Досвід медіа TheBuchaCity, Kramatorsk Post та «Ямпіль.info», підтриманих програмою «Сильніші Разом: фінансова і організаційна стійкість»
Програма інституційної підтримки «Сильніші Разом» охопила понад два десятки українських регіональних редакцій, які працюють у надскладних умовах — під обстрілами, в окупації, в евакуації, у розпорошених командах. Ми продовжуємо розповідати про них, щоб показати, як медіа не просто виживають, а переосмислюють свою роль, шукають нові формати і залишаються важливими для своїх громад. Раніше ми розповідали про медіа «Маяк: Новини Богодухова» (Харківська область), «Бердянськ 24» (Запорізька область) та «Махала» (і друковану газету «Дружба», місто Болград Одеської області). Нині — історії ще трьох редакцій: TheBuchaCity, Kramatorsk Post і «Ямпіль.info» (Сумська область).
TheBuchaCity: повернення після окупації і новий формат довіри
Редакція The Bucha City вже активно працює в межах отриманого гранту. «Ця підтримка стала справжнім рятівним колом для нашого медіа, особливо в умовах скорочення фінансування після завершення програми USAID», — каже головна редакторка видання Вікторія Шатило. Завдяки цьому вдалося зберегти колектив і продовжити важливі редакційні проєкти.
З перших днів повномасштабного вторгнення Буча була окупована. «Частина команди залишалася в окупації, інша — була релокована. Після звільнення міста ми всі повернулися до Бучі». Пізніше роботу ускладнили обстріли енергетичної інфраструктури: «Працювати без зв’язку та світла було надзвичайно складно, що також негативно впливало на нашу аналітику та охоплення».
Відновлення редакції та запуск нових форматів
Попри це, редакція не просто відновилася — вона трансформувалася. Відкрили офіс, створили власний сайт, запустили відеопродакшен. «Ми почали активніше виробляти вертикальні відео про Бучу для соцмереж, впроваджуємо розважальний контент на основі інтернет-трендів і починаємо організовувати офлайн-події», — розповідає Вікторія.
Меморіалізація та новинно-рішеннєвий підхід
Один із нових напрямків — меморіалізація. Команда створила книжковий клуб, співпрацює з кіноклубом, а сам формат медіа зміщується з новинного до новинно-рішеннєвого: «Ми не лише публікуємо новини, а й відповідаємо на важливі запитання громади». Промовистими в цьому контексті є, приміром, аналітична публікація про безбар’єрність Бучі або путівник для гостей міста.
Команда, фінансова модель і виклики
Крім того, редакція почала активніше виробляти вертикальні відео про Бучу для соцмереж, впроваджує розважальний контент на основі інтернет-трендів і починає організовувати офлайн-події.
Наразі редакція складається з десятьох людей. Один — у Збройних силах України. Основне фінансування наразі — грантова підтримка, але команда також розвиває рекламу, продає мерч і планує запуск бізнес-спільноти й спільноти читачів у межах проєкту «Сильніші Разом».
Найбільший виклик зараз — зберегти команду. «Через обмежене фінансування ми змушені планувати лише на 3-4 місяці вперед. Така короткострокова перспектива створює відчуття нестабільності й ускладнює стратегічний розвиток».
Попри це, команда тримається. «Коли стало зрозуміло, що фінансування вистачить лише на кілька місяців, жоден член команди не вирішив піти. Усі залишилися з надією, що ситуація стабілізується». У редакції немає жорсткої ієрархії — керівництво чергує на вихідних нарівні з журналістами, а структура дозволяє взаємозамінність.
Досвід Норвегії: натхнення для розвитку
Цей підхід до команди лише зміцнився після участі головної редакторки Вікторії Шатило в навчальній поїздці до Норвегії, на дебатний фестиваль Arendalsuka та зустріч з місцевими редакціями, що організувала АНРВУ для 16 представниць та представників медіа. Її досвід став джерелом натхнення: «Особливо цікаво було дізнатися і побачити, як працюють норвезькі медіа з різними авдиторіями, залучають молодь, розвивають медіаграмотність, займаються благодійною діяльністю і водночас залишаються фінансово стійкими завдяки платній підписці». Серед ідей, на які надихнула поїздка, Вікторія називає розширення авдиторії (зокрема активніше залучати молодь), розвиток спільноти навколо свого видання (та можливість створення системи підтримки на зразок платної підписки, як це працює в Норвегії), розвиток напрямку розслідувань (у співпраці з іншими медіа).
Читайте також: Arendalsuka та секрети успіху норвезьких редакцій: які практичні кейси привезли українські медійники
Kramatorsk Post: стратегічна редакція на прифронтовій території
Редакція Kramatorsk Post теж отримала інституційну підтримку і використовує її стратегічно. «Редакція впроваджує за планом всі заходи, заплановані проєктною діяльністю… Відділ продажу реклами працює з випередженням запланованих графіків і не дивлячись на те, що фронт наближається до міста, збільшив залучення рекламних коштів», — розповідає директор видання Дмитро Лук’яненко.
Віртуальний офіс і цифрова екосистема
Команда не має фізичного офісу — він перемістився у віртуальний простір. «На сьогоднішній день команда розкидана по всій Україні: Львів, Івано-Франківськ, Коломия, Одеса, Київ, Полтава». У Краматорську постійно працюють двоє співробітників і два фрилансери, інші приїжджають у відрядження.
Робота організована через Google Meet, ClickUp, Miro, Google Drive, Binotel: «Нам вдалося створити досить функціональну віртуальну екосистему, яка дозволяє як керувати контентом, так і здійснювати менеджмент усіх внутрішніх процесів».
Мультиформатні спецпроєкти про війну
Редакція активно розвиває нові формати. «Розвиваємо напрямки з переупаковки контенту під соцмережі й месенджери, впроваджуємо нові формати». Серед них — два потужні спецпроєкти:
- «Вони народили героїв» — історії матерів загиблих військових (приміром, історія Ольги, матері прикордонника з Краматорська Євгена Корнієнка з позивним «Грек», який загинув 27 жовтня 2023 року під час штурму ворожих позицій біля Бахмута, або Тетяни Литвінової, матері музиканта, вчителя та військового Іллі Машніна, який загинув у Курській області, виконуючи бойове завдання),
- «Сталева квітка» — портрети жінок на війні.
Ці проєкти виходять у мультиформатному режимі: відео для ютуба, короткі формати в тіктоку й інстаграмі, текстові версії з фото — на сайті. У розробці — короткі відеоновини для соцмереж та історичний спецпроєкт до Дня міста з використанням ШІ, створений за підтримки Deutsche Welle Akademie.
Фінансова модель і виклики розвитку
У команді — 13 людей: десятеро працюють фултайм і три фрилансери. Більше 90% фінансування — грантова підтримка, решта — реклама, продаж посилань і спонсорство спецпроєктів.
Найбільший виклик — зберегти розвиток попри загрозу окупації: «Стати більш гнучкими, щоби правильно зреагувати на будь-які виклики, які можуть статися при різних сценаріях розвитку подій у місті».
Підтримка команди і психологічна стійкість
Стійкість команди забезпечується не лише фінансами, а й уважністю до потреб команди: «Ми релокували людей в перші місяці вторгнення. Згодом повернули в команду тих, хто тимчасово її покинув. Одній людині навіть створили умови для повернення в Україну з-за кордону, карʼєрного і професійного зростання. Тепер вона головна редакторка. Майже всім надаємо допомогу з оплатою оренди житла. Провели кілька командних ретритів у Карпатах. Забезпечуємо тим, хто потребує, психологічну допомогу».
Глибока аналітика і зміна фокусу після 2022 року
Окрему увагу редакція приділяє глибокому аналізу місцевих проблем і особистим історіям. До початку повномасштабної війни значну частину контенту становили розслідування та аналітичні матеріали про діяльність міської влади і бюджетні процеси: як-от публікації про будівництво басейну, інфраструктурні тендери, а також культурні ініціативи. Після 2022 року фокус змістився на теми, пов’язані з війною: евакуація мешканців із прифронтових територій, життя людей з інвалідністю в умовах обстрілів, проблеми місцевого бізнесу, а також серія інтерв’ю з військовими, волонтерами і журналістами.
«Ямпіль.info»: журналістика на прикордонні, яка не зупиняється
Редакція проєкту «Ямпіль.info» працює у прикордонному Шосткинському районі — в умовах, де журналістика щодня стикається з ризиком. «Ми вже розпочали проєкт і активно працюємо над якісним контентом про життя людей у прикордонних громадах. Для нас важливо, що ми не передруковуємо новини з інших сайтів, а надаємо аудиторії перевірену інформацію з всіх без винятку громад Шосткинського району», — розповідає керівник видання Олександр Соломко.
Робота під обстрілами і втрати через війну
З початку повномасштабного вторгнення команда пережила обстріли, втрату рекламодавців, технічні перебої та психологічне виснаження: «Російські обстріли — як під час роботи на прикордонні, так і по містах та селах, де мешкають журналісти. Психологічне виснаження команди через постійний стрес. Технічні проблеми — нестабільне інтернет-з’єднання, відключення електроенергії».
За роки війни кілька журналістів видання втратили свої домівки — дві оселі були повністю знищені, ще дві серйозно пошкоджені. Під час зйомок на прикордонних територіях знімальні групи неодноразово потрапляли під обстріли, а у 2024 році — під атаки FPV-дронів. Попри це, команда продовжує працювати: вони підготували понад 350 репортажів із зони бойових дій. Приміром, відеорепортаж із прикордоння про атаку російських безпілотників про житлових будинках на Глухівщині або інтерв’ю з мешканцями прифронтових сіл.
Безперервна робота і релокація під час атак
Редакція не припиняла роботу жодного дня. «За 3,5 роки війни ми жодного дня не припиняли роботу, 60% команди завжди працювали у свої містах і селах».
У критичні моменти — під масованими атаками КАБів чи після загибелі цивільних — редакція релокувала жінок із дітьми. Сьогодні постає нове питання: «Зараз для нас також нагально стоїть питання релокації журналістів з окремих міст, бо росіяни масовано атакують їх FPV-дронами».
Команда, фінансування і розвиток мультимедіа
Команда складається з 12 людей: журналісти, редактори, SMM-спеціаліст, відеограф та менеджер із комунікацій. Основне джерело фінансування — грантова підтримка. «Ми намагаємось залучати рекламу, але робити це у прифронтових містах вкрай складно», — кажуть у редакції.
У виданні зберегли ключові рубрики, хоча змушені були скоротити щоденні випуски новин. У пріоритеті — навчання журналістів, розвиток мультимедійних форматів, посилення інтерактивності. «Ми активно працюємо над наповненням ютуб-каналу, робимо короткі відео для соціальних мереж. Плануємо запустити підкасти, у яких наші журналісти розповідатимуть про побачене під час відряджень».
Прикордонна журналістика як модель стійкості
Отже, історії медіа The Bucha City, Kramatorsk Post та «Ямпіль.info» наочно показують щоденну роботу, яка триває попри втому, втрати і невизначеність. Ці видання не просто адаптуються — вони змінюють саму модель локальної журналістики, шукаючи нові формати, нові способи бути корисними своїм громадам.
І це лише частина ширшої картини. Ми продовжимо розповідати про інші редакції, які сьогодні працюють у складних умовах, — щоб їхні голоси звучали виразно і не губилися серед шуму.
***
Нагадуємо, що проєкт інституційної підтримки «Сильніші Разом: фінансова та організаційна стійкість» для регіональних та локальних медіа, які продовжують бути голосами своїх громад навіть у надскладних умовах війни, Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» реалізовує у партнерстві зі Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії. Мета проєкту — допомогти українським регіональним медіа стати фінансово сильнішими, краще розуміти свою авдиторію та знайти моделі стійкої роботи під час війни в період післявоєнного відновлення.
Детальніше про медіа, відібрані в проєкт, та фінансову підтримку для них читайте тут: «Сильніші Разом: Медіа та Демократія. Оголошуємо результати відбору учасників проєкту інституційної підтримки Revenue Accelerator Stream». Подробиці про сам проєкт читайте тут: «Від ідеї до дії: історія запуску проєкту “Сильніші Разом”. Інтерв’ю з міжнародними партнерками із WAN-IFRA та MBL»
