Команда з 10 медійниць — учасниць проєкту «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією» минулого тижня повернулися з Норвегії, де взяли участь у SKUP 2026 — одній із найважливіших щорічних подій для журналістів-розслідувачів у Скандинавії. Учасниці також відвідали редакції Tønsbergs Blad та NRK у Тенсбергу, долучилися до практичних воркшопів із цифрових інструментів, архівів, верифікації та AI для розслідувань. А зараз діляться своїми головними висновками, враженнями та інструментами, які вже планують впроваджувати у редакціях.
Більше кейсів із конференції можна прочитати тут: SKUP 2026: головні теми, практичні воркшопи й ТОП висновки для українських редакцій.
Наталія Бурлаку, головна редакторка Тернопільської філії медіакорпорації «RIA Media»:
— Участь у SKUP 2026 — цінний досвід, адже це можливість побачити, як сьогодні працюють журналісти-розслідувачі в інших країнах світу. Особливо корисними були теми OSINT. Цікаво було побачити нові підходи до верифікації інформації, роботи з цифровими слідами, супутниковими даними, геолокацією та пошуком доказів у відкритому просторі. Надихнули практичні майстеркласи від норвезьких колег про роботу з картами, дистанційним зондуванням і візуальним аналізом змін територій. Сильним був блок про використання штучного інтелекту в журналістиці. Для мене, як людини, яка постійно вивчає AI-інструменти, особливо цінними були кейси щодо аналізу великих масивів документів, чатів, архівів, структурування хаотичних даних, пошуку зв’язків між людьми та подіями. На самій конференції приємне враження справили лекції медійників із The New York Times та Bellingcat, які показали, що майбутнє журналістики — це поєднання класичного репортерства, технологій і критичного мислення.
Також цікавим був досвід щодо роботи із судовими реєстрами та складними юридичними процесами. Їхній підхід показує, наскільки важливо вміти системно читати документи, будувати хронології, шукати зв’язки та не зупинятися там, де зупиняються офіційні інституції. Українські журналісти, на жаль, часто змушені працювати всупереч різним обставинам і бюрократичним процесам.
Курс на оптимізацію за допомогою ШІ, роботу з архівами, глибше опанування OSINT-практик — те, з чим збираємося працювати вже. Та й загалом кути подачі тем, формати — це те, що вдосконалюємо постійно.
Марина Левчук, журналістка «Коло» (Полтава)
— Це був надзвичайно цінний досвід — познайомитися з роботою колег з усього світу, для розслідувань яких немає кордонів і перепон, а отримані ними факти стають причиною гучних звільнень і кримінальних проваджень.
Конференція також дала змогу почути про нові підходи до роботи з даними, інструментами ШІ, OSINT, джерелами й відкритими реєстрами. Особисто для мене були дуже корисними панелі про використання карт у розслідуваннях, OSINT-інструментів, NotebookLM. Я вже почала їх використовувати і планую навчити цього своїх колег, адже це зробить нашу роботу якіснішою і зможе спростити багато процесів.
Не менш важливим для мене було спілкування з українськими колегами. Це не про конкуренцію, це про готовність ділитися інструментами, кейсами й навіть помилками, співпрацювати і допомагати. Повернулася з новими ідеями, натхненням і розумінням, що якісна журналістика — це командна робота без кордонів.
Дар’я Дацкова, журналістка «20 хвилин» (Вінниця)
— Загальне враження від навчання та конференції лише позитивне. На воркшопах дізналася багато корисних інструментів для роботи над розслідуваннями. Щонайменше буду застосовувати OSINT-інструменти. Окремо винесла багато корисних порад щодо використання штучного інтелекту. До прикладу, про те, як правильно формулювати запит, щоб отримати кращу відповідь. Також дізналася, які ще мовні моделі можуть допомогти в розслідуваннях, окрім ChatGPT та Gemini. Уже на цей момент знаю, що точно буду працювати з NotebookLM. Цікавою була тема про Wayback Machine. Я вже користувалася цим ресурсом для відновлення сайтів, а зараз зрозуміла, що можу використовувати його як додаткове джерело пошуку.
Конференція SKUP була не менш корисною. Перш за все, мала можливість поспілкуватися з журналістами іноземних видань і порівняти досвід. Самі панелі теж були дуже цікавими. Особливо сподобалися ті, що стосувалися роботи з джерелами та журналістики під прикриттям. Також багато практичних порад було на темі про інструменти OSINT.
Юлія Котляр, заступниця головного редактора в «Одеське життя» (Одеса)
— Участь у SKUP була для мене практично корисною як для редакторки, яка одночасно розвиває два складні напрямки: інтеграцію ШІ в редакційні процеси та побудову розслідувальної журналістики.
Що особливо сподобалося:
- Давали не тільки теорію, основний фокус був саме на реальних кейсах. Розбір конкретних розслідувань, включно з помилками, сумнівами і внутрішніми редакційними рішеннями. Це значно цінніше за просто «ми круті молодці» (хоча, безумовно, кожна редакція продемонструвала феноменальну роботу). Саме такі кейси дають матеріал для подальшого навчання команди.
- Відвертість щодо журналістських помилок і етичних дилем. Обговорення ситуацій, де редакції діяли неідеально, але аналізували це публічно, — це дуже потрібний рівень професійної зрілості, який ми можемо перенести і в українську медіасферу.
- Було важливо зрозуміти, де ШІ реально підсилює розслідування (аналіз, підготовка матеріалів, структурування, створення коротких анотацій), а де створює ризики для якості і довіри. Втім, більшість кейсів на конференції були представлені великими та добре фінансованими редакціями, і їхні можливості не співставні з умовами роботи українських регіональних медіа. Саме тому цінним був кейс від Linda Eriksson Storbacka та видання Södra Dalarnes Tidning, де показано, як розслідування робляться в дуже маленькій локальній редакції. Це один із небагатьох прикладів, який можна реально адаптувати під наші ресурси.
Конференція також дала сильну можливість як для професійного, так і для неформального нетворкінгу, що є не менш цінним, ніж самі панелі. Для мене важливо, коли є простір не лише для «послухати», а й висловити свою точку зору. Такі розмови з іноземними колегами дозволяють звірити розуміння глобальних трендів у медіа: від трансформації редакцій до ролі платформ і зміни споживання контенту. Також було важливо поділитися досвідом українських медіа, зокрема роботою в умовах постійних спроб РФ впливати на інформаційний простір, а також тиску і викривлення реальності через соціальні мережі.
Ілона Тислицька, журналістка «Локатор Медіа» (Запоріжжя)
— Для мене участь у SKUP — про те, як складні розслідування можна зробити простіше і розумніше: через дані, OSINT і ШІ. Це про інший рівень підходу до журналістики. З собою забираю саме практичні підходи до верифікації, роботи із супутниковими знімками та Wayback Machine. Важливо також було побачити й дізнатися, як локальні редакції колег системно викривають складні теми та працюють із джерелами. Журналісти відкрито ділилися не лише своїми успішними кейсами, а й тим, що не спрацювало. Важливо було побачити їхній підхід до етичних стандартів у журналістиці та співвіднести його з українським контекстом. Дякую за цінний досвід.
Лариса Жарких, журналістка у «Вгору» (Херсон)
— Надзвичайно концентровано та інформативно! Корисностей справді багато. Мене особисто найбільше цікавили методи OSINT. Воркшоп про дистанційне зондування — це взагалі немов під замовлення нашої редакції, адже буде потрібний для роботи з інформацією про окуповані території.
Найбільше відкриття: під час роботи з ШІ не тільки для картинок, відео та музики треба писати промпти, а й до запитів із пошуку інформації. Беру в роботу. Розширю кількість моделей ШІ, з якими працюватиму, особливо зацікавив NotebookLM.
У кожному воркшопі й у панелях SKUP була якась «родзинка», яку я точно покладу у свою «скарбничку». Безцінним було знайомство з досвідом норвезьких колег: їхні теми розслідувань вражають і змушують поглянути на світ іншими очима, розширювати горизонти для пошуку тем. Але не менш важливим було спілкування з українськими колегами, які радо ділилися власним досвідом і ідеями, одна з яких, я сподіваюся, переросте у спільне розслідування.
Анна Добрань, журналістка у «Доступ. Медіа» (Кропивницький)
— Шлях нашого видання з Кропивницького «Доступ. Медіа» у сфері розслідувальної журналістики почався нещодавно, торік. Ми багато чого знаємо, але набагато більше ще маємо опанувати. І, власне, участь у конференції SKUP показала, якою є розслідувальна журналістика найвищого рівня, до якої треба прагнути. Те, що роблять колеги з інших країн, — вражає!
Спікери конференції — це не лише журналісти у класичному розумінні цього слова, а й справжні ідейники, новатори і дослідники, чиї публікації, без перебільшення, змінюють вектор розвитку у різних сферах — політичній, медичній, промисловій, військово-оборонній та інших. І це дуже мотивує вчитися, щоб робити ґрунтовні розслідування в контексті нашого регіону.
Для мене завжди й повсюдно найбільша цінність — це люди. І я щиро рада, що в межах навчальної подорожі до Норвегії отримала можливість краще познайомитися з українськими колежанками, познайомитися із закордонними журналістами і на кілька днів поринути в атмосферу цілковитого занурення в інструменти, методи і практики, які дозволяють журналістам-розслідувачам викривати те, що хтось недоброчесний дуже сильно хоче приховати.
Ніка Білодід, журналістка в «Кременчуцький Телеграф»
— Найбільше мене вразила саме методологія подачі матеріалів лекторів та підходи до розкриття тем. Спікери не обмежувалися загальними тезами, а пояснювали, як саме можна працювати з тим чи іншим запитом, і підсвічували деталі, які часто залишаються поза увагою, як-от було на занятті з Агнес і її ідеями щодо гіперлокальних зборів даних. Але всі воркшопи були дуже змістовними.
Загалом після конференції залишилося відчуття, що багато з побаченого й почутого справді хочеться адаптувати до власної роботи. Думаю, що ми в редакції точно намагатимемося впроваджувати щось подібне у свої підходи, особливо структурування процесів і глибшого розкриття тем.
Анна Овчаренко, засновниця «Точка Сходу» (Донеччина)
— Повернулася з конкретними ідеями, які плануємо впроваджувати у редакції, зокрема роботу з Internet Archive та Wayback Machine, використання інструментів ШІ для оптимізації підготовки матеріалів і верифікації інформації, а також застосування дистанційного зондування для роботи з окупованими та прифронтовими територіями.
Програма SKUP 2026 підштовхнула і змусила замислитися над тим, як ми працюємо зі сторітелінгом матеріалів, як часто думаємо про те, як зацікавити глядача подивитися те, що дійсно є важливим. Як просто подати складну тему та викликати до неї інтерес. Цінним було знайомство з роботою місцевих редакцій, їхнім досвідом у розслідуваннях, пошуку інформації та свідків. Це той досвід, який хочеться не просто зберегти, а трансформувати у конкретні зміни в роботі редакції. Дякую за можливість бути частиною цього процесу.
Альона Береза, засновниця «ЖАР.INFO» (Хмельницький)
— Майстеркласи та участь у цьогорічній конференції SKUP 2026 — це неоціненні можливості, які нам вдалося цього року отримати завдяки програмі «Сильніші Разом». Для ЖАР.INFO велика честь бути серед переліку редакцій, які представляли українську делегацію в Тенсбергу.
Усі активності підібрані для розвитку наших редакцій в епоху АІ та різноманітних інструментів. Кожен із них підсилив як мої особисті скіли, так і буде переданий моїй команді для використання.
Окреме задоволення — це можливість вивчити досвід норвезьких колег, журналістів з інших країн, а також поділитися і нашим досвідом. До прикладу, на панелі щодо висвітлення судових процесів у нас була жвава дискусія, де я розповіла колегам та колежанкам про український досвід. І хоч між країнами є кордони, їх усе менше стає між медійниками з різних країн. Вірю, що спілкування та обміни досвідом можуть підсилювати медійників у будь-якій точці світу.
Підписуйтеся на сторінки Асоціації, щоб не пропустити важливого:
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Медіа та Демократія» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
