Протягом минулого тижня за організації АНРВУ відбулася поїздка 16 українських регіональних медійників до Норвегії. Вони взяли участь у найбільш демократичній події Норвегії — форумі Arendalsuka, а також відвідали тамтешні редакції, аби дізнатися про досвід колег та поділитися своїм. Далі розповідаємо про ключові кейси.
Arendalsuka цьогоріч зібрав понад 160 000 учасників — політиків, бізнесменів, науковців, медійників та громадськості. Протягом п’яти днів у місті Арендал відбулося понад 2300 івентів, де різні представники суспільства обговорювали, як зміцнювати демократію та політичну спроможність. Серед запрошених учасників заходу — була й делегація з України.
Читайте також: Голос України на Arendalsuka: 16 регіональних медійників відвідають найбільш демократичну подію Норвегії
Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» разом із партнерами організували поїздку для 16 медійників — учасників програми «Сильніші Разом». Голос України цими днями звучав справді голосно. Адже темі роботи наших медіа та загалом ситуації було присвячено одразу кілька тематичних блоків. Так, директорка Асоціації Оксана Бровко, виступила на ключових панелях, представляючи досвід і виклики регіональних українських медіа.
Ключові виступи на Arendalsuka
На головній сцені Arendal Kulturhus відбулася центральна панель за участю Оксани Бровко, міністра закордонних справ Норвегії Espen Barth Eide, експертки з дезінформації Nina Jankowicz, кандидатки на посаду генеральної секретарки ООН Colombe Cahen-Salvador, історика та письменника Philipp Blom.
Оксана Бровко розповіла про роль локальних медіа під час війни, роботу з дезінформацією та важливість розвитку критичного мислення. Також головна редакторка Agderposten Katrine Lia у прямому ефірі брала інтерв’ю про роботу під час війни та кризи.
А ще була знакова дискусія — «100 найвпливовіших жінок Норвегії», де разом із міжнародними колегами обговорили лідерство, подолання стереотипів, баланс між роботою та особистим життям, а також виклики війни, майбутній мир та віру в перемогу України.
Читайте також: Голос України на Arendalsuka: Оксана Бровко про виклики, силу місцевих медіа та партнерство заради демократії
Не лише тут, а й на інших майданчиках в Арендалі звучав голос України та незалежної журналістики за понад 2000 км від дому.
— Минулий тиждень в норвезькому Арендалі під час Arendalsuka був багатим на важливі зустрічі та можливість подякувати за підтримку нашої країни. Навіть під час війни ми думаємо про те, як зберегти демократію, захистити й розвивати цю демократичну звичку вдома, — наголосила Оксана Бровко.
Українські регіональні медійники ще й презентували колегам реальний робочий досвід, як функціонують під обстрілами й у кризах. Участь у такому заході — можливість показати світові, що українська журналістика не лише виживає, вона активно формує демократичне майбутнє.
Обмін досвідом та ідеями
Під час поїздки була нагода поспілкуватися з представниками та редакторами норвезького сектору новин та медіа, де говорили про спільні виклики, бачення медійного майбутнього, роль журналістики в збереженні демократії. Також — був професійним обмін досвідом у роботі з журналістськими розслідуваннями, залучення молодої авдиторії на свої платформи та вплив інновацій. Загалом ситуація схожа — медіа конкурують за увагу читачів із соціальними мережами, інфлюенсерами. Втім активно розивають платну підписку та залучають молоду авдиторію.
Більш детально знайомилися із практичними кейсами під час візиту у дві локальні редакції в Крістіансанні — Fædrelandsvennen та Avisen Kristiansand / KRS.no. І навіть попри те, що ці два медіа працюють в одному місті, досвід та підходи в роботі зовсім різні. Так, перша редакція — має 150-річну історію та налагоджену роботу різних відділів, включаючи розслідувальний. Окрім того, медіа активно займається благодійною діяльністю. Натомість інша редакція, на ринку — два роки. Цікаво, що починали свою діяльність з трансляції футбольних матчів, а також активно розвивають медіаграмотність, співпрацюючи з місцевою молоддю.
Кілька практичних кейсів
Більш детально про роботу цих двох медіа розкажемо згодом. Але тут — наведемо кілька практичних висновків, які можна взяти у свою роботу.
- Постійна аналітика та активна робота з авдиторією. Норвезькі редактори показували, як вони відстежують трафік «у реальному часі» — протягом дня, щоб розуміти, які тексти «живуть» довше, а які відразу зникають. Саме на основі цієї аналітики планують роботу журналістів.
- Дистрибуція в соціальних мережах, на відміну від українських реалій, не є в пріоритеті. Роблять це, швидше, — для просування бренду, а не монетизації. Перевагу віддають Facebook, Instagram, Linkdein, подекуди — TikTok i WhatsApp.
- Зростання платної підписки. Невеличкі норвезькі редакції показують, що навіть локальне медіа може вибудувати платну модель і збільшувати кількість підписників рік за роком. Вони не роблять ставку на рекламу, натомість створюють «чіпляючі» та водночас ціннісні матеріали, важливі для авдиторії.
- Норвезькі редакції є частиною міста. Як прозвучало на зустрічі в одному з медіа: якщо новини немає на сайті — значить, ця подія не відбулася взагалі. Медіа буквально інтегровані в міський простір: поруч церква, площа, музична скринька. Це кейс про «відкритість медіа для громади» — простір, де медіа стає публічним та водночас відповідальним.
- Активна робота зі школами та залучення молоді. Обговорення у Норвегії показують, що медіаосвіта — це непростий виклик. Одні школи відкриті, інші бояться додаткового навантаження. Норвезькі редактори навчають медіаграмотності не лише дітей, а й роблять спеціальні конференції для вчителів. Втім, щоб налагодити контакт зі школами, потрібна системність і політична підтримка. Мета — не лише дати доступ до новин, а й навчити молодь висловлювати свої думки та брати участь у суспільному діалозі, подолати страх публічних виступів і критикувати конструктивно.
- Подають історії через людей, журналісти намагаються знайти «маленькі» життєві деталі, які роблять текст сильним і живим.
- Активно застосовують ШІ для спрощення операційних задач — підсумки дня чи тижня, кращі заголовки, тексти для поширення статей у соцмережах тощо.
Це далеко не все, про що почули й що побачили українські медіаменеджери та журналісти у Норвегії. Попереду — докладніші розповіді про кейси, які ми привезли: від роботи редакцій, що вже багато років живуть на цифровій підписці, до форматів взаємодії з молоддю та шкільних програм, які допомагають плекати медіаграмотність із раннього віку.
У наступних матеріалах розкажемо, як: реалізують програму безкоштовних підписок для школярів, що стала прикладом успішного партнерства медіа й бізнесу. Про роботу відділу журналістських розслідувань та колаборацію між національними та локальними редакціями в цьому напрямку. А ще про те, як традиційні редакції трансформувалися у сучасні медіахаби, що залишаються в центрі міського життя й підтримують діалог із громадою.
Ми готуємо продовження, де ці практичні моменти будуть розглянуті окремо, адже саме вони можуть стати цінними інструментами для ваших незалежних медіа.
Підписуйтесь на сторінки Асоціації, аби не пропустити цікавої інформації та крутих можливостей:
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Прозорість і боротьба з корупцією» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
