Зростання авдиторії, нові формати й стабільність команд — це результати, які редакції отримали завдяки інституційній підтримці. «Махала», «Кордон.Медіа» й «Точка Сходу» показують, як довіра читачів і партнерів перетворюється на основу для розвитку.
Попри війну й щоденні виклики, українські регіональні редакції шукають способів залишатися стійкими та корисними для своїх громад. Інституційна підтримка від АНРВУ дала їм можливість втримати базову діяльність та інвестувати у розвиток — від збереження друкованих видань до запуску тікток‑каналів і комерційних мультимедійних продуктів. Цей матеріал продовжує серію публікацій про учасників програми «Сильніші Разом: фінансова і організаційна стійкість» — одного з напрямків проєкту «Сильніші Разом: Медіа і Демократія», що реалізується АНРВУ в партнерстві з WAN‑IFRA та Норвезькою асоціацією медіа за підтримки Норвегії.
Раніше ми вже розповідали про досвід «Першого Запорізького», «Березані» та «Трудової слави», про роботу медіа «Об’єктив медіа», «Акцент» та «Вісник Ч», а також показали історії медіа «МИГ», «Слов’янські відомості» та «Бердянськ 24». Сьогодні ж ділимося новими прикладами — про свій досвід розповідають редакції видань «Точка сходу», «Махала» й «Кордон.Медіа».
«Точка Сходу»: від реагування до стратегічного розвитку
Завдяки інституційній підтримці редакція «Точки Сходу» змогла перейти з режиму постійного реагування на виклики до більш системної, запланованої та стратегічної роботи. Якщо раніше більшість ресурсів ішла на підтримку базового функціонування, то участь у проєкті дала можливість інвестувати час і увагу в розвиток — переосмислення форматів, експерименти з продуктами та пошук нових моделей сталості.
На рівні контенту редакція зберегла всі ключові формати, оновила їхню подачу та візуальну складову, а також підготувала до запуску новий відеоформат, перший випуск якого вийшов на початку 2026 року:
Окремим важливим кроком став запуск принципово нового продукту — комерційного напряму PR‑супроводу та мультимедійного продакшену. Пілотним кейсом цього напряму став проєкт «Жовтий Автобус». Тут редакція вперше виступила не лише як медіа, що висвітлює подію, а як команда, яка бере на себе повний комунікаційний супровід: від розробки PR‑стратегії до виробництва фото‑, відео‑ та текстового контенту й дистрибуції. Проєкт отримав високі охоплення, активну взаємодію авдиторії та позитивний зворотний зв’язок від партнерів.
У результаті реалізації цього кейсу редакція отримала офер на продовження співпраці, кілька нових запитів на комерційні проєкти та сформувала портфоліо для потенційних клієнтів і донорів.
Завдяки підтримці «Точка Сходу» змогла стабілізувати роботу редакції, зосередитися на якості матеріалів та регулярності публікацій, що безпосередньо вплинуло на зростання охоплень. Загальна кількість авдиторії зросла на 55,12%, кількість переглядів матеріалів — на 415,34%, а сукупна кількість переглядів контенту в соціальних мережах за рік склала 35,5 мільйона, при цьому близько 98% трафіку було органічним.
Зросла і якість взаємодії з авдиторією: кількість коментарів, особистих повідомлень і звернень від читачів помітно збільшилася. Люди частіше просять редакцію висвітлити конкретні теми або розповісти їхні історії. До «Точки Сходу» почали звертатися мешканці сходу України, які нині перебувають у різних регіонах країни чи за кордоном. Для редакції це означає, що вона поступово стає точкою збору для спільноти людей, об’єднаних спільним досвідом війни, втрат і пошуку шляхів відновлення.
«Ми побачили, наскільки важливою є інституційна підтримка, — каже виконавча директорка ГО “Точка Сходу” Анна Овчаренко. — Не тільки як фінансовий ресурс, а як можливість зупинитися, подивитися на організацію стратегічно та приймати рішення з горизонтом у кілька років».
Окремим відкриттям для команди «Точки Сходу» стало те, що вони мають достатню експертизу, аби працювати ширше, ніж у межах класичної журналістики — створювати мультимедійні продукти, супроводжувати соціальні ініціативи та будувати партнерські комунікації.
«Також ми переконалися, що довіра аудиторії напряму конвертується у зростання: коли медіа стабільне, послідовне та чесне зі своєю спільнотою, люди підтримують його, повертаються і радять іншим».
«Махала»: збереження друкованого видання та нові платформи
Медіа «Махала» з півдня Одещини, яке розповідає про життя громад національних меншин, увійшло в програму вже як мультимедійне, але із серйозними фінансовими проблемами. Особливо важкою була ситуація з друкованим виданням: через постійні обстріли інфраструктури та падіння купівельної спроможності тираж і рекламні надходження різко скоротилися.
«Підтримку ми отримали від Асоціації “Незалежні регіональні видавці України”, яка стала справжнім рятівним колом», — каже головна редакторка Тетяна Терзі.
Завдяки проєкту вдалося зберегти друковане видання й команду, а також залучити менеджера з реклами, що вже за два місяці збільшив комерційний дохід на 7%.
Крім того, медіа розширило свій штат на ще одного журналіста та SMM‑менеджера, відкрило сторінку в тіктоку й наростило виробництво оригінального контенту на 22%. Надихнувшись Newsroom Summit у Копенгагені (поїздка була організована в рамках проєкту), редакція розробила внутрішні документи, включно з політикою використання ШІ, та розпочала роботу над рекламною стратегією.
Читати також: Українські медіаменеджерки відвідують Newsroom Summit 2025 у Копенгагені
Результати для авдиторії говорять самі за себе: кількість активних читачів сайту зросла на 45%, а за пів року цей показник наблизився до 100 тисяч переглядів. На ютубі перегляди збільшилися на 53,1% і досягли 107 тисяч, додалося 334 нових підписники, а з листопада 2025 року канал почав монетизуватися.
В інстаграмі охоплення зросло на 159% і склало понад 1,7 мільйона, у фейсбуку— на 39,5%, із загальними переглядами сторінки понад 23 мільйони. Тікток за час проєкту набув 4114 підписників, 1,6 мільйона переглядів і 105 тисяч реакцій.
Та найбільшим своїм досягненням редакція називає можливість продовжувати відеопроєкт «Справжнє» мовами нацменшин про життя сіл української Бессарабії. Як-от сюжет «Тут розмовляють зникаючою мовою» про життя села Дмитрівка Гродненського громади, у якому живуть тюркомовні православні гагаузи, які зберігають свою загрожену мову, традиції та культуру:
«Кордон.Медіа»: стабільність команди як ключове досягнення
Для прикордонного регіону найважливішим став не так запуск нових форматів (хоча й вони, безумовно, були), як збереження сталості роботи. Тимчасом як інші медіа скорочували штат або закривалися, «Кордон.Медіа» вдалося втримати команду в повному складі й не переривати виробництво контенту. Підтримка проєкту дозволила редакції зосередитися на роботі, а не на постійному подоланні криз, і забезпечити сталість уже наявних напрямків.
Ще одне важливе досягнення — команда запустила подкаст-формат як додатковий канал комунікації з авдиторією. «У подкастах ми запрошуємо різних спікерів і говоримо на теми, які є важливими та актуальними для нашої громади: від безпекових і соціальних питань до ширших суспільних процесів», — кажуть у редакції.
Скажімо, обговорюють ситуацію у громадах Сумщини (як-от у випуску з Оленою Шарковою, в.о. голови Миропільської громади), життя переселенців у регіоні (як-от у випуску з Наталією Єсіною, керівницею правозахисної ГО, голови ради ВПО при міськраді та рідниці голови Сумської ОВА з питань переселенців), розповідають історії земляків, які захищають країну (як-от у випуску з оператором БпЛА сумчанином Богданом) тощо.
Для авдиторії це означає, що, попри складну безпекову ситуацію, медіа залишається на зв’язку, регулярно публікує матеріали й не випадає з інформаційного поля. А це особливо важливо для регіону, який живе в умовах постійної небезпеки й де доступ до перевіреної інформації має критичне значення.
Стабільність прямо вплинула на рівень довіри: громада звертається до редакції не лише за новинами, а й за поясненням складних процесів і підтримкою. Навіть за меншої кількості матеріалів редакція зберігає фокус на змісті, контексті та відповідальній подачі інформації.
Завдяки підтримці охоплення в соцмережах зросло, зокрема в інстаграмі — на 8,33%. Проєкт допоміг редакції системніше підійти до фінансової стійкості, диверсифікувати джерела підтримки та поступово рухатися до комерціалізації бренду. Участь у програмі також посилила інституційну спроможність редакції та підтвердила її надійність, що сприяло розвитку контактів із міжнародними та українськими організаціями поза межами самої програми. Найбільший результат — можливість працювати стабільно, не знижуючи стандартів і не втрачаючи зв’язку з авдиторією навіть у період поєднання безпекових, фінансових та психологічних викликів.
«Проєкт показав, що навіть у надзвичайно складних умовах збереження команди, налагодженої комунікації та зрозумілих правил роботи є не менш важливим, ніж запуск нових ініціатив. А ще — розуміння цінності підтримки, щоб будувати більш стійку та передбачувану модель роботи, орієнтовану на довгострокову присутність медіа в житті громади».
***
Програма «Сильніші Разом: Медіа та Демократія» реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN‑IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії
