12:03• Новини, Проєкти

Земля біля цвинтаря, елінги на Ставі та майно у Флориді: 6 нових розслідувань регіональних редакцій

Майже 11 млн грн за одну земельну ділянку біля цвинтаря, дев’ять елінгів на березі Тернопільського ставу, безкоштовний бюлетень із міською айдентикою, апартаменти у Флориді за 615 тис. доларів, ціни на ритуальні товари та складний шлях ВПО між державними установами. У новій хвилі регіональних розслідувань журналісти взялися за історії, у яких за цифрами й документами залишаються важливі запитання.

Редакції працювали з реєстрами, деклараціями, судовими рішеннями, бюджетними програмами та закупівлями, виїжджали на місця, зверталися до органів влади й героїв матеріалів та зіставляли їхні позиції.

Матеріали підготовлені за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія». Розповідаємо про шість нових розслідувань регіональних редакцій.

«Молодий буковинець»

За землю серед могил – 11 мільйонів: чому на цвинтарі Чернівців немає місць для поховань

Дата публікації: 22 жовтня 2026 року

На Центральному цвинтарі Чернівців закінчуються місця для нових поховань, тому загальні поховання перенесли на кладовище у Садгорі. Одним зі способів розширити територію міська рада вважала викуп земельних ділянок у селі Коровія, які безпосередньо межують із цвинтарем.

У 2025 році місто вирішило викупити 12 ділянок загальною площею близько 4,5 га. Десять із них площею 4,4 га належать Альоні Стрілак. Експертна оцінка, замовлена міськрадою, визначала вартість окремих наділів у 51–72 тис. грн, тоді як надані власницею у 2026 році звіти оцінювали десять ділянок загалом майже у 106 млн грн. Сторони не погоджуються щодо вартості землі, а частина приватних ділянок уже фактично використовується для поховань.

Чому оцінки землі відрізняються у десятки разів, як на приватних ділянках з’явилися поховання та що тепер планує робити місто – у розслідуванні «Молодого буковинця».

«20 хвилин» Тернопіль

«Райське місце» на березі Ставу: як у суді доводять самочинність елінгів і чи можуть їх знести

Дата публікації: 15 жовтня 2026 року

На березі Тернопільського ставу майже два десятиліття стоять дев’ять споруд, які в документах зазначені як елінги човнової станції. Прокуратура через суд вимагає їх демонтувати, вважаючи об’єкти самочинним будівництвом у межах прибережної захисної смуги.

У 2023 році суд визнав незаконною передачу землі під спорудами та повернув ділянку громаді. Однак окремого остаточного рішення про знесення самих об’єктів поки немає, а розгляд справи тимчасово зупинений. Власники наполягають на законності будівництва і зареєстрованих правах на нерухомість, а Тернопільська міська рада позов прокуратури про демонтаж не підтримує.

Як з’явилася забудова біля води, що вже вирішили суди та від чого залежить подальша доля дев’яти елінгів – у розслідуванні «20 хвилин».

«Локатор-Медіа»

Від скумбрії до білбордів: хто і за які гроші розкручує новий міський бренд «Ми – Запоріжжя»

Дата публікації: 14 жовтня 2026 року

Безкоштовний бюлетень «Ми – Запоріжжя», який журналістка випадково взяла у магазині разом із покупками, привів редакцію до значно ширшої історії. Та сама назва й айдентика з’являються на білбордах, публічних заходах, брендованій продукції та в інших міських комунікаціях.

«Локатор-Медіа» проаналізувало чотири випуски бюлетеня накладом по 10 тисяч примірників. Редакція зафіксувала в них 15 згадок Івана Федорова та чотири його фотографії. Видання випускає однойменна громадська організація, яка повідомила, що фінансує його власними коштами, однак повний бюджет і всі джерела фінансування журналістам встановити не вдалося. Не отримала редакція й повної відповіді на питання про фінансування інших проявів айдентики у міському просторі.

Як назва «Ми – Запоріжжя» перейшла від платформи й бюлетеня до білбордів, заходів та мерчу і що вдалося дізнатися про її фінансування – у матеріалі «Локатор-Медіа».

«20 хвилин» Вінниця

У нього – гараж, у колишньої – майно в Маямі: як керівник СБУ Вінниччини «збіднів» після розлучення

Дата публікації: 26 жовтня 2026 року

Із нерухомості начальнику Управління СБУ у Вінницькій області Володимиру Петриченку офіційно належить гараж у Харкові, придбаний ще у 2000 році. Водночас НАЗК за результатами перевірки його декларації за 2022 рік виявило ознаки незаконного збагачення на 31,5 млн грн, після чого НАБУ відкрило кримінальне провадження. Деталі перевірки не оприлюднені.

Журналісти простежили майно, яке раніше фігурувало у відкритих деклараціях посадовця, а також активи його колишньої дружини та її батьків. За місяць до розлучення компанія Ольги Петриченко придбала у Флориді апартаменти за 615 тис. доларів. Водночас редакція окремо наголошує: доступні дані не доводять, що Петриченко розпоряджався активами колишньої дружини чи її родини. Сам посадовець заперечує причетність до їхнього майна, а результати перевірки НАЗК оскаржує в суді.

Що вдалося знайти у відкритих деклараціях, українських та американських реєстрах і судових документах – у розслідуванні «20 хвилин».

«Кременчуцький Телеграф»

Вибір без вибору. Як у Кременчуці організовують поховання загиблих воїнів

Дата публікації: 4 листопада 2026 року

У 2026 році Кременчук спрямовує на поховання загиблого військовослужбовця 40 772 грн улітку та 46 640 грн узимку. Водночас опитані журналістами родини розповіли, що цих грошей на руки не отримували, а під час організації поховання їх спрямовували до комунального підприємства та його ритуального магазину.

«Кременчуцький Телеграф» тричі відвідав магазин і порівняв ціни з прайсом підприємства та пропозиціями приватних продавців. У перевірених випадках різниця у вартості окремих трун становила від 1,5 до 3,5 тис. грн, а деяких інших товарів – приблизно вдвічі. При цьому журналісти застерігають, що навіть схожі труни можуть відрізнятися матеріалами й комплектацією. Міський голова заявив, що родини можуть обирати надавачів ритуальних послуг, однак редакція не отримала прямої відповіді, чи збережеться міська компенсація у разі самостійної організації поховання.

Як працює система міської допомоги, з чого складаються витрати і який вибір фактично мають родини – у розслідуванні «Кременчуцького Телеграфа».

«Точка Сходу»

ВПО між міністерствами: як держава змінювала відповідальних та перерозподіляла повноваження

Дата публікації: 2 листопада 2026 року

В Україні 4,6 млн людей мають статус внутрішньо переміщених осіб. «Точка Сходу» простежила, як із 2014 року держава змінювала систему органів, відповідальних за ВПО, та що відомо про результати цих реорганізацій.

Редакція поєднала історії переселенців із аналізом рішень уряду та відповідей державних установ. Герої матеріалу розповідають про тривале відновлення документів, труднощі з виплатами, медичною допомогою та пошуком установи, яка може пояснити подальші дії. Водночас журналісти окремо наголошують: ці історії не доводять, що проблеми людей виникли саме через реорганізації. Мінсоцполітики повідомило, що з початку 2024 року до 13 жовтня 2026-го отримало 19 120 звернень, пов’язаних із ВПО, однак надані державними органами дані не дозволили редакції оцінити, чи став шлях до отримання допомоги швидшим і зрозумілішим.

Як протягом років змінювався розподіл відповідальності за ВПО і що про результати цих змін можуть сказати державні установи – у матеріалі «Точки Сходу».

Читайте також:

Зловживання у регіонах: нова хвиля розслідувань від 18 редакцій

На чисту воду: які схеми досліджують журналісти-розслідувачі в регіонах

Мільйони, майно і приховані зв’язки посадовців: нові розслідування 18 регіональних редакцій

Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Медіа та Демократія» реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

Visited 16 times, 16 visit(s) today
Запитати AI:

↑
Close