Виклики, з якими стикаються медіа нині, схожі в багатьох країнах світу. Звісно, якщо ми не говоримо про повномасштабну війну в Україні. Криза довіри, домінування соціальних мереж, падіння рекламних доходів, скорочення редакцій, постійна зміна алгоритмів.
Фінляндія — країна, яку часто наводять як приклад сталості та довіри до медіа. А цьогоріч АНРВУ спільно із фінськими партнерами втілила програму для посилення саморегуляції українських регіональних медіа — «Медіамости: Фінляндія та Україна». У рамках навчального туру до Гельсінкі українські медійники відвідали редакцію Uusi Juttu. Далі — про оригінальний та справді цікавий досвід стартапу та залучення читацької підписки.
Отож, у 2024 році стартував новий цифровий медіа-стартап Uusi Juttu. Його підтримала данська платформа Zetland — організація, що вже реалізувала схожу модель у Данії. Стартап виріс із кампанії передплати.
Модель — «плати, скільки хочеш», що це значить: базова ціна — 100 євро на рік, але можна було обрати іншу суму. Середнє медіанне значення вийшло — приблизно 90 євро.
Без реклами і партнерств
Uusi Juttu не має реклами, не продає дані, не укладає комерційних партнерств. Усі прибутки — від читачів. У перші тижні команда працювала в одному приміщенні, де було лише кілька кімнат, і все будувалося з нуля. Команда — невелика, але з досвідом, зокрема частина людей працювала раніше у Yle, це суспільний мовник Фінляндії.
— Перший місяць нам довелося буквально збудувати все з нуля. У нас було лише одна студія і два приміщення. І всі навколо казали: «Це несерйозно». Наш підхід до публікацій такий: ми публікуємо три або чотири матеріали щотижня. Це були робочі назви, наприклад: «Підстава зранку», «Пиво зранку» (іронічні назви). Але… Ми не хотіли називати випуски стандартно, бо запитали нашу спільноту — чи справді нам потрібно мати заголовки типу «Сьогодні» або «Щоденний огляд»? У нас є щоденний ранковий дайджест, такий собі «ранковий журнал», у якому ми подаємо найважливіші акценти, найсуттєвіші новини — зазвичай це три-п’ять історій. Ми намагаємося додати трохи аналітики. Це дуже особистий голос, тобто він не звучить як радіоновини. Кожен автор каже: «Сьогодні я обрав ці історії, тому що вважаю їх найважливішими», — кажуть у медіа.
Є також щотижневий огляд — це головна історія тижня.
— На відміну від великих медіакомпаній, ми — мала команда, тому нам потрібно вже на першій ранковій нараді зрозуміти, яка історія — справді головна. І так, ми не завжди досягаємо цього щодня, але намагаємося, та робимо все в цікавій формі, — головна ідея в роботі.
Кожна стаття має аудіоверсію — чотири із п’яти підписників споживають контент у формі аудіо, що наголошує на дружньому та особистому підході до читача, усі матеріали мають субтитри та озвучку. Частину текстів начитують наживо, без паперу — журналіст розповідає історію, як другу, що підсилює ефект залучення. Такий формат може бути цікавим і в українських реаліях.
Де беруть фінансування? Як вже йшлося вище, модель — членська.
Спільнота не лише платить, а й впливає на рішення редакції: обирає назву, формати, реагує на експерименти. Uusi Juttu не позиціонує себе як longform-медіа, хоча створює глибокі, контекстні тексти.
«Ми не хочемо, щоб нас асоціювали з традиційним довгоформатним жанром. Ми хочемо просто виводити читача зі звичного ритму щоденності», — пояснюють у редакції.
Що вас дратує в медіа?
Перед запуском стартапу команда провела понад 100 інтерв’ю з представниками культури, економіки, права, громадського сектору. Запитували: «Що вас дратує в медіа?», «Чого ви очікуєте від новин?». Найпоширеніші відповіді, кажуть: дати ширшу картину, більше аналітики, глибший контент, прозорість. Ці запити лягли в основу комунікаційної стратегії. За результатами опитування, 92–93% зацікавлених у концепції готові були її підтримати.
Станом на 2025 рік, у Uusi Juttu — 17 000 активних учасників. Щоб досягти беззбитковості, потрібно 20 000. Мета на майбутнє — 45 000 підписників, як у Zetland. Усі ресурси спрямовуються на виробництво контенту: більшість бюджету йде на оплату праці. Технологію отримують із Данії, без технічної служби у Фінляндії.
У соцмережах стартап активний, зокрема в Instagram та Facebook, але визнає: TikTok дав охоплення, але не призвів до підписок. Люди бачили, але не переходили. Найкращі результати — від Facebook, попри скепсис. Авдиторія тут — старша, але готова платити.
Медійники експериментують з формами. Вони не приховують, що ще шукають баланс — які матеріали відкривати, які залишати для членів. Але ключова філософія — це довіра. На ній все і будують. Як кажуть самі журналісти, це — медіа з місією.
Стартап Uusi Juttu чудово вписався в сильну культуру саморегуляції, яка існує у Фінляндії з 1956 року. Центральним органом тут, нагадаємо, є Рада з питань масової інформації (Council for Mass Media) — незалежна інституція, яка розглядає скарги на журналістські порушення. Подати скаргу може будь-хто, безплатно. Якщо порушення підтверджується, медіа публікує рішення Ради. Це не юридичне покарання, а публічне визнання помилки — і це працює. Більше про це читайте ТУТ.
Хочете дізнатися більше про досвід роботи та успішні кейси закордонних медіа? Підписуйтесь на сторінки Асоціації в соцмережах та стежте за оновленнями.
Підписуйтесь на сторінки Асоціації в соцмережах, аби не пропустити важливого:
