Як полтавська журналістка Тетяна Цирульник звернулася до КЖЕ, поліції, комісії з депутатської етики в міській раді та до суду, програла й тепер подає апеляцію.
18 квітня 2025 року Октябрський районний суд м. Полтави відмовив у позові журналістці Тетяні Цирульник («Коло News. Новини Полтави») проти Андрія Карпова у справі про захист честі, гідності та ділової репутації. Андрій Карпов — блогер, ведучий «Вата-шоу», нині депутат міської ради Полтави від «Європейської солідарності» та колишній в.о. міського голови Полтави. Тепер Тетяна має час до 18 травня, щоб подати апеляцію. Та погляньмо на цю історію від самого початку.
Читайте також: Тетяна Цирульник («Коло News. Новини Полтави») програла суд проти Андрія Карпова
Ця історія почалася в жовтні 2022 року й має кілька опорних пунктів. В.о. міського голови Полтави Андрій Карпов повідомив у соцмережах, що лягає на операцію, й опублікував номер своєї картки з проханням про допомогу. Журналістка опублікувала новину, що міський голова збирає гроші на операцію. Наступного дня він написав у соцмережах, що операція безкоштовна, а гроші збирав на післяопераційну реабілітацію. Тетяна опублікувала другу новину з уточненням. «Враховуючи, що стан здоров’я в.о. міського голови Полтави є суспільно важливим, ми написали коротку публікацію про це і вказали, що очільник збирає кошти собі на операцію», ― сказала журналістка в коментарі для АНРВУ.
Однак після цього почалося кіберцькування Тетяни в соцмережах і ситуація розгорталася все гостріше й гостріше. В результаті журналістка звернулася до Комісії з журналістської етики й до суду, який програла, й тепер готується до апеляції.
Здавалося б, неприємна, але досить прозора історія. Цікавою для нас її робить досвід саморегуляції, яким поділилася Тетяна Цирульник, головна редакторка полтавського «Коло.News».
Як виникла ідея звернутися до КЖЕ про оцінку власного ж матеріалу?
Думка звернутися до Комісії з журналістської етики з’явилася в Тетяни не випадково. Вона вже мала досвід, коли КЖЕ оцінювала її матеріал на відповідність стандартам. Тоді в редакцію надійшов лист від комісії з повідомленням, що матеріал на сайті містить вислови, які можуть поширювати упереджене ставлення до ВПО.
На сайті й справді був матеріал про те, що автівка з харківськими номерами була неправильно припаркована на пішохідній вулиці в Полтаві. Після спілкування з представниками КЖЕ журналісти зрозуміли, що порушили Кодекс етики українського журналіста.
«На листа я відреагувала з радістю, якої не приховувала, ― каже Тетяна, ― адже якщо в часи війни працює КЖЕ, це здалось мені доброю ознакою. Тому ми в редакції дотримались усіх рекомендацій Комісії на майбутнє, а саму публікацію видалили».
А за кілька місяців у Тетяни стався конфлікт з Андрієм Карповим, і тут став у нагоді позитивний досвід із КЖЕ. Журналістка вирішила, що може й сама звернутися до них по допомогу й попросити оцінити її публікації.
До яких кроків вдалася журналістка
Спочатку, реагуючи на нову інформацію в соцмережах від Андрія Карпова, Тетяна Цирульник опублікувала другу, уточнену новину, і в соцмережах визнала, що в першій публікації припустилася помилки. «Ми вважали, ― каже Тетяна, ― що ситуація на цьому має бути вичерпана».
Та не так сталося, як гадалося. У відповідь посадовець написав у своїх соцмережах про ці публікації, додавши скриншоти із сайту «Коло.News» й перекрутивши інформацію. Після цього на адресу журналістки полилися хейтерські коментарі. Вона звернулася до Комісії з журналістської етики (КЖЕ) з проханням оцінити її публікації. У висновку КЖЕ вказала на порушення в першому матеріалі та їх виправлення у другому.
Журналістка врахувала висновок експертів і виправила заголовок, та було вже пізно. Хейт не вщухав і Тетяна змушена була захищати свою репутацію. Вона написала посадовцю листа з проханням видалити його публікації в соцмережах. Коли це не спрацювало й хейтерські коментарі з соцмережах ширилися, як снігова куля, Тетяна заявила про кіберцькування, опублікувала відкрите звернення (текстове й відео-) до Петра Порошенка як очільника партії «Європейська солідарність» із проханням вплинути на однопартійця.
Спершу журналістка ще сподівалася залагодити ситуацію без звернення до поліції й суду: «Ситуацію дуже не хочеться нести до суду: як показує досвід Дарини Синицької, полтавської журналістки, справа по погрозах і кібербулінгу може тривати роками, а отже це забирає дуже багато часу і грошей і результат буде “розмитий”. Та й почуватись невизначено такий довгий час це немала психологічна травма». Однак, додала вона, «зробити це доведеться, бо якщо чиновника зараз не призупинити, він ставатиме все більш нахабним».
Тож згодом Тетяна Цирульник звернулася до поліції й до комісії з депутатської етики у міській раді. У лютому 2023 року вона подала позов до суду.
Справу після двох років розгляду журналістка програла. «Основним мотивом відмови [суду] є посилання на лінгвістичну експертизу, — сказав тоді адвокат Дмитро Семеха. — Ця експертиза, на мою думку, проведена неповно і дещо необ’єктивно. Адже там дійсно вказано, що вислови Карпова є оціночними. Але в той же час там є і такі висновки: “в цій публікації містяться висловлювання з негативною інформацією, зокрема й образливого, зневажливого характеру про певних осіб/особу, маркуваних/марковану “журналістами”».
У рішенні суд цитує висновок лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №3377 від 25.10.2023 року: «У висновку… експерт зазначає, що публікація Карпова А.А. від 27.10.2022 містить іронічні, які переходять у саркастичні висловлювання, які не спрямовані на адресу конкретної фізичної особи».
Тепер Тетяна Цирульник разом з адвокаткою Ольгою Веретельнік готується подавати апеляцію. «По суті, суд заснував свою позицію на двох пунктах. Інформація, яку поширив Андрій Карпов, є оціночними судженнями (по суті точки зору суду, твердження Карпова — літературні прийоми, що не містять фактичних даних). Інший аргумент суду — позивачка буцімто не довела, що висловлюванням її честі і гідності не завдано шкоду. Ми не згодні з обома пунктами, у нас є час до 18 квітня на звернення з апеляційною скаргою, будемо її подавати», — сказала адвокатка в коментарі для АНРВУ.
Як реагувати на кіберцькування
Історія Тетяни Цирульник показова. Журналісти й особливо журналістки часто стикаються з кіберцькуванням. Чому особливо журналістки? Бо в їхньому випадку є дві складові: зумовлена професійною діяльністю та гендером. Так, дослідження ГО «Жінки в медіа» про онлайн-насильство щодо українських журналісток показало: на інтенсивність кіберцькування може впливати резонансність теми, яку висвітлює медіа / журналістка, їхня впізнаваність та публічність онлайн.
Якщо ви журналістка й зіткнулися з кіберцькуванням через свою професійну діяльність або стали свідком таких інцидентів, ви можете повідомити про це, заповнивши коротку анкету. ГО «Жінки в медіа» документують випадки онлайн-насильства, спрямованого проти українських журналісток через їхню професійну діяльність.
Дуже важливо, щоб реагування на онлайн-насильство проти журналісток стало системним. Для цього на замовлення ЮНЕСКО розроблено рекомендації щодо заходів реагування: The Chilling: Рекомендації щодо заходів реагування на онлайн-насильство проти журналісток Включно з системою оцінки реагування на онлайн-насильство.
А ми, у свою чергу, продовжимо відстежувати розвиток ситуації.
***
Нагадуємо, що проєкт «Медіамости: Фінляндія — Україна» спрямований на покращення навичок саморегуляції та медіаграмотності й реалізується АНРВУ у співпраці з News Media Finland.
Проєкт АНРВУ «Жінки в медіа» започаткований 2022 року і покликаний підтримати жінок у медіа та сприяти розвитку жіночого лідерства.
