У межах програми «Сильніші Разом: прозорість та боротьба з корупцією» продовжуємо серію матеріалів про менторів та їхні команди — регіональні медіа, які розвивають напрям журналістських розслідувань.
Знайомтесь, Максим Опанасенко, редактор у Bihus.Info. Досвід у розслідуваннях — 16 років.
«Проєкт дуже важливий, особливо на фоні призупинення частини грантових програм. З іншого боку — нова хвиля наступу з боку провладних сил. Саме в регіонах відбувається відбудова, саме в регіони релокується бізнес, саме регіони починають відігравати ключову роль в політико-економічному житті країни. Там повинен бути моніторинг і контроль за діями влади з боку медіа.
Тож програма підтримки незалежних медіа вчасна і збалансована. Учасники проєкту, за моїми спостереженнями, — або молоді і вже круті команди, відомі поза межами своїх регіонів, або досвідчені і дуже професійні. Маю надію, що ця ініціатива допоможе їм зберегти те, що вони вже здобули і, можливо, спробувати реалізувати частину нових ідей».
Команда ментора
«Полтавська хвиля»: прагнуть створити окремий відділ
Матеріали з елементами розслідувань і аналітики у медіа роблять з моменту заснування у 2021 році. Згодом робота на фронті і в деокупованих регіонах тимчасово змістила акценти і фокус роботи. Торік, на стратсесії, вирішили повертатись у розслідування, але вже більш цілеспрямовано і заглиблено.
— Попри складні умови для незалежної регіональної журналістики, нам вдалося вибудувати стійкий формат аналітичної та розслідувальної роботи. Наші ключові теми зараз — це зловживання місцевої влади, земельні та бюджетні махінації, порушення у сфері освіти, непрозорі тендери, сумнівні дії чиновників та депутатів, а також резонансні теми на перетині війни й корупції. Ми працюємо з відкритими базами даних, формуємо мережу інформаторів та активно використовуємо OSINT-інструменти, — ділиться досвідом керівник медіа Віталій Улибін.
Що для команди стало мотивацією податися на проєкт «Сильніші разом»? Кажуть, що давно шукали партнерів, яким цікавий саме цей напрямок, адже саме в розслідуваннях поки що найслабші з-поміж інших форматів, які роблять.
— Втім, ми активно ростемо і розвиваємось, тож коли побачили, що є можливість посилити системну роботу в напрямі розслідувань, сформувати внутрішню структуру та отримати підтримку менторів і однодумців, ми не роздумували, подались і, схрестивши пальці, чекали на відповідь. І дуже раді, що партнери в нас повірили. Для нас це не просто шанс зміцнити команду, а можливість стати частиною спільноти розслідувачів, що об’єднує знання, досвід та ресурси. Ну і звісно, ми хочемо збудувати стійкий розслідувальний відділ, самодостатній із нормальною моделлю роботи. Тому в проєкті досвід менторів і колег — одна з найбільших цінностей для нас. Ми вчимося працювати з нуля – у нашій візії це не недолік, а перевага. Бо ми одразу беремо для себе найкращі та найсучасніші практики та методики. «Сильніші Разом» — саме той проєкт, який може допомогти. Точніше вже допомагає – ми бачимо це по собі і за результатами роботи, — говорить Віталій.
Та й результати вже є. Нещодавно «Полтавська хвиля опублікувала перше розслідування, виготовлене в межах проєкту — «Свіжі могили на закритому кладовищі: як у Полтаві процвітає тіньовий бізнес на смерті». До того також були інші матеріали, які викликала суспільний резонанс. Приміром — «Пропозиція без попиту: як педуніверситет Полтави фальсифікує вступну кампанію»
— завірусився по всій країні. І редакція готує продовження. Цікавим також був кейс — про відмивання грошей — «Скандал на сміттєзвалищі: як підприємство на Полтавщині отримало понад чотири мільйони без тендерів», і тут також готують продовження.
Втім, щоб робити складні розслідування — треба мати час, ресурси та людей, наголошує Віталій. А без стабільного фінансування — це завжди трохи на ентузіазмі. І ентузіазм цей також йде на спад, адже люди вигорають без достатньої мотивації.
— Дуже бракує кадрів. Через нестачу грошей в галузі багато фахівців кинули професію, проміняли на «прибутковіші» посади в піарі та комунікаціях, або взагалі змінили сферу роботи. Багато хто виїхав в більші міста. Ми навчаємо своїх журналістів, влаштовуємо медіашколи, але це гра в довгу. І при цьому це універсальні бійці, яким поміж розслідуваннями доводиться і новини писати, і репортажі робити. Ми потребуємо людей, аби відділ розслідувань був самостійним і автономним, — каже співрозмовник.
Окрім того, коли зачіпаєш серйозні теми — важливо мати ще й фахову юридичну підтримку.
— Ми дуже раді, що в проєкті «Сильніші Разом» є допублікаційна юридична експертиза. Це вагома підтримка для нас, — підкреслює.
У майбутньому редакція прагне виокремити розслідування в окремий напрям— з чіткою структурою, планами, людьми й відповідальністю. Планують підсилити команду — взяти ще двох журналістів, які будуть фокусно займатись розслідуваннями. Також прагнуть розвиватися у форматі відеорозслідувань.
— Бажаємо сміливих тем, чесної журналістики й відчуття підтримки — для всіх учасників у проєкті «Сильніші Разом». Ми завжди відкриті до колаборацій із медіа, чиї цінності співпадають з нашими, — каже Віталій Улибін, запрошуючи колег до співпраці.
Менторство — це бонус-плюс для «18000»
Медіа «18000» працює із розслідуваннями від початку заснування – із 2019 року. Щоправда, на той час це були лише тексти. У 2021 році наша команда виграла конкурс від «Суспільне Черкаси» і створила на їхнє замовлення кілька епізодів програми «Лакмус».
— Це, власне, і був наш перший досвід роботи із розслідуваннями у відеоформаті. І він показав, що у нас є авдиторія, яка раніше не споживала наших розслідувань, тому що вони були лише у текстовому форматі. Із 2023 року ми паралельно працюємо як із текстами, так і з відео. Найчастіше — у напрямку антикорупційних розслідувань – зловживання на тендерах, аукціонах, крадіжка майна та землі громади, — розповідає головна редакторка Єлєна Щепак.
Попри досвід роботи зі складними темами, команда прагне розвиватися та шукає можливості посилити свої навички. Саме тому, каже редакторка, для них дуже важливою підтримкою є менторство. А отримати в проєкті наставника — Максима Опанасенка — надзвичайно цінно.
— З Максимом ми працювали раніше, і це було чудово. Він допомагає побачити нашу історію збоку, показати «білі плями» історії, які можуть бути незрозумілими авдиторії, яка не заглиблена так сильно в тему, як ми. Також Макс завжди нас вражає своїм рівнем емпатії, бо він реагує на наші запити буквально в будь-який час доби. Хоча ми намагаємось не зловживати, звісно. Також подобається лекційна частина, вдало дібрані теми для воркшопів у межах проєкту. Окрема подяка – за можливість ознайомитися із роботою медіа в Норвегії, дослідити їхні шляхи монетизації, зав’язати нові контакти, — говорить Єлєна.
У портфоліо редакції багато гідних матеріалів, які викривають правду. Наприклад, — «Придбати за будь-яку ціну: хто заробляє мільйони на закупівлі медобладнання в Черкасах» — розслідування Артура Чемириса про медичне обладнання, яке закупила місцева поліклініка. Як вдалося з’ясувати «18000», під виглядом польського обладнання медичний заклад закупив китайське, яке коштує на ринку в десятки разів дешевше. За наслідками відео було звільнено профільних чиновників, міська рада заблокувала виплату 30 мільйонів гривень, які мали би бути сплачені за скандальне обладнання. «Жінка заробила, у мами взяв. Секрети багатства черкаського чиновника». У цьому матеріалі — про статки секретаря міськради Юрія Тренкіна. Чиновник та його дружина люблять розкіш і брендові речі, проте в декларації статків на все це бракує. Тож майно секретар оформив на маму і свого водія. Відео переглянули в ютубі рекордні 55 тисяч глядачів, а самому чиновнику довелося через пресслужбу виправдовуватися, що насправді його речі – підробки. У межах проєкту «Сильніші Разом» команда опублікувала матеріал — «Схема на десятки мільйонів чи геній Бондаренко? Мер запропонував громаді земельну оборудку з відкритим кінцем». На сайті медіа ви можете знайти ще багато цікавих та важливих тем. Саме завдяки такій роботі редакція може впливати на зміни у своєму регіоні.
Головними викликами для журналістів нині є безпековий, фінансовий, а також людський, каже редакторка. Через роботу редакція постійно зіштовхується із моральним тиском. Останній кейс – у липні журналістку-розслідувачку «18000» Ірину Малюкову викликали на допит через матеріал річної давнини. Як стало відомо, фігурант розслідування, місцевий суддя написав заяву у поліцію про те, що редакція нібито перешкоджає його діяльності.
Фінансовий чинник теж грає не останню роль у роботі. Попри диверсифікацію доходів, «18000», як і більшість українських незалежних медіа, залежні від донорського фінансування. Зупинка USAID вдарила по роботі редакції, зокрема, по можливості довгострокового планування. Попри це, команда намагається розвивати інші джерела фінансування, зокрема, спільноту – Клуб донаторів, до якого нині входять 219 людей.
Додається ще й нестача робочого ресурсу.
— Уже більше року наша редакція хоче розширити відділ розслідувань, проте не може цього зробити через брак кадрів у регіоні. Була ідея залучити людей із інших регіонів, і навіть мали кілька перемовин про це, проте не все так легко. Однак попри. Виклики ми плануємо нарощувати кількість розслідувань, а також тематик – зокрема, збільшити кількість матеріалів на соціальну тематику. Сподіваємось, що участь у проєкті посилить нашу інституційну стійкість, а також фаховість у сфері розслідувань. А менторство допоможе створювати якісніші матеріали, — підсумовує Єлєна Щепак.
Запорізький центр розслідувань
Досвід цієї команди в розслідувальній журналістиці — орієнтовно вісім років. І сама місія пов’язана з розслідуваннями.
— Сфери нашої роботи досить різні — земля, бюджет, місцева екологія, трохи будівництва і тендерів. Коли почалось повномасштабне вторгнення, то ми чимало писали про місцевих колаборантів, російську дезінформацію. Згодом стало зрозуміло, що нашу авдиторію все менше цікавить те, що відбувається по той бік лінії бойового зіткнення, і ми повернулись до більш звичних тематик. До них додались ще й безпекові питання — укриття всіх різновидів, та висвітлення процесів відбудови в місті, — розповідає керівник медіа Сергій Сидоров.
Фактично Запорізький центр журналістських розслідувань є чи не єдиною в місті командою, яка стало виробляє розслідувальний контент, наголошує співрозмовник. За роки діяльності команда накопичила чималу експертизу. А також розуміння того, що цікавить аудиторію і що треба запоріжцям. Краще тому підтвердження — майданчики в соцмережах, які демонструють стале зростання.
Зважаючи на великий досвід роботи, у медіа багато успішних кейсів, якими можна пишатися. Завдяки розслідуванню про заниження оцінки землі при її продажі, вдалося досягнути припинення продажу, і ще декілька років судили начальницю управління. Цикл про зведення дитячих майданчиків в Запоріжжі, з численними порушеннями норм і завищенням кошторисів, — викликав значний суспільний резонанс. І зараз, за словами керівника, відкрили кримінальне провадження за цими фактами. У межах проєкту «Сильніші Разом» нещодавно опублікували матеріал — «Підрядник Шредінгера та чиновницький вайб по-запорізьки», у якому ідеться про посадовця, який за останні три роки примудрився змінити аж чотири різні посади в системі запорізької мерії.
Тем та ідей для реалізації вистачає, а от ресурсів — людських та фінансових — бракує.
— Не вистачає людей. Є потреба в постійному операторі, а також журналісті. Хочемо почати замовляти професійні технічні експертизи до наших гіпотез. А також плануємо закупити трохи специфічної вимірювальної техніки, — ділиться коротко планами Сергій. — Через закриття програми американської підтримки в нас було чимале скорочення. Тож у чомусь ми зараз вчимось працювати з нуля, значно меншою командою, трохи нагадує повернення до старих часів. Однак, думаю, впораємось, спільними зусиллями, натхненні досвідом колег, за підтримки партнерів. Бо сильніші — разом!
Читайте також:
Розслідування без компромісів. Знайомтесь, команда Аліси Юрченко в «Сильніші Разом»
Не бояться перешкод та експериментів. Знайомтесь, команда Олександри Губицької в «Сильніші Разом»
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Прозорість і боротьба з корупцією» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
