Уявіть: зйомки поблизу прифронтової зони. Редактор тримає зв’язок з офісом, журналіст записує коментар місцевого жителя, оператор ловить потрібний кадр. Раптом — вибух. Оператор падає. Що робити? Чи знає команда алгоритм дій? Чи є аптечка? Чи пройдена хоча б базова підготовка?
У реальних умовах повномасштабної війни відповідь на ці питання може коштувати життя. Тому нині безпека — це не додаткова опція для медіа. Це потреба, така ж важлива, як і здатність розповідати правду світові.
Під час війни українські журналісти опиняються на передовій не тільки в інформаційному сенсі, а й фізично. Вони продовжують працювати під загрозою обстрілів, окупації, переслідувань і атак. Розуміючи всю серйозність та важливість такої роботи, Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» за підтримки The European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF) організувала та провела 24-25 квітня черговий безпековий тренінг для медійників у Львові.
Практичні навички, що рятують життя
Протягом двох днів учасники навчалися надавати першу допомогу при пораненнях, зупиняти кровотечі, накладати турнікети та стабілізувати стан постраждалих до прибуття медиків. Тренінг проводили сертифіковані інструктори із Всеукраїнської ради реанімації, що є національним представником European Resuscitation Council (ERC) та European Society for Emergency Medicine (EUSEM).
— Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) визнає, що безпекові тренінги — це не просто навчання, а інвестиція в життя та здоров’я медійників. Саме тому ми регулярно організовуємо практичні заняття, де журналісти можуть відпрацювати навички, які можуть врятувати життя — своє, колеги чи інших людей, які опиняться поруч, — розповідає директорка Асоціації Оксана Бровко. — Окрім фізичної безпеки, дбаємо також і про психологічну стійкість, адже постійний стрес, емоційне вигорання, травми можуть призвести до серйозних психологічних проблем. Ми віримо, що підготовлений медійник чи медійниця — це не лише фахівець чи фахівчиня, які якісно виконують свою роботу, а й ті, хто знають, як діяти в екстремальних ситуаціях, як захистити себе, своїх близьких чи колег. Тому нашим завданням є збереження життя тих, хто щодня ризикує заради правди.
Протягом двох днів 20 учасників та учасниць мали змогу відпрацювати все на практиці. Журналісти покращували навички зупинки кровотечі, накладання турнікетів, проведення серцево-легеневої реанімації, роботу з дефібрилятором.
— На жаль, є багато ситуацій, коли люди можуть загинути за дві-сім хвилин без вчасно наданої допомоги. Таких станів можна перераховувати багато. А особливо під час війни, коли ризики та небезпеки на кожному кроці. Тому часто ситуація опиняється в руках очевидців, які перебувають на місці подій. Чи то журналісти, чи то інші цивільні, навички надання першої допомоги повинен мати кожен. Адже від того, як ми діятимемо, залежить життя людини. Власне, правильно виконані дії можуть попередити превентивну смерть, тобто таку, якої можна було уникнути при вчасно та якісно наданій медичній допомозі, — відзначали інструктори. — Особливо на війні кожна секунда має значення. Знання з домедичної допомоги — це не просто навичка, а шанс врятувати життя. Ми навчаємо журналістів, цивільних, військових діяти швидко та впевнено, щоб у критичний момент вони могли допомогти собі та іншим.
Що потрібно вміти
Загалом існує дуже багато курсів з надання першої домедичної допомоги. Втім, дуже важливо, що Асоціація разом із партнерами організовують такі навчання саме для медійників. Практичні відпрацювання дозволяють журналістам не лише закріпити теоретичні знання, а й відчути себе в умовах стресу, що є важливим для підготовки до роботи в зонах підвищеного ризику.
Що ж потрібно вміти, аби врятувати людину? Насправді ситуацій може бути безліч, а тому послідовність дій залежить і від безпекової ситуації, і від самої події та обставин.
Виокремимо основні навички домедичної допомоги, якими має володіти кожен:
- Зупинка кровотечі: вміння накладати турнікет, використовувати гемостатичні засоби та здійснювати тампонаду рани.
- Серцево-легенева реанімація: навички проведення непрямого масажу серця та штучного дихання.
- Забезпечення прохідності дихальних шляхів: вміння розпізнавати та усувати обструкцію дихальних шляхів.
- Оцінка свідомості та дихання постраждалого: вміння швидко оцінити стан людини та визначити необхідні дії.
- Накладання пов’язок та іммобілізація: вміння правильно накладати пов’язки та фіксувати кінцівки при переломах.
За словами експертів, саме ось ці базові навички формують культуру порятунку та підвищують готовність діяти в надзвичайних ситуаціях. А регулярне проходження тренінгів та практичних занять допомагає закріпити ці знання та розвинути впевненість у власних силах.
Невдовзі ми поділимось із вами детальнішими покроковими практичними моментами щодо надання першої домедичної допомоги, які підготували спеціально для АНРВУ та учасників безпекового тренінгу інструктори з Всеукраїнської ради реанімації.
«Почуваюся впевнено»
Завдяки підтримці міжнародної організації «Репортери без кордонів» (RSF), кожен учасник та учасниця отримали персональну медичну аптечку, укомплектовану необхідними засобами: турнікетами, пов’язками, перев’язувальними матеріалами та інструкціями щодо використання.
Учасники тренінгу зауважують, що вправи допомогли їм усвідомити важливість швидкої та злагодженої реакції в екстремальних ситуаціях.
«Після таких тренувань розумієш, що кожна секунда має значення. Тепер я впевнена, що зможу надати допомогу колезі або навіть врятувати життя», — ділиться враженнями Діана Олійник, випускова редакторка газети «RIA плюс» (Тернопіль).
«Я був раніше на одноденних подібних тренінгах, а тут — два дні, та ще й багато практичної роботи. Приємно, що все подавалося інструкторами в стресових ситуаціях, максимально наближених до реальних, так і краще запам’ятовується, і ліпше відпрацьовуються всі навички. Особливо сподобався блок про серцево-легеневу реанімацію, про роботу з дефібрилятором. Мрію, щоб не доводилося використовувати все навчене, але оця поглибленість мені дуже сподобалася», — наголошує Олександр Крумін, оглядач «Детектор Медіа» (Полтава).
«Мене цей захід здивував, я ніколи раніше не проходила подібних тренінгів, багато корисної інформації. Сподіваюся, коли буду свідком якоїсь такої ситуації, то не розгублюся, а зможу впевнено діяти та надавати допомогу. Це дуже важливо, коли поруч є ті, хто можуть це зробити», — каже Ганна Дробот, медіа «Точка Сходу».
А її колега Вікторія Сметаненко продовжує: «Багато цікавих прийомів, інформації та головне — практики. Це дуже важливо, щоб інтуїтивно діяти в критичних ситуаціях».
«Такі знання потрібні не лише на передовій. Небезпеки, і не тільки від обстрілів, можливі й вдома, й на вулиці. Раніше, бувало, жартували: мовляв, знання з домедичної допомоги знадобляться хіба що, коли на трибунах стадіону під час футбольного матчу комусь в голову прилетить м’ячем. Та зараз зовсім інші прильоти.
Нині наш стадіон у Великій Писарівці вигорів і стоїть у воронках від снарядів, мін та дронів. Ні футбольного матчу, ні інших змагань — лиш поламані лавки й чорна земля, що пахне гаром. І тим більше розумієш, наскільки потрібні знання з першої домедичної допомоги. Не для статистики — для життя», — написав опісля на своїй сторінці у Фейсбук головний редактор газети «Ворскла» Олексій Пасюга (Велика Писарівка, Сумщина).
Підсумовуючи, безпекові тренінги для журналістів — це не просто навчання, а інвестиція в життя та здоров’я медійників.
Команда АНРВУ планує продовжувати організацію подібних ініціатив. Також невдовзі розкажемо про те, що має бути в аптечках медійників.
Стежте за анонсами на нашому сайті та в соціальних мережах.
Якщо збираєтесь у відрядження на небезпечні території — обов’язково оформіть страхування. ПОДАТИ ЗАЯВКУ
****
Нагадаємо, що проєкт страхування реалізує Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» разом із партнерами. Ініціатива є частиною програми «Голоси України» Voices of Ukraine, яку координує Європейський центр свободи преси та медіа European Centre for Press and Media Freedom ECPMF. «Голоси України» (Voices of Ukraine) реалізується у межах Ініціативи Ганни Арендт (Hannah-Arendt-Initiative) і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (German Federal Foreign Office).
