У межах програми «Сильніші Разом: прозорість та боротьба з корупцією» ми розпочинаємо серію матеріалів про менторів та їхні команди — регіональні медіа, які розвивають напрям журналістських розслідувань.
Ми хочемо ближче познайомити вас з учасниками проєкту, розповісти про їхній досвід, успіхи та потреби. У декого — за плечима роки роботи і гучні кейси. Хтось лише починає цей шлях. Але разом ми створюємо спільноту, яка готова змінюватися, вчитись і зростати — щоби ставити незручні запитання й знаходити правду там, де її приховують. Адже в час війни голос правди — понад усе.
Аліса Юрченко, журналістка-розслідувачка The Kyiv Independent
Понад 10 років роботи у розслідувальній журналістиці
— Якісна розслідувальна журналістика дуже потрібна і в регіонах, і в Центрі — для допомоги місцевим, контролю за владою, як елемент механізму відновлення справедливості. Загальнонаціональні медіа не охоплюють величезної кількості локальних процесів.
Тож важко перебільшити актуальність проєкту, який допомагає розслідувальній журналістиці в часи, коли значна частина підтримки зникла. Це — життєво необхідна допомога для багатьох програм. Хочу, щоб ми з командами знайшли і розповіли локальні історії, які цікаво читати мешканцям не лише їх регіонів.
Команда менторки
Кримський «Центр журналістських розслідувань»: багаторічний досвід та викриття
Кримський «Центр журналістських розслідувань» має виняткову результативність розслідувань воєнних злочинів РФ на окупованих територіях та ідентифікації колаборантів, що підтверджується сотнями відкритих кримінальних проваджень; внесенням десятків фізичних та юридичних осіб до санкційних списків України, США, ЄС та Великої Британії; впливом на формування політики України щодо окупованих територій і санкцій. А журналісти є тренерами із розслідувань воєнних злочинів, схем обходу санкцій та OSINT-розслідувань. Їх, як експертів, запрошують інші медіа та аналітичні центри.
Маючи величезний досвід роботи та напрацювання в напрямку журналістських розслідувань, надзвичайно цінно, що саме таке медіа — у проєкті «Сильніші Разом».
— Перш за все, була гостра необхідність в отриманні фінансування для продовження розслідувань, яка виникла після припинення Медійної програми в Україні, що фінансувалась USAID. Для нас це було особливо чутливо, оскільки 90% команди — це ВПО з окупованого півдня і Криму. По-друге, проєкт «Сильніші Разом» — абсолютно релевантний нашій діяльності, оскільки спрямований на підтримку регіональних медіа і створення розслідувального контенту для локальних авдиторій, а в нашому випадку — це вільні та окуповані території півдня і Криму. І, нарешті, — це можливість для членів команди з тимчасово окупованих територій підвищити свій рівень на тренінгах і в роботі з менторами, — розповідає головна редакторка Валентина Самар.
За 17 років роботи «Центр журналістських розслідувань» має багато резонансних матеріалів, які мали вплив та відгук у суспільстві.
— Хотіла б згадати вже такий далекий 2009 рік, коли цикл розслідувань ЦЖР «Ціна влади» щодо виборчих фондів партій і кандидатів у президенти став лауреатом премії антикорупційних розслідувань «Гідність України» (попередник «Честі професії»). Це був час, коли ще не було публічних декларації і зобов’язання партій розкривати джерела виборчих фондів, але ми домагались від політиків і партій їх оприлюднення ще під час виборів. Враховуючи, що ми — регіональне медіа, якому ледь виповнився рік, це виглядало як велика авантюра. Але вона вдалася! Можу точно сказати, що ЦЖР був серед перших в країні, хто ще з 2014 почав розслідувати воєнні злочини на окупованих територіях, застосовуючи методи OSINT. Це були розслідування обставин окупації Криму і Севастополя, зокрема, ролі керованих зі штабу ЧФ РФ незаконних збройних формувань, сформованих із колаборантів, відставників і казаків. У циклі «Шуцмани Путіна» ми повністю розкрили структуру і членів «Самооборона Криму» і «Самооборона Севастополя», завдяки чому відкриті сотні кримінальних проваджень, є багато вироків і про підозри прокуратура АРК продовжує повідомляти й досі. Тоді ми напрацювали методики, завдяки яким продовжуємо «розпаковку» російських збройних формувань або виробників озброєнь, а їхні командири чи очільники компаній потрапляють у санкційні списки України, США, ЄС та інших країн, — наголошує Валентина Самар.
Основні труднощі для команди — ті, які не в змозі вирішити. І це навіть не фінансування, хоча для стабільної діяльності, безперечно, це умова №1. Але найбільше проблем при проведенні розслідувань виникає через незаконні відмови чиновників у доступі до інформації та документів, які вони аргументують «національною безпекою», каже головна редакторка. Особливо це відчутно на регіональному рівні. Тому доводиться залучати юристів і витрачати найцінніший ресурс — час.
— В останні три роки журналісти ЦЖР були сфокусовані на розслідуванні воєнних злочинів, ідентифікації російських військових і колаборантів для притягнення до відповідальності і застосування санкцій, і підсвічування дій окупантів на ТОТ в цілому. Це була, серед іншого, нагальна потреба у допомозі правоохоронних органам і Силам оборони. Однак час повертатись до антикорупційних розслідувань, що підтвердили останні події довкола намагань влади і її сателітів нівелювати незалежність НАБУ і САП, що загрожує гальмуванням вступу до ЄС і зменшенню допомоги, — зауважує пані Самар.
Серія тренінгів під час буккемпу у Львові вже допомогла медійникам із оновленням і поглибленням знань та навичок для антикорупційних розслідувань. А далі — багато роботи та успішних кейсів, аби впливати на процеси у країні.
«Одеське життя»: початок великого шляху
Медіа «Одеське життя» працює з 2007 року. Упродовж багатьох років журналісти дотримувалися всіх професійних стандартів та старалися братися за теми, які бентежать авдиторію. Публікували розслідування, які мали вплив. Місія видання — простою мовою пояснювати складні процеси.
— Втім, через COVID-19, а потім — повномасштабне вторгнення та пов’язані з ним виклики довелося змістити акценти. Також оновився колектив: журналісти, які раніше займалися розслідуваннями, більше не працюють у редакції. Тож хоча наше видання і має досвід у цій сфері, для нинішньої команди розслідування — це фактично новий напрям, — відзначає заступниця головного редактора Юлія Котляр.
Що стало мотивацією податися на проєкт «Сильніші Разом»? Як каже співрозмовниця, — перш за все, запит авдиторії. Якщо в перші роки повномасштабного вторгнення увага людей була зосереджена на оперативному отриманні інформації й темі виживання, то зараз суспільство потребує іншого — глибших тем, серйозної аналітики, якісних розслідувань. Українці хочуть справедливості, хочуть бачити результат, хочуть знати, куди витратили гроші, які могли б піти на потреби Збройних Сил.
Серед найбільших труднощів, які заважали розвивати розслідувальний напрям, як і в багатьох інших регіональних медіа, — це, звісно, людський ресурс.
— Наша нова команда лише стартує, ми починаємо з нуля робити розслідування, бо такого досвіду в цих працівників не було раніше. Також серед складнощів — фінансування, оплата роботи медійників. Нам потрібна інституційна підтримка, адже в розслідуваннях, окрім журналіста, залучена велика команда. Також для багатьох досліджень потрібні платні технічні інструменти, доступи до платформ та баз даних. Сподіваємося, зараз із партнерською підтримкою та завдяки навчанню ми зможемо опановувати ці інструменти та поступово розвивати цей напрям, — ділиться медійниця.
Після Investigative Bootcamp, який АНРВУ провела 8-11 липня у Львові, у редакції розробляють порядок моніторингу та аналізу тендерів і декларацій. У роботі — вже кілька тем. Найбільше, за словами Юлії, цікавлять випадки нераціональних витрат, особливо тих, які могли б бути спрямовані на підтримку армії.
— Завдяки проєкту ми вже ознайомилися з низкою корисних інструментів, платформ та методів дослідження, активно їх опановуємо. Нам пощастило вчитися у провідних українських розслідувачів, які діляться власним досвідом, розповідають про типові помилки, застерігають щодо підводних каменів, що виникають під час кожного розслідування. Хочеться побажати, щоб у наших регіонах не було підстав для антикорупційних розслідувань. Але доки такі випадки існують — нехай у нас вистачає часу, наснаги та фінансування їх викривати, — каже Юлія Котляр.
«Східний варіант»: прагнення — звучати голосніше та вийти за межі регіону
«Східний Варіант» — не спеціалізується винятково на журналістських розслідуваннях, але елементи викривального контенту й аналітики присутні у роботі редакції від самого моменту відновлення «Східного Варіанта» у 2020 році. Тоді, за словами шефредактори, у медіа запустили постійний розділ «Контролюй», де системно аналізують, як працює влада, як використовують публічні кошти. Починаючи з 2024 року, більш цілеспрямовано почали працювати над розслідувальним напрямом. Ключові теми – ситуація на окупованих територіях сходу, відновлення у прифронтових регіонах, підряди на будівництво, житло для переселенців та використання відповідних бюджетів у різних громадах.
— Проєкт «Сильніші разом» дуже точно відповідає нашому стратегічному баченню розвитку редакції. Ми вже маємо запит і внутрішню мотивацію посилювати експертизу у сфері розслідувань. Також важливою причиною участі є загальна ситуація на ринку: значне скорочення донорського фінансування, особливо з боку американських партнерів, болісно позначилося на нашій редакції. Але ми хочемо зберегти команду, не втратити напрацьоване, і цей проєкт – можливість зробити крок уперед, коли ресурси обмежені, але мотивації й ідей – багато, — наголошує Анастасія Руденко.
Однією з найскладніших і водночас найважливіших для медіа, анприклад, стала серія матеріалів «Вкрадені підприємства», де журналісти досліджували, що відбувається з шахтами на окупованій Луганщині: Довжанська-Капітальна, Білоріченська, Червоний Партизан. Бо це завжди виклик – дістати інформацію з тимчасово окупованої території, але можливість показати, як саме вивозять обладнання, змінюють власність, знищують цілі галузі.
— Ще один приклад впливу: ми підготували матеріал про загрозу закриття школи І–III ступенів у прифронтовому селі Піддубне Волноваського району на Донеччині. Наприкінці червня 2024 року до «Східного Варіанта» звернувся педагогічний колектив школи І-III ступенів села Піддубне Волноваського району Донецької області та повідомив, що їхній навчальний заклад планують безпідставно реорганізувати або ліквідувати. Освітяни попросили розібратися в ситуації та дати розголос. Ми розібралися в ситуації та написали про це матеріал. Аналіз ситуації показав, що рішення про ліквідацію дійсно було не обґрунтованим, а робота школи відповідає нормам освітнього законодавства. Так «Східний Варіант» інформаційною підтримкою допоміг подовжити роботу школи ще на рік, — ділиться напрацюваннями Анастасія.
Ось такі приклади та історії доводять — сила журналістики — формувати позитивні зміни в суспільстві та запобігати порушенням.
Попри прагнення та всі зусилля бути корисними і служити правді, все ж найбільший виклик для регіональних медіа зараз – це фінансування.
— У нас є колеги в команді, які хочуть займатися розслідуваннями, але нам дуже важко дозволити собі «висмикнути» їх з інших напрямків – новин, дистрибуції, інших тем, з якими працює редакція, — продовжує шефредакторка. — Звичайно, це про лімітовані можливості, у яких завжди функціонуєш. Тобто бракує передусім фінансової можливості інвестувати більше у розслідування, відповідно, бракує також досвідчених членів команди в цьому напрямку, а також включаються і фактори знання інструментарію розслідувальника, і безпекові міркування. Але проєкт «Сильніші Разом» якраз і покликаний допомогти нам пропрацювати всі ці труднощі. Тому для нас участь у програмі – це шанс вирішити принаймні частину з цих викликів.
«Східний Варіант» — це релоковане медіа, частина команди вдруге втратила дім – хтось переїхав у 2014-му з Донецька до Маріуполя, а потім знову змушений був тікати у 2022-му. Більшість – переселенці, які добре розуміють всі виклики ВПО. Найбільша потреба зараз – це стабільність, яка дозволить утримати професійну команду, продовжити роботу й розвиватися. А мета – поглибити спроможність журналістів до створення якісних, впливових розслідувань.
— Хочемо зробити так, щоб ці матеріали мали не лише глибину, а й реальний суспільний резонанс – змінювали ситуацію, запускали дискусії, давали привід для дій владі. А також прагнемо вибудувати системну роботу: планування, перевірка фактів, верифікація джерел, фокус на безпеку, — акцентує співрозмовниця.
Важлива менторська підтримка – можливість підтримки у складних темах, структурувати процес, поділитися інструментами й досвідом. Це допоможе уникнути типових помилок і значно прискорить розвиток. Також серед очікувань – можливість ширшої дистрибуції, щоб матеріали виходили за межі регіону, де, на жаль, їх часто ігнорують. У «Східному Варіанті» прагнуть, щоб розслідування звучали гучніше і мали реальний вплив на рівні країни. Тож вірять, що проєкт «Сильніші Разом» може стати для цього важливим підґрунтям.
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Прозорість і боротьба з корупцією» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
