У Сумах новини часто перериваються повітряними тривогами, редакційні плани коригуються через безпекову ситуацію, а журналісти одночасно виконують роль інформаторів, пояснювачів та ще й підтримки для своєї громади. У таких умовах робота редакції — це не лише про журналістику, а про відповідальність перед людьми, які живуть поруч із кордоном і щодня потребують перевіреної, точної та корисної інформації.
У межах проєкту «Міжнародний фонд страхування журналістів» команда АНРВУ поспілкувалася з директоркою ТОВ «Всі Суми Панорама-медіа» Євгенією Грициною. Вона наголошує, що для газети «Панорама», яка працює у прикордонному регіоні, місія під час війни трансформувалася із суто інформаційної у місію суспільного служіння та інформаційного опору. У часи повномасштабної війни медіа стає об’єктом маніпуляцій. Місія «Панорами» — залишатися майданчиком для критичного мислення, де факти відокремлені від емоцій та пропаганди.
Захист читача від дезінформації
— Ми підтримуємо дух громади Сумщини. Медіа виступає «клеєм», що зшиває суспільство, не даючи ворожим наративам посіяти зневіру чи розбрат, і тут наша місія — підтримка ідентичності. У прикордонні, де ворог постійно вкидає фейки про «наступ», «евакуацію» чи «злив міст», головне завдання — бути джерелом, якому довіряють. Безпека сьогодні — це не лише захист даних, а й захист читача від дезінформації, — каже вона.
За чотири роки медіа довелося пережити багато трансформацій, перш за все кадрову. Уже в перші години повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Суми, як і велика частина області, опинилися в окупації. Тому ні видавати, ні друкувати, ні розповсюджувати газету не було можливості. Поновили її вихід з травня 2022 року, коли Сумщина була повністю звільнена від росіян, розповідає керівниця. Натомість сайт не припиняв свою роботу ні на день — редактори працювали з дому, публікуючи новини, інформуючи про поточну ситуацію, надаючи інформацію про те, як подбати про власну безпеку тощо. Тоді ж багато працівників редакції через «зелені» коридори виїхали з міста в інші, безпечні регіони, у тому числі і за кордон. Команду зберегти не вдалося, кількість працівників зменшилася. Зараз у редакції є шість штатних працівників, також постійно залучають фрілансерів та позаштатних авторів.
Після деокупації Сумщини поновили випуск газети, вона почала виходити меншим обсягом та меншим накладом.
— Основні теми публікацій — війна, безпекова ситуація, розповіді про Героїв війни, про волонтерів, про ВПО, яких, незважаючи на близькість кордону, дуже багато у Сумах. Але ми залишаємося громадсько-політичною газетою у повному розумінні цього слова — розповідаємо про життя міста, культурні, спортивні, мистецькі події, публікуємо інтерв’ю з цікавими та відомими особами, з військовими, публікуємо ексклюзивні аналітичні, архівні та історичні матеріали. Редакція, незважаючи на постійні тривоги та прильоти, практично вся працює в офісі, робочий процес налагоджений. Віддалено працюють в основному редактори сайтів, — говорить Євгенія.
Іспит на виживання щодня
Вона керує медіа з 2023 року, тому рішення, які доводиться приймати в умовах війни, — це іспити на виживання кожен день.
— Дуже впали доходи від реклами — їх практично немає, бо багато підприємств релокувалися з міста. Нам довелося перейти на «цифрові рейки», відновити діяльність двох сайтів нашої редакції, при цьому зберегти друковане видання, змінити бізнес-модель — відмовитися від класичних доходів і зосередитися також на залученні грантів, донорської допомоги та підтримки читачів, запровадити внутрішню цензуру щодо публікування інформації про ЗСУ, наслідки обстрілів та багато іншого, — перераховує вона.
До фінансових та кадрових викликів, звісно, додаються ще й безпекові ризики. За словами Євгенії, місто Суми практично щоденно і щоночі перебуває під атаками безпілотників різних типів, бувають прильоти ракет і КАБів.
— 17 лютого шахеди двічі атакували адмінбудівлю, яка розташована за 20 метрів від приміщення редакції. У нашому приміщенні вибило кілька вікон, було відключення світла та опалення. На щастя, дивом люди не постраждали фізично, але отримали стрес, — каже керівниця.
Редакція не має можливості їздити у відрядження ближче до кордону — і через брак журналістів, і через труднощі з оформленням допуску на такі відрядження, і через постійну небезпеку. Медійники не застраховані, але з огляду на останні події (приліт в адмінбудівлю поруч та вибиті вікна редакції), задумалися про це всерйоз.
До слова, подати заявку на страхування можна на сайті проєкту «Міжнародний фонд страхування журналістів».
Інформацію про «прильоти», місця ударів, руйнувань у «Панорамі» беруть з офіційних джерел, дотримуючись усіх міркувань безпеки, запевняють у колективі.
Людяність рятує від вигорання
Прикордоння Сумщини — це практично повністю знищені населені пункти, випалена місцевість, яка постійно обстрілюється всіма видами зброї. Важко фізично, важко психологічно. І саме медійники допомагають людям отримати перевірену інформацію, не втрачати надію, що життя триває.
Де журналісти черпають сили, аби продовжувати виконувати свою справу? Як не парадоксально це прозвучить, але — у буденності, спілкуванні з колегами.
— Велике значення має для нас те, що ми практично постійно працюємо в офісі, тому є змога спілкування, як професійного, так і людського, часто спілкуємося та відпочиваємо сім’ями, намагаємося допомогти один одному. До того ж, колектив у нас гарний, тому практично не виникає непорозумінь чи конфліктів, якщо вони й бувають, то стосуються лише робочих моментів. Можемо спільно пообідати, попити чай, каву, просто поговорити, як кажуть, за життя. Обов’язково вітаємо колег з днями народження та іншими гарними датами, збираємося на свята — Різдво, Новий рік тощо. Ось такі прості рецепти нашого редакційного буття, — розповідає Євгенія Грицина.
Стійкість редакції нині — це здатність зберігати професійну ідентичність та операційну діяльність, попри зовнішні потрясіння, продовжує вона.
— У людському вимірі це підтримка в усіх сферах. Важливо, щоб люди розуміли сенс своєї роботи, оскільки спільні цінності стають головним ресурсом у періоди кризи. У фінансовому плані стійкість означає максимальну диверсифікацію. Це відмова від залежності від одного джерела доходу на користь гібридної моделі: поєднання грантів, реклами та підтримки читачів. У редакційному вимірі — це поєднання технологічної автономності та вірності стандартам. Стійкість проявляється у вмінні працювати без зв’язку та електрики, швидко змінювати формати під потреби авдиторії та зберігати фільтр критичного мислення, — уточнює співрозмовниця.
До речі, редакція «Панорама» нещодавно отримала допомогу від АНРВУ та партнерів у межах проєкту «Програма екстреної підтримки». Якщо ви потребуєте допомоги — подайте заявку тут.
Курс — на стандарти й інноваційність
Ось, за словами керівниці, головні редакційні пріоритети, що залишаються незмінними для «Панорами»:
— Дотримання стандартів і перевірка фактів. У кризові часи швидкість часто стає ворогом якості. Пріоритетом залишається точність: краще опублікувати інформацію на 10 хвилин пізніше, але бути впевненим у її достовірності.
— Відданість інтересам читачів. Це означає вибір тем, які є життєво важливими для читачів: безпека, соціальна підтримка, правова допомога, пояснення складних процесів.
— Етика та чутливість. Війна накладає особливі зобов’язання щодо того, як ми показуємо трагедії, як спілкуємося з постраждалими та як висвітлюємо роботу військових. Дотримання принципу «не нашкодь» стає пріоритетом номер один.
— Інституційна пам’ять. Тут пріоритетом є збереження архіву, цінностей та унікального голосу. Стійкість редакції — це здатність продовжувати історію, не втрачаючи місії, яку було закладено ще до війни.
— Відкритість та довіра. У важкі часи важливо чесно говорити з читачами про те, як працює редакція, звідки вона бере гроші та якими принципами керується при відборі новин. Довіра будується на відкритості. Ключовим напрямком розвитку нашого медіа на цей рік є отримання знань та навичок роботи з ШІ. Навчання роботі зі штучним інтелектом є важливим для «Панорами», оскільки це дозволяє автоматизувати рутину та вивільнити ресурси для наших соціальних проєктів, — продовжує співрозмовниця.
На першій шпальті — текст про Перемогу
Яким бачить медіа через кілька років?
— Моя «Панорама» — це буде простір, де ветерани знаходять підтримку, родини Героїв відчувають вдячність міста, а кожен мешканець знає, що його голос почутий. Завдяки впровадженню ШІ редакція стане швидшою та сучаснішою, але збереже ту саму «лампову» унікальність і людяність, яку неможливо замінити алгоритмами. А на першій шпальті — великими літерами — вийде стаття, заради якої ми працюємо зараз. Це буде текст про закінчення війни та перемогу України, — ділиться планами Євгенія.
Насамкінець колегам-журналістам вона бажає сили боротися до кінця та вистояти в ці буремні часи.
— Бережіть своє життя та здоров’я, бо ваша робота потрібна Україні як зараз, так і після перемоги. Критично необхідною зміною для українських медіа вже зараз є перехід від виживання до сталості через співпрацю з громадою. Це означає перетворення редакцій на соціальні хаби, які не тільки інформують, а реально допомагають своїм читачам вирішувати проблеми в умовах війни та в подальшому житті. Але ця модель найбільш підходить для невеликих локальних медіа, таких, як наше, — завершує розмову.
Сподіваємося, ця історія надихне вас на розвиток власного медіа або медіа, у якому ви зараз працюєте. Або ж, якщо ви читач, — обирайте перевірені джерела, підтримуйте своє медіа. Водночас команда АНРВУ продовжує робити все можливе, аби й надалі підтримувати та розвивати незалежні медіа по всій країні. Наразі ми охоплюємо вже понад 150 редакцій.
Підписуйтеся на наші сторінки, аби не пропустити важливого.
***
Читайте також: Дрони, сафарі на журналістів та втрати колег: війна очима фронтового відеографа
«Ми пишемо чорновик історії». Журналістка Діана Буцко про війну з перших вуст
«Людям на прикордонні важливо бути почутими». Як локальні журналісти ризикують задля збереження правди
***
Проєкт Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, організований Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine, що входить до програми SAFE, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Проєкт Voices of Ukraine реалізується в межах Hannah Arendt Initiative.
