Редакція з Бергена щодня охоплює понад 100 тисяч читачів, поєднуючи локальні теми, цифрову гнучкість і етичну журналістику. Як їм це вдається — читайте в матеріалі.
Коли в Бергені насувається шторм, місцева газета Bergensavisen не просто готує новину — вона виходить на місце події. Репортери фотографують, спілкуються з людьми, виходять у прямий ефір, навіть якщо доводиться працювати вночі. Такий підхід — бути першими і останніми на місці — став частиною редакційної культури BA. Під час зустрічі з українськими медійниками головна редакторка газети Guro Valland розповіла, як команда з близько 50 працівників щодня створює контент, який читають понад 100 тисяч мешканців. І що з цього досвіду може стати корисним для регіональних медіа в Україні — особливо тепер, коли стійкість і довіра мають вирішальне значення.
Цифровий фокус і локальна присутність
Bergensavisen — це щоденна газета, яка виходить шість разів на тиждень. У редакції працює близько 50 людей, але лише двоє займаються друкованим виданням. Решта зосереджені на цифровому контенті, відео, соціальних мережах і аналітиці. Такий розподіл дозволяє команді бути гнучкою, швидко реагувати на події і адаптуватися до змін у поведінці авдиторії.
Редакція працює за принципом «контентного магазину»: змішуються теми — від екстремальної погоди до історій про безхатченків, від футбольної команди BRANN до кримінальних розслідувань.
Наприклад, під час шторму Jakob журналісти BA не лише писали про евакуацію, як конкуренти, а й виїжджали на місце події, знімали відео, фотографували, спілкувалися з мешканцями. Один із матеріалів показував чоловіка, який намагався вибратися з води — це стало візуальним символом катастрофи. Частина контенту була безкоштовною, частина — доступною лише для підписників. Такий підхід дозволив не лише оперативно інформувати, а й залучити нову авдиторію.
Ще один приклад — щоденна рубрика «Доброго ранку, Берген», яка виходить о 6:00 з понеділка по п’ятницю. Вона містить короткий огляд новин, погоди, трафіку, затримок рейсів, а також інтерактивні опитування. Цей формат став настільки популярним, що його масштабували на інші видання медіаконцерну Amedia. Важливо, що він безкоштовний і доступний для всіх — це точка входу для нових читачів, яка водночас підтримує щоденну зв’язку з постійними.
Під час парламентських виборів BA не зосереджувалась на загальнонаціональних дебатах, а писала про кандидатів, які живуть у Бергені. Це дозволило зробити політичний контент релевантним і близьким для читачів. Такий локальний фокус — не обмеження, а перевага, яка дозволяє будувати довіру і відчуття причетності.
Підписки, аналітика і робота з авдиторією
У BA аналітикою займається не якийсь окремий відділ: це щоденна практика всієї редакції. Команда постійно відстежує показники: час читання, кількість переглядів, охоплення, конверсії, відсоток дочитування, кількість підписок. Щотижневі звіти допомагають коригувати контентну стратегію, а щоденний моніторинг — оперативно реагувати на зміни в поведінці читачів.
У 2025 році редакція поставила собі амбітну мету — 30 000 підписників. На момент воркшопу вже було досягнуто 93% цього показника. Важливо не лише залучити нових читачів, а й утримати тих, хто вже підписався. Для цього команда постійно експериментує з форматами, темами, подачею. Наприклад, BA пропонує одну-дві статті безкоштовно щодня, а у вихідні — трохи менше. Це дозволяє підтримувати інтерес і водночас стимулювати підписку.
Окремо відстежуються показники «активних непідписників» — тих, хто регулярно читає контент, але ще не оформив підписку. Це потенційна авдиторія, з якою працюють через персоналізовані пропозиції, промо-матеріали, соціальні мережі. Важливим є також показник «часу на сторінці» — якщо читачі швидко йдуть, редакція аналізує, чи варто змінити подачу, заголовок, структуру.
Соціальні мережі — ще один канал роботи з авдиторією. BA активно присутня в тіктоку, інстаграмі, фейсбуку, але не для просування бренду, а для збереження журналістської ідентичності. Відео тут — ключовий інструмент для впізнаваності. Наприклад, відео про родину, яка планує харчування на тиждень, стало популярним не лише як побутова історія, а й як приклад споживчої економіки. Такі матеріали дозволяють говорити з авдиторією на її мові — просто, практично, з емоційним акцентом.
Завдяки системній роботі з даними, BA не просто публікує контент — вона постійно адаптує його до потреб і поведінки читачів. Це дозволяє не лише зростати, а й будувати довготривалі стосунки з авдиторією, які не залежать від окремих тем чи форматів.
Людський вимір і сила запитання
Редакція BA приділяє особливу увагу тому, як розповідати історії — не лише що сталося, а як це впливає на людей, чому це важливо, і що з цього випливає. Команда виробила для себе перелік того, що робить матеріал цікавим: людська присутність, терміновість, локальність, життєві етапи, наслідки для громади або системи. На цьому наборі критеріїв фактично базується редакційна філософія, яка допомагає бачити «велике в малому».
Наприклад, історії про транспорт, погоду, житло чи економіку можуть здаватися буденними. Але якщо подати їх крізь призму конкретну людину — водія, матері, пенсіонера, підлітка — вони набувають глибини. Як-от репортаж про родину, яка бореться з наслідками повені. І це вже не сухі статистичні дані, а обличчя, голос, емоція. Саме такі матеріали найчастіше викликають довіру, емпатію і бажання поділитися.
Хорошим прикладом людського виміру, який наводить редакція видання, є історія про двох жінок, які уклали шлюб. Фото з їхнього весілля з елементами традиційного вбрання показує, як особисті моменти можуть стати частиною суспільного діалогу. У цьому випадку йдеться про рівність, видимість і повагу. BA подала цю подію як частину життя міста, як приклад того, що локальні медіа можуть бути простором для прийняття і підтримки.
Щоб розкрити такі історії, BA використовує набір запитань, які допомагають журналістам уникати шаблонності. Редакція користується переліком із «10 запитань з капелюха» — формулювання, які провокують на осмислені відповіді: «Що сталося?», «Як би ви це описали?», «У чому був переломний момент?», «Які є альтернативи?», «Чи можете навести приклад?». Їх використовують не лише в репортажах, а й у внутрішніх обговореннях, коли команда оцінює власну роботу або розбирає складні кейси.
Цей підхід поєднує глибокі запитання й людський фокус і дозволяє BA створювати матеріали, які не лише інформують, а й будують зв’язок із читачем. Для українських редакцій, які працюють у складному соціальному контексті, це може бути корисним способом переосмислити формат розмови — як із героями матеріалів, так і всередині команди. У такий спосіб журналістська робота стає не лише джерелом новин, а простором для розуміння, співпереживання й дії.
Етика, розслідування і внутрішня культура
Попри державну підтримку, BA зберігає повну редакційну незалежність. У Норвегії фінансування медіа базується на прозорих критеріях, без втручання в контент. Це дозволяє редакціям зосередитися на якості, а не на очікуваннях донорів чи політичних структур. У BA це відчувається як внутрішня свобода — можливість працювати над тими темами, які важливі для громади.
Щотижня редакція проводить самооцінку: у вівторок — фокус на журналістській якості, у п’ятницю — на етичних питаннях і бізнес-результатах. Обговорюються не лише успіхи, а й помилки, складні кейси, робота з джерелами. Це неформальні зустрічі, спрямовані не на контроль, а на розвиток. Така культура дозволяє підтримувати мотивацію і професійний рівень команди.
BA також активно розвиває розслідувальну журналістику. Проєкт «Післязавтра» — спроба глибше досліджувати теми, що виникають із термінових новин. Наприклад, якщо трапилася пожежа, журналісти не обмежуються короткою заміткою, а повертаються до теми: шукають причини, аналізують документи, спілкуються з джерелами. Для цього використовують GPT-бота, який допомагає знаходити інформацію про власність, зв’язки, публічні реєстри.
У редакції визнають, що не всі журналісти мають досвід роботи над розслідуваннями. Тому створюється внутрішня культура, яка заохочує до цього формату: виділяються ресурси, час, підтримка. Розслідування не обов’язково мають бути масштабними — іноді це короткі, але глибокі матеріали, що виникають із щоденної роботи.
Поєднання етичної прозорості, технологічної підтримки і внутрішньої культури розвитку дозволяє BA залишатися актуальним та професійним медіа.
***
Матеріал підготовлено на основі воркшопу, що відбувся в рамках програми «Сильніші Разом: фінансова та організаційна стійкість», яка підтримує розвиток українських регіональних медіа.
Нагадаємо, програма «Сильніші Разом: фінансова та організаційна стійкість» спрямована на регіональні та локальні медіа, які продовжують бути голосами своїх громад навіть у надскладних умовах війни. Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» реалізовує програму в партнерстві зі Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
Мета проєкту — допомогти українським регіональним медіа стати фінансово сильнішими, краще розуміти свою авдиторію та знайти моделі стійкої роботи під час війни в період післявоєнного відновлення.
Детальніше про медіа, відібрані в проєкт, та фінансову підтримку для них читайте тут: «Сильніші Разом: Медіа та Демократія. Оголошуємо результати відбору учасників проєкту інституційної підтримки Revenue Accelerator Stream».
Подробиці про сам проєкт читайте тут: «Від ідеї до дії: історія запуску проєкту “Сильніші Разом”. Інтерв’ю з міжнародними партнерками із WAN-IFRA та MBL»
