Журналістські розслідування — це не лише викриття фактів, а й реальні зміни, які вони запускають у громадах. У межах проєкту «Сильніші Разом: прозорість і боротьба з корупцією» протягом останніх шести місяців 18 регіональних медіа працювали над матеріалами, спрямованими на підзвітність влади, прозорість використання публічних ресурсів та захист інтересів громад.
За цей час редакції досліджували корупційні ризики, неефективне використання бюджетних коштів, проблеми містобудування, земельних відносин, освіти та соціальної інфраструктури. Однак найважливішим результатом цієї роботи став не лише оприлюднений контент, а й конкретний вплив розслідувань — реакція органів влади, службові перевірки, зміни рішень або публічні дискусії, відкриті кримінальні провадження та навіть міжнародний розголос.
Отже, у цьому матеріалі поділимося з вами кількома реальними кейсами, як робота незалежних журналістів впливає на ситуацію в регіонах, у країні та світі.
Кримський центр журналістських розслідувань: викриття на міжнародному рівні
Кримський центр журналістських розслідувань — медіа, яке систематично викриває воєнні злочини росіян. Завдяки їхній роботі слідству вдається отримувати багато доказів, які можна долучити до справ. Приміром, один із матеріалів, виготовлених у межах проєкту «Сильніші разом», — «Теперь вы им никто!». Як росіяни викрали і перетворили на заручників мешканців інтернатів з окупованої Херсонщини. Автор тексту — Олег Батурін
Це — розслідування про незаконне переміщення і депортацію до рф пацієнтів Дніпрянського психоневрологічного будинку-інтернату (Херсонська область). Слідство, яке веде управління Нацполіції у кримінальному провадженні про цей воєнний злочин, завдяки розслідуванню ЦЖР отримало інформацію про свідків і потерпілих, яких змогли допитати і долучити ці докази до справи. Досудове слідство у кримінальному провадженні ще триває, відзначила у коментарі для АНРВУ головна редакторка медіа Валентина Самар.

Також варто відзначити два розслідування редакції, які стали міжнародним викриттям.
У матеріалах «Бізнес & прикриття. Як компанії «чекістів» заякорилися у портах і країнах ЄС» та «GDP Group. Ще одна група компаній ФСБ на чолі з генералом Комогоровим, що пробралася в країни ЄС», авторами яких є Валентина Самар, Владислав Марченко, розкрита міжнародна мережа компаній, повʼязаних із відставними генералами спецслужб рф, зокрема, ексзаступником голови ФСБ і керівником її 5-ї служби генерал-полковником Віктором Комогоровим.
— Група компаній Ekogidrotekhnika має технологічний флот, що працює в портах Росії і країн Балтії, несучи потенційну загрозу, особливо враховуючи інтереси Росії в Балтійському морі, через який іде значна частина нафтового експорту. Після виходу першої частини розслідування ЦЖР до нього приєдналися журналісти країн Балтії: литовське видання 15 min та програма розслідувань «Нічого особистого» латвійського телеканалу TV3, які поширили матеріал розслідування ЦЖР і доповнили його власними результатами, — розповідає Валентина Самар.

Наразі редакція веде перемовини з іноземними колегами, аби дізнатися про результати спільної роботи та планує продовження. Окрім того, журналісти впевнені, що реакція з боку спецслужб та, можливо, урядів країн не забариться. Ми ж тримаємо руку на пульсі та повідомимо про всі зміни.
Молодий Буковинець: змусили владу діяти
Раніше ми вже розказували про те, як «Молодий буковинець» із Чернівців змусив владу перевірити укриття. Нагадаємо, що після матеріалу редакції відкрили кримінальне провадження, а місцеві депутати пообіцяли вивчити потреби балансоутримувачів, їх потреби, наявність та відсутність кошторисів.

— У листопаді «Молодий буковинець» писав про отруєння невеликої річки Совиця у селі Лужани. Люди скаржилися, що до цього причетне підприємство ТОВ «Лужанський спиртовий завод». Журналісти надіслали десять запитів до різних контролюючих установ, отримали аналізи води. З’ясувалося, що усі контролюючі органи знають про цю проблему, але Лужанський спиртовий завод за весь час так і не змогли перевірити, бо це не погодили у Міністерстві економіки. І замість дозволу документи повернули до екоінспекції для доопрацювання. Фахівці, переглянувши результати аналізів, підтвердили, що причиною забруднення можуть бути стоки Лужанського спиртового заводу, — розповідає авторка матеріалу Людмила Осадчук.

За її словами, після публікації «МБ» мер міста Чернівців Роман Клічук на пресконференції звинуватив ТОВ «Лужанський спиртовий завод» у забрудненні повітря через систему каналізації «Чернівціводоканалу». Також він поширив цю інформацію та оприлюднив документи у своїх соціальних мережах.
— У результаті спиртзавод від’єднали від міської каналізації, а пізніше навіть знайшли незаконну трубу, в яку спиртзавод продовжував зливати стоки. Відтоді сморід у Чернівцях справді зник, — наголошує співрозмовниця.
Є (YE.ua): зберегти культурну спадщину
Сайт «Є» у Хмельницькому завдяки проєкту «Сильніші разом» почав більше працювати з розслідуваннями. І вже на цьому етапі матеріали редакції мають реальний вплив у регіоні.
Наприклад, нещодавно журналісти опублікували матеріал про факти незаконної забудови в історичному ареалі Хмельницького та знищення історичних будівель — Контроль без контролю, або Як в історичному ареалі Хмельницького будують в обхід закону. Місто не мало свого органу культурної спадщини. Щобільше, Хмельницька міськрада судилася за право його не створювати, кажуть журналісти медіа.

— Ми спілкувалися з міським головою, коли брали в нього коментар для розслідування. Він сказав, що міська рада розглядає фінансовий аспект створення такого органу, бо нібито все впирається в гроші. Але тоді якраз тривав судовий розгляд апеляції Хмельницької міської ради (вони оскаржували рішення суду першої інстанції, згідно з яким їх зобов’язали створити орган культурної спадщини). У підсумку апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін, міська рада вже не подавала касації. Натомість зареєструвала проєкт рішення про створення органу, — розповідає авторка матеріалу Аліна Мох.
Як стало відомо АНРВУ напередодні публікації, на сесії Хмельницької міської ради затвердили рішення про створення відділу охорони культурної спадщини . Основною метою діяльності нового відділу буде реалізація державної та місцевої політики у сфері охорони культурної спадщини, а також забезпечення її збереження, раціонального використання та розвитку на території Хмельницької тергромади.
І таке рішення — це вже перший крок до покращень у місті, впевнені медійники.
На цьому, звісно, контроль за виконанням рішення не припиняється. Редакції не лише проводять викриття та публікують матеріали, а й систематично відстежують їх вплив. Ці кейси демонструють, що системна підтримка регіональної розслідувальної журналістики не лише підсилює незалежні медіа, а й формує культуру підзвітності та прозорості на місцевому рівні. Далі буде.
***
Нагадаємо, що програма «Сильніші разом: Прозорість і боротьба з корупцією» реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.










