18:44 Новини

Як Нільс Ріісе йде 450 км заради українських медіа: онлайн-включення з маршруту

Включення з походу довжиною 450 км, яке стало символом підтримки українських регіональних медіа

4 липня українські журналісти мали унікальну нагоду поспілкуватися онлайн із норвезьким медійником Нільсом Ріісе, який іде маршрутом Осло — Берген. Ми вже розповідали: цей шлях — понад 450 км — Нільс вирішив пройти пішки, щоби привернути увагу до української журналістики та водночас зібрати донати на підтримку регіональних медіа в умовах війни.

«Це не спортивний челендж. Це символ. Я йду для вас», — каже Нільс.

Уже на 4-й день походу він мав за плечима понад 120 км, десятки нових знайомств, публікації в медіа та постійну підтримку незнайомців, які дізнавалися про його ініціативу — на заправках, у горах, біля ферм та в готелях.

Маршрут, який обростає історією

Маршрут між Осло та Бергеном — один із найвідоміших у Норвегії. Це природний коридор, який проходить через гори, ліси, долини та міста. Нільс обрав його не просто так: це символ відстані, яку проходять українські журналісти щодня — емоційно, професійно, фізично.

«Ви говорите правду під тиском. Я теж хочу її нести — крок за кроком», — каже Нільс.

Він ночує в наметі або в місцях, які пропонують небайдужі норвежці: трейлери на фермах, кімнати в готелях, навіть медовик від українки — все це формує простір солідарності.

«Коли зовсім немає сил — згадую, для чого я йду»

У зустрічі взяли участь представники регіональних медіа з усієї України: з Полтави, Запоріжжя, Херсона, Чернігова, Тернополя, Хмельницького, Одеси, Харкова. Питань було багато — від того, як Нільс заробляє на маршруті, до того, як заряджає ґаджети, що їсть у поході та що його надихає, коли сили на нулі.

«Я мав повний ментальний зрив на другий день — мозолі, дощ, втома. Але згадав: я йду заради вас. Це дало сили», — розповів він.

Серед особливо теплих спогадів — епізод із родиною в селищі Сокна, яка вперше запропонувала йому переночувати в трейлері, коли він думав, що ночуватиме в наметі під дощем.

«Одна українка — шефкухарка — спекла для мене медовик. Це був найсмачніший торт у моєму житті, — згадує Нільс з усмішкою. — Мені дали вечерю, сніданок, розповіли про себе. І коли ти на межі, така доброта — вона лікує».

Він не просто говорить про підтримку — він діє. Носить із собою рюкзак вагою 30 кг — із наметом, спальником, туристичною пічкою, десятком шкарпеток, пластирів та запасом солодощів. Нільс документує маршрут у Snapchat, публікує новини й історії у LinkedIn. А ще слідкує за оновленнями регіональних редакцій з України, републікуючи їх у своїх соцмережах, і називає українських журналістів «своїм джерелом мотивації».

«А якби Норвегію атакували?»

Одним із найглибших моментів зустрічі стала розмова про роль журналістики під час кризових ситуацій та війни.

«Я запитую місцеві редакції: а якби Норвегію атакували — чи звернулися б ви до тіктоку, чи все ж до класичної журналістики?» — каже Нільс.

Він вірить у локальні медіа. Сам працює в компанії, що підтримує редакції в різних країнах, і активно збирає кошти через свою ходу. Ціль — 35 000 норвезьких крон (близько €3 400). Станом на сьогодні вже зібрано понад 24 тисячі крон. Серед донорів люди з Норвегії, українська діаспора, медійники з різних країн.

Про рок, мотивацію і мрію приїхати в Україну

Наприкінці зустрічі розмова перетекла в неформальне русло — журналісти цікавилися, яку музику слухає Нільс.

«Linkin Park, Metallica, норвезький хеві-метал Dimmu Borgir. Норвегія експортує рибу, нафту і метал — це наша трійця!» — жартує він.

Також Нільса надихає цитата, якою він поділився з учасниками: «Мужність — це не просто сила йти далі, а йти, коли сил уже немає».

Ще одна важлива обіцянка: Нільс хоче приїхати в Україну: «Я люблю заходити в редакції. Це моє хобі. Хочу побачити, як працюють українські журналісти».

«Ця ідея — божевільна. Але вона дає надію»

Українські учасники дякували Нільсу за підтримку. Хтось навіть пожартував: «Ми вже думали, як зустрічати тебе в Полтаві з машиною!» — на що Нільс відповів: «Я відкритий. Дайте знати — з радістю приїду».

Зустріч завершилася словами вдячності, а також переліком міст-учасників — як символ журналістської спільноти, яка тримається в умовах війни.

Цей маршрут — не просто 450 км. Це шлях від солідарності до дії. Від особистої ініціативи до спільної надії. Це важливе повідомлення про силу малих ініціатив, які нитка за ниткою створюють тканину підтримки.

Стежте за ініціативою та підтримуйте:

Visited 133 times, 1 visit(s) today

Close