Нові зв’язки, практичний досвід і переосмислення власних процесів у редакціях — саме такими короткими, але ключовими висновками діляться українські медійники, які побували в Норвегії в межах Norwegian Partnerships Programme, що є частиною проєкту «Сильніші Разом: Медіа та демократія».
Як ми обіцяли раніше, команди-учасники проєкту, а це чотири українські регіональні медіа, поділяться детальніше своїм досвідом офлайн-стажування в норвезьких медіа-партнерів та кейсами, які виявилися для них найбільш практичними.
Нагадаємо, що саме в Осло офіційно стартувала програма, у межах якої представники чотирьох українських та норвезьких медіа підписали меморандуми про співпрацю. А потім представники і представниці українських редакцій працювали безпосередньо в норвезьких медіа, спостерігаючи за «живими» редакційними процесами, обговорюючи підходи до розвитку продукту, роботи з авдиторією, монетизації та внутрішніх командних взаємодій.
Читайте також: За лаштунками норвезьких редакцій: перші висновки українських медійників у межах Norwegian Partnerships Programme
Інтеграція ШІ та редакційна незалежність
У цьому матеріалі поділимося з вами відгуками команди «Доступ.Медіа».
— Перед поїздкою в регіональне медіа Fædrelandsvennen (FVN) у Крістіансанні ми готувалися ґрунтовно: оформили підписку, аналізували контент і соцмережі. Нас цікавило, як працює медіамодель у країні, де ринок більш стабільний, але конкуренція за увагу аудиторії залишається високою. Важливо було зрозуміти не лише те, який контент вони створюють, а як саме приймають рішення: як формують пріоритети, вибудовують стратегія, диверсифікують доходи. Також цікаво було дізнатися, як вони використовують інструменти штучного інтелекту в редакційній роботі: які саме задачі делегують ШІ, як це впливає на ефективність команди, — розповідає головна редакторка Ольга Зима.
Під час стажування вона разом із журналісткою Олександрою Ільченко поспілкувалися з журналістами, головним редактором Eivind Ljøstad та керівниками напрямків. Окремий фокус був на розслідуваннях: детально розбирали структуру матеріалів, роботу з джерелами та психологічне навантаження журналіста. Це була прикладна розмова з акцентом на те, як ці підходи можна адаптувати у редакції «Доступ. Медіа», говорить Ольга.
«З керівництвом редакції ми обговорили бізнес-модель. Основу доходів становить підписка: близько 75–80% бюджету, тоді як реклама дає до 20–25%. Така модель забезпечує стабільність і більшу редакційну незалежність. Окремо говорили про інтеграцію ШІ: використання плагінів у CMS, автоматизацію рутинних процесів і допомогу в підготовці контенту.
Важливим відкриттям стала системна робота з молоддю у проєкті UNG. Це окрема ініціатива для молоді 16–19 років, над якою працює команда з чотирьох журналістів. Ідея полягає не лише в тому, щоб надати школярам безкоштовний доступ до підписки, а й у прямій взаємодії: зустрічах, дискусіях і дебатах.
Під час таких зустрічей редакція послідовно пояснює три ключові речі: роль журналістики в суспільстві, різницю між професійною журналістикою та контентом у соцмережах, а також важливість участі в демократичних процесах. Зокрема, йдеться про те, що голос кожного має значення, і важливо не боятися висловлювати свою думку.
Найбільш практичним результатом стажування стало розуміння системності: як поєднуються контент, фінанси, аудиторія і стратегія. Окрему цінність має досвід інтеграції ШІ як інструменту оптимізації та робота з молоддю як довгострокова інвестиція в авдиторію.
Зі свого боку ми поділилися досвідом українських медіа: роботою в умовах війни, постійної невизначеності, перебоїв з електроенергією і тиску. Також говорили про гнучкість редакцій, швидкість ухвалення рішень і поєднання різних джерел фінансування, зокрема ідею розвитку мерчу як додаткового доходу», — коментує Ольга Зима.
Головні плани
Після стажування українське регіональне медіа виокремило кілька практичних напрямів, які планують адаптувати у роботі:
1. Оптимізація CMS та інтеграція ШІ
Для автоматизації рутинних процесів планують впровадити інструменти штучного інтелекту: підготовки метаданих, базового редагування текстів, створення коротких описів для соцмереж. Це дозволить команді зосередитися на змісті матеріалів, а не на технічних задачах.
2. Системна робота з молоддю
Хочуть запустити окремий напрям роботи з молодою аудиторією. Планують більше зустрічей зі школярами та студентами, дискусій про роль журналістики, медіаграмотність і перевірку інформації. Також розглядають створення окремих форматів або рубрик, орієнтованих на молодь, щоб поступово формувати довіру до медіа серед цієї аудиторії.
3. Розвиток офлайн-івентів
А також хочуть посилити напрям заходів як інструменту роботи зі спільнотою і додаткового джерела доходу. Ці практики планують впроваджувати поступово, тестуючи формати і адаптуючи їх до українського контексту та ресурсів редакції.
Підписуйтеся на наші сторінки, щоб не пропустити важливого. Ми будемо розповідати про всі успіхи та ідеї, здобуті в результаті цієї співпраці у межах Norwegian Partnerships Programme.
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Медіа та Демократія» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
