17:31 Новини, Проєкти

Від цифрового прориву до спільноти: історії трьох редакцій

«Об’єктив медіа», «Акцент» та «Вісник Ч» розповідають, як інституційна підтримка допомогла їм розвинути нові формати, зміцнити команду та знайти партнерів

Підтримка українських медіа — це, з одного боку, про їх виживання, і водночас про можливість розвиватися, адаптуватися до нових умов, шукати стратегії сталості й залишатися важливими для своїх громад. Ми продовжуємо розповідати про зміни, яких зазнали редакції — учасниці програми «Сильніші Разом: фінансова і організаційна стійкість». Нагадаємо, це один із напрямків проєкту «Сильніші Разом: Медіа і Демократія», що реалізується АНРВУ в партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа за підтримки Норвегії. Програма допомагає регіональним медіа ставати фінансово сильнішими, краще розуміти свою авдиторію та знаходити моделі стійкої роботи під час війни та в період відновлення.

Раніше ми писали про досвід «Першого Запорізького», «Березані» та «Трудової слави». Тепер — черга трьох редакцій із Харкова, Чернігова та Запоріжжя: це «Об’єктив медіа», «Акцент» та «Вісник Ч».

«Об’єктив медіа»: відеоекосистема, стійкість у кризові дні та нове стратегічне бачення

Для харківського «Об’єктив медіа» участь у програмі стала моментом, коли редакція змогла вибудувати власну екосистему відеопродуктів. Ранкові короткі випуски новин стали для багатьох глядачів частиною щоденного ритму — «стабільно збирають тисячі переглядів», кажуть у команді. 

Паралельно з’явилася лінійка інтерв’ю — «Є відповідь», «Є питання» та «Є розмова», які дозволяють одному великому матеріалу жити в кількох форматах: від довгого відео до шортсів, тікток-роликів і лонгридів.

Редакція навіть почала працювати над новою рубрикою — коміксами, ідея яких з’явилася після Newsroom Summit 2025. А текстові підсумки дня стали логічним продовженням відеопідсумків на ютубі.

Читайте також: Українські медіаменеджерки відвідують Newsroom Summit 2025 у Копенгагені

Уроки лідерства: як трансформуються редакції, змінюється роль ШІ і зростає відповідальність

Зміни відчутні й у цифрах: ютуб виріс до 62,5 тисяч підписників, тікток — до майже 58 тисяч, телеграм і фейсбук теж додали. У фейсбуку редакція змогла увімкнути монетизацію — важливий крок, який довго залишався недосяжним. Навіть коли відеограф пішов до ЗСУ, команда зберегла регулярність виходу контенту, швидко відновивши стабільні процеси.

Усередині редакції робота стала чіткішою: уніфіковані процеси для ранкових відеоновин, вечірніх текстових підсумків і стрічки новин, оновлені інструкції під нові алгоритми Google, автоматизовані Shorts, перші інтеграції ШІ в новинні формати.

Підтримка відкрила й нові джерела доходу. 

За рекомендацією ментора редакція активізувала роботу на Collaborator.pro — і тепер отримує до десяти клієнтів щомісяця. Команда підготувала документи для майбутнього відділу продажів, а після презентації на студентському фестивалі реклами отримала нові контакти й потенційних співробітниць.

Найяскравіше відчуття стійкості прийшло після масованого удару по Харкову 8 листопада. Місто дві доби було без світла, але новини виходили безперебійно. «Усі заплановані матеріали були створені й опубліковані», — каже директорка медіа Вікторія Аннопольська. 

Це стало можливим завдяки техніці, закупленій завчасно, і процесам, які команда встигла вибудувати.

Участь у програмі змінила й стратегічне бачення редакції: навчання, міжнародні події та менторство допомогли побачити, як швидко змінюється медіаландшафт і як важливо не відставати від «ШІ-революції».

«Акцент»: стрімке зростання соцмереж, повернення до великих текстів і нова впевненість у розвитку

Запорізький «Акцент» говорить про інший тип змін — про можливість нарешті працювати не в режимі «лише термінові новини», а створювати великі, якісні матеріали. Підтримка дозволила залучити новинарів, авторів, репортажистів і вперше системно розвивати соцмережі. Поява SMM-менеджера стала переломним моментом: соцмережі перестали бути «додатковою роботою» і стали повноцінним напрямом.

Результати вражають. Фейсбук-сторінка зросла з 4,5 до 12,7 тисяч підписників і зібрала понад 12,4 мільйона переглядів. Інстаграм — із 48 до 2150 підписників і понад 800 тисяч переглядів за місяць. Тікток — з 5,5 до 11,8 тисяч, із півтора мільйонами переглядів за місяць. Ютуб додав дві тисячі підписників, телеграм — майже тисячу.

«У нас формується стала авдиторія постійних читачів і прихильників».

Люди повертаються, коментують, діляться, реагують — і це створює зовсім інше відчуття роботи.

Через безпекову ситуацію та сімейні обставини не завжди є можливість збиратися всім колективом у приміщенні редакції

Усередині редакції покращилася координація, зросла продуктивність, пришвидшилася реакція на події. Команда запустила системну SEO-стратегію, почала активно інтегрувати відео в соцмережі, а доходи за кілька місяців зросли приблизно на 30%.

Найважливіше — журналісти отримали можливість працювати над великими оглядовими матеріалами. «Ми змогли приділяти більше часу глибоким темам», — кажуть у редакції. І це одразу відчули читачі.

«Ми змогли приділяти більше часу глибоким темам».

«Вісник Ч»: цифрова трансформація, жіноче лідерство і сила професійної спільноти

Чернігівський «Вісник Ч» прожив цей період як час цифрового зростання й внутрішнього переосмислення. Редакція змогла мотивувати й навчити SMM-менеджерку, і фейсбук одразу відгукнувся: замість очікуваних 20% охоплення зросло вдвічі. Монетизація піднялася з 400 до 600–700 доларів на місяць.

Ютуб теж став важливим напрямком: кількість підписників збільшилася з 13 до 18 тисяч, а редакція вже три місяці отримує стабільний дохід. 

Команда перейшла від коротких роликів до великих відео — інтерв’ю, новинних випусків, добірок. «Ми зрозуміли, що великі відео — це наш шлях», — каже журналістка й керівниця диджитал-відділу Марина Осіпова.

Газета зберегла сталу авдиторію — в нинішніх умовах це окреме досягнення. Тиражі не падають, і редакція очікує утримати їх наступного року з мінімальною похибкою.

Марина Осіпова обговорює зміст газети “Вісник Ч” із жителькою села Патюти, Козелеччина

Важливою частиною програми став компонент жіночого лідерства. Поїздки до Копенгагена та Норвегії, зустрічі з редакцією Politiken і місцевими друкованими медіа дали нові орієнтири: від інклюзивних політик до моделей монетизації. Після лекції про інклюзивні редакції команда вирішила переглянути власну політику рівності.

Читайте також: Arendalsuka та секрети успіху норвезьких редакцій: які практичні кейси привезли українські медійники

Як Politiken працює з молоддю, цифровими історіями та аналітикою

Алгоритм замість редактора: досвід норвезького медіа, що подвоїв кількість передплатників

Редакція також поставила собі завдання розробити механізм верстки газети за допомогою ШІ — не як заміну дизайнерці, а як резервний інструмент на випадок форс-мажорів. «Ми хочемо мати механізм, який дозволить газеті виходити за будь-яких обставин», — пояснюють у команді.

Журналістка Юлія Семенець під час робочого відрядження спілкується з жителькою Сосницького району

Окремою цінністю стала професійна спільнота, яка виникла між редакціями. Колеги з інших медіа стали партнерами: допомагають із ютубом, діляться досвідом, пропонують спільні проєкти. «Це відчуття плеча поруч дуже цінне», — каже Марина. Після поїздки до Норвегії з’явилися й неформальні зв’язки з європейськими медіа — потенційні майбутні колаборації.

Під час зустрічей із колегами редакція побачила, як працюють інші моделі сталості: спільноти, мерч, локальні партнерства, краудфандинг. І зрозуміла, що фандрейзинг — це ширше, ніж гранти. Це напрям, який команда планує розвивати наступного року.

***

У кожної редакції свій шлях, але їх об’єднує спільне відчуття руху вперед. І що навіть у часи турбулентності можна знаходити нові формати, розширювати авдиторію, будувати сталість і відчувати підтримку спільноти.

Це історії про медіа, які не зупиняються. І про те, що розвиток можливий навіть тоді, коли ресурси обмежені — якщо поруч є команда, знання й люди, готові ділитися досвідом.

Програма «Сильніші Разом: Медіа та Демократія» реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.

Visited 194 times, 1 visit(s) today

Close