Продовжуємо посилювати розслідувальний напрям у регіонах завдяки нашому проєкту «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією». Спікером крайнього вебінару був знаний в Україні журналіст-розслідувач, засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов.
Як шукати корупцію в регіонах? Складне запитання, на яке є, здавалося б, проста відповідь — аналізувати закупівлі. Але як робити це правильно, швидко і точно мати результат?
Під час зустрічі з 18-ма редакціями-учасниками проєкту Юрій Ніколов переконливо показав: найгучніші корупційні історії, які ми читаємо на національному рівні, насправді побудовані на тих самих дрібних, буденних схемах, що роками працюють у регіонах. Приміром, історія з «Енергоатомом», яка обговорюється всією країною, для досвідчених розслідувачів — це лише збільшена копія того, що можна побачити у тендерах будь-якої мерії, водоканалу чи облдержадміністрації.
Навіщо й де шукати корупцію
Навіщо контролювати бюджетні видатки?
«П’ять мільйонів гривень можуть стати переплатою на тендері й перетворитись у новий “Мерседес” для корупціонера. А можуть стати пачкою дронів для ЗСУ, які знищать купу росіян. Наприклад, дальнобійний дрон, якими бомбардують російські НПЗ, у середньому коштує саме 5 млн гривень», — цитуємо Ніколова.
Спікер наголошує: бізнес у нормальній економіці прийшов у цей світ заробляти, і в цьому немає нічого злочинного. Проблема починається там, де замовник — орган влади чи комунальне підприємство — закладає у тендер завідомо невигідні умови, під які може зайти лише «свій» підрядник. Саме замовник є ключовою точкою уваги журналіста, адже він відповідає за очікувану вартість, умови оплати та обрання переможця. Корупційна логіка працює не тому, що бізнес «поганий», а тому, що правила на користь обраних створює саме розпорядник бюджетних коштів. Тому й потрібна журналістська пильність.
З чого починати роботу? Нижче перелік сервісів, які допомагають аналізувати інформацію.
Одним із найпоказовіших маркерів корупційного ризику, за словами Юрія Ніколова, є умови оплати. Скажімо, якщо тендер передбачає постоплату через три місяці — це вже створює підряднику касовий розрив, який він закладає у підвищену ціну. Але справжні «червоні прапорці» з’являються тоді, коли у документах прописано оплату «після завершення воєнного стану плюс 90 днів». Це вимога, під яку не зайде жодна адекватна компанія, адже вона фактично погоджується працювати «у невідомість» щодо повернення коштів.
«Для “чужої” фірми це прямий шлях у збитки, тоді як “своєму” підряднику гроші виплатять негайно — всупереч самим умовам. Подібні механізми і є універсальним інструментом вибудови потрібної перемоги в тендері», — наголошує спікер.
Завищення цін — інша велика точка корупційного навантаження. За роки роботи Ніколов розробив для себе своєрідну «шкалу підозри». Завищення до 10% він називає тією зоною, де ще можна писати про ризики, але не варто вмикати сирену, бо злодії завжди знайдуть пояснення: нестабільність ринку, логістичні витрати, ризики бюджетних виплат. П’ятнадцятивідсоткова надбавка — це вже сигнал для пильного аналізу. А коли різниця сягає 20% і більше — це безумовна підстава для розслідування.
При цьому у будівельних і ремонтних роботах найбільше корупційне навантаження закладається не в обсяги виконаних робіт, а у ціни на будматеріали. За словами Ніколова, близько 70% «маржі» ховається саме там, і лише решта — у маніпуляціях з кількістю робіт, які часто неможливо перевірити фізично.
Як шукати змову в закупівлях
Корупційні порушення в закупівлях не завжди лежать на поверхні. Часто проблеми не в завищеній ціні чи дивних умовах оплати, а у змові — прихованій координації між учасниками торгів або між учасником і самим замовником. Юрій Ніколов підкреслює: тип змови визначає, хто має реагувати юридично, але саме журналіст найчастіше першим бачить ознаки таких домовленостей.
Змова між замовником і учасником
Такі змови можуть виникати через чинні або історичні зв’язки між посадовцями замовника і представниками компанії-учасника. Іноді ці зв’язки виявляються через відкриті джерела, але часто їх може й не бути — змову все одно можна запідозрити за поведінкою сторін у тендері.
Ознаки такої змови:
- у тендері присутні «заточки» під конкретну компанію;
- одна й та сама фірма системно отримує всі однотипні підряди певного замовника — типовий «фаворит».
Змова між учасниками торгів
У таких випадках зв’язки між фірмами не обов’язкові, головне — узгоджена поведінка під час участі в тендері.
Ознаки змови між учасниками:
- незначний час між поданнями пропозицій і повторювана черговість подачі;
- хтось із учасників усюди ставить очікувану ціну й не знижує її під час аукціону;
- подібне оформлення документів між різними компаніями;
- попередній розподіл лотів («шахівниця») — коли між учасниками наперед узгоджено «хто що бере».
Для пошуку можливих зв’язків між замовниками та учасниками, а також між самими компаніями журналісти можуть використовувати такі інструменти:
YouControl:
- «Історія»
- «Аналіз зв’язків»
- перевірка фізичних осіб
- пошук зв’язків між контрагентами
Інші джерела:
- YC World
- Opendatabot
- Clarity Project
- державні та іноземні реєстри
Юридичні ризики та доказовість
У роботі розслідувача не існує важливішого принципу, ніж підтвердження кожного твердження документами, скриншотами й гіперпосиланнями.
«Читач не зобов’язаний довіряти журналісту на слово — він має побачити доказ “тут і зараз”. Саме тому колажі з реальних цін поруч із тендерними рядками працюють краще за будь-який текст. За 8 секунд — саме стільки часу читач витрачає на рішення, чи читати матеріал — людина має побачити різницю, обведену червоним. Між “куряче філе по 196 з бюджету” та “куряче філе по 118 у магазині”. Між “датчиком пожежної безпеки за 3000” у кошторисі та таким самим датчиком за 300 у польському онлайн-магазині. У цій короткій візуалізації народжується перемога журналіста над сумнівами авдиторії», — акцентує Юрій Ніколов.
Поруч із доказовістю — юридична безпека. Слово «корупція» — це термін Кримінального кодексу, а отже журналіст може вживати його лише тоді, коли є чинний вирок суду. До цього моменту будь-яке твердження має базуватися на формулюваннях, які можна підтвердити документально: «закупили за завищеною ціною», «різниця з ринком становить…», «умови тендеру створюють нерівні можливості». Такі формулювання дають редакції юридичний захист — вони ґрунтуються на фактах, а не припущеннях.
Журналісти мають стати експертами
Цікаво, що редакція «Наші гроші» принципово не бере коментарі до публікації, оскільки таким чином фігуранти можуть затягувати вихід матеріалу і фактично управляти роботою журналіста. Водночас право на відповідь — обов’язкове: якщо після виходу матеріалу фігурант надсилає письмову, чітку відповідь з офіційної скриньки — вона має бути опублікована. Життєвий досвід показує: у 90% випадків такі відповіді так і не надходять, бо коли людина сідає писати, вона швидко розуміє, що не здатна логічно спростувати наведені докази.
Насамкінець Юрій Ніколов закликав журналістів дивитися на тендерну журналістику не лише як на інструмент контролю влади, а й як на перспективний напрям професійного розвитку. Після завершення війни Україна увійде у фазу масштабної відбудови, а міжнародні донори шукатимуть експертів, які можуть якісно перевіряти бюджетні витрати на місцях. Попит на фахівців, здатних «зайти в тендер і сказати, що тут не так», буде величезним. А отже, саме сьогодні в регіонах формується покоління розслідувачів, які зможуть убезпечити державу від повторення помилок минулого та зробити використання публічних коштів справді прозорим.
Журналісту також треба стати фахівцем у темі, про яку він пише (будівництво, електроніка, медицина), щоб самостійно перевіряти складні технічні деталі та міжнародні ціни (наприклад, вартість металу на біржі).
Це не лише про контроль влади — це про силу журналістської професії, яка здатна змушувати систему й владу відповідати за кожну витрачену гривню. І нині регіональні редакції стають ключовими гравцями у виявленні корупції на місцях.
Читайте також: Сильніші Разом: друга хвиля журналістських розслідувань від регіональних медіа
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Прозорість і боротьба з корупцією» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії. 
