлення до українських журналістів за кордоном за останні роки? Які сигнали підтримки ви отримуєте?
Дуже змінилося. На початку повномасштабної війни українських журналістів часто сприймали передусім як людей, яким треба допомогти. Зараз я дедалі частіше бачу інше ставлення – до українських колег як до професіоналів, чий досвід цікавий і важливий для інших.
Для мене один із найкращих сигналів — коли українських журналістів запрошують не лише розповісти про війну, а виступити експертами з питань, які стосуються майбутнього медіа загалом
— Які інструменти або рішення, представлені на Конгресі, можуть реально допомогти українським медіа виживати й розвиватися?
— Я б не називала один чарівний інструмент. Сьогодні виживання медіа— це комбінація дуже практичних речей.
Краще розуміти свою аудиторію. Мати кілька джерел доходу. Використовувати ШI там, де він справді економить час редакції. Розвивати власні канали комунікації з аудиторією, а не залежати лише від платформ. І, звичайно, інвестувати в людей.
Саме тому програма Конгресу побудована не навколо абстрактних трендів, а навколо рішень, які редактор може забрати із собою і спробувати у своїй редакції
— Якщо говорити особисто: що для вас означає цей Конгрес? Це більше про професійні контакти чи про відчуття спільноти?
— Напевно, вже давно не можу розділити ці дві речі.
Для мене Медійний Конгрес — це момент, коли раз на рік в одному місці зустрічаються люди, заради яких я весь цей час працюю. Я знаю багатьох із них 20, 25 років. Бачила, як вони починали, як переживали дуже складні періоди, як втрачали редакції, відновлювали їх, запускали нові проєкти.
Тому для мене це точно більше, ніж професійна конференція. Це зустріч людей, які знають ціну незалежній журналістиці і яким не треба пояснювати, навіщо її захищати.
***
XV Медійний Конгрес організовує Асоціація «Незалежні регіональні видавці України». Цього року захід відбувається у межах проєкту «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується в партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Партнер панелі «Innovative Media Ukraine» — Media Development Investment Fund. Партнери, що підтримують незалежні регіональні медіа України: Ukrainian Media Fund (UMF) та Amedia. Інформаційний партнер — ДІМ.
