За підсумками XIV Медійного Конгресу розповідаємо про нові можливості для українських регіональних медіа та ділимося кейсами, які допоможуть визначитися з орієнтирами на майбутнє.
Єдність, розвиток та стійкість — три слова, якими можна описати настрій професійної спільноти українських регіональних медіа сьогодні. Вони вчаться не лише виживати, а й розвиватися, шукаючи нові формати, джерела доходу й інструменти, щоб залишатися поруч зі своєю авдиторією.
«Саме локальні редакції першими пишуть історію війни. Саме ви — пояснюєте своїм громадам, що відбувається за дверима їхнього дому. Саме ви — тримаєте світло, коли навколо темрява», — сказала директорка Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» Оксана Бровко, відкриваючи XIV Медійний Конгрес, що 3–4 жовтня зібрав у Львові майже 150 медійників з України та світу.
«Єдність. Спільноти. Стійкість»
Конгрес став простором, де звучали чесні розмови про стійкість, розвиток і силу журналістської спільноти в умовах війни. Цьогоріч захід був об’єднаний ідеєю — «Єдність. Спільноти. Стійкість», яка і визначила атмосферу кількох днів, що поєднали професійні дискусії, навчання, підтримку та нові можливості.
У своїй промові Оксана Бровко підкреслила, що журналістика нині — це не просто професія, а служіння своїй громаді, документування історії й відповідальність перед суспільством.
— Журналістика в Україні — це зв’язок із громадою. Це спосіб залишатися людьми навіть там, де намагаються відібрати все, — сказала вона. — А медіа — це не тільки новини. Це спільнота довіри. Це те, що з’єднує людей у найтемніші моменти. Спільнота нашої Асоціації — це понад 150 незалежних медіа, які ми підтримуємо разом. Це не просто проєкти. Це мережа життя, яка не дозволяє нікому залишатися на самоті. Ми готуємось до майбутнього. Ми створюємо інноваційні формати. Ми вчимося монетизувати контент. Ми формуємо нову культуру локальної журналістики, яка залишиться з нами після перемоги.
Програма Конгресу поєднала в собі головні напрями, що визначають майбутнє українських медіа: тренди та інновації, монетизацію й бізнес-моделі, контент і маркетинг, журналістські розслідування та безпеку, використання штучного інтелекту у журналістиці.
Конгрес відбувся в межах проєкту «Сильніші Разом: Медіа та Демократія», який ми реалізуємо спільно із партнерами задля підтримки та розвитку українських медіа.
Звучали голоси експертів та експерток з України та світу
Особливим акцентом Конгресу став обмін досвідом не лише з українськими колегами, а й досвідченими медійниками та медійницями із-за кордону. Почесною гостею Конгресу стала Jorun Nossum, директорка програми Nansen, Norad, яка розповіла, як Норвегія підтримує українські незалежні медіа та як виникла ідея проєкту «Сильніші Разом: Медіа та Демократія».
Andre Støylen, CEO в Amedia Foundation із Норвегії, — розказав про ще одну важливу програму допомоги українським редакціям «План Б» та його нову трансформацію.
Як оголосили на заході, АНРВУ та Amedia Foundation запускають нову Програму екстреної підтримки регіональних медіа — для редакцій, що працюють у складних умовах і створюють суспільно важливий контент. До 15 учасників отримають загалом 80 тисяч євро. Дізнатися умови та подати заявку можна ТУТ.
Наступний спікер — Tomas Bella, співзасновник, головний директор з цифрових технологій, Dennikn.sk зі Словаччини, — поділився крутим досвідом, як у медіа Denník N створили успішну модель доходів від читачів і фінансову незалежність. А Veslemøy Hedvig Østrem, шефредакторка в Altinget.no (Норвегія) — про розсилки як стабільне джерело доходу. Натомість Olli Seuri, головний редакторк у Uusijuttu.fi (Фінляндія), — про створення стартапу та формування спільноти з авдиторією. Henrik Brattli Vold, науковий співробітник кафедри журналістики Stiftelsen Institutt For Journalistikk, — про використання штучного інтелекту в журналістських розслідуваннях і фактчекінгу.
Їхній досвід показав, що технології, інновації та партнерство допомагають зберігати демократію та незалежність слова.
Нові можливості для розвитку
Під час Конгресу також оголосили результати другого раунду Ukraine Innovative Media Program — спільної ініціативи АНРВУ та Фонду інвестиційного розвитку медіа (MDIF), що підтримує незалежні редакції у створенні нових джерел доходу та розширенні авдиторії.
Отже, цього року п’ять медіа отримають фінансування до €10 000 та менторську підтримку для розвитку власних бізнес-ідей. Серед переможців — «Чернігівська медіагрупа» (читацький клуб з підпискою на платформі PECHERA.info), «Одеське життя» (розвиток відео на YouTube та монетизація каналу), «20 хвилин Тернопіль» (інтерактивна мапа локальних брендів з відеоісторіями та платними партнерствами), «Кременчуцький Телеграф» (створення відеопродакшену для YouTube та клієнтів) і «TEXTY.org.ua» (створення відеоконтенту на основі аналітики).
— Цією програмою ми хочемо допомогти незалежним регіональним медіа розвиватися — розширювати можливості монетизації, створювати нові продукти, залучати ширшу авдиторію та впроваджувати інновації», — наголосила Оксана Бровко.
Саме про інновації, розвиток і практичні рішення йшлося упродовж обох днів Конгресу. Учасники ділилися практичними кейсами, презентували нові підходи до роботи з авдиторією, говорили про довіру, платні моделі, колаборації та роботу з даними. Прозвучали десятки ідей — для виготовлення нових форм контенту, його монетизації, побудови читацьких спільнот, впровадження пейволу та використання ШІ, посилення виробництва розслідувань та побудови партнерств із громадами та бізнесом.
Ключові підсумки: а що далі?
Узагальнюючи ці кілька днів, зосередимося на головному.
Нині українська медіаспільнота працює в новій реальності. За даними дослідження Лабораторії медіа та фактчекінгу (ЛМФ), яке було представлене на Конгресі, українці дедалі більше довіряють телеграм-каналам і YouTube, ніж традиційним медіа: 29% і 24% респондентів відповідно. Натомість найнижчий рівень довіри мають газети, журнали, новини у TikTok, а також телеканали поза телемарафоном і радіо. Це — тривожний сигнал, який водночас показує напрям розвитку: медіа мають не лише адаптуватися, а й повертати довіру, формуючи глибший контакт зі своєю авдиторією.
Саме тому формування спільнот у медіа стало однією з ключових тем Конгресу. Це вже не тренд і не забаганка, а вимога часу: активна спільнота допомагає створити справжнє ядро лояльних читачів, відкриває нові джерела доходу та формує потенційну базу для майбутнього запровадження пейволу, наприклад. Довіра, взаємодія та участь авдиторії — те, що перетворює медіа з простої платформи новин на живий організм, спільноту людей зі спільними цінностями.
Не менш важливою складовою зараз є медіаграмотність, особливо в умовах війни. Вона має бути інтегрована в медійний процес, адже це — шлях до виховання свідомих споживачів контенту та нових поколінь читачів. Під час Конгресу обговорювали фінський досвід залучення школярів до проєктів, які навчають критичному мисленню, розпізнаванню маніпуляцій і розумінню журналістських стандартів. Такий підхід не лише формує відповідальну авдиторію, а й готує майбутніх журналістів, які з дитинства розумітимуть, що правда — це основа демократії.
Окрема увага була приділена економічній стійкості медіа. У світі дедалі більше редакцій шукають нові способи монетизації: створюють онлайн-магазини, продають мерч, проводять події, розвивають платні підписки. Це стає не лише джерелом доходу, а й інструментом комунікації з авдиторією. Українські регіональні медіа вже показують приклади — зокрема, є досить успішні кейси монетизації у YouTube або Facebook чи Instagram, де відео поступово перетворюються на окрему бізнес-модель.
Не менш показовим став словацький досвід, представлений Томашем Беллою, — про те, як медіа можуть ефективно впроваджувати пейвол і привчати читачів платити за якісний контент. В умовах, коли рекламний ринок падає, платна підписка може стати справжнім інструментом незалежності. Хоча, здається, в умовах війни ця модель нам і видається дещо нереалістичною.
Окрема тема, яка прозвучала і викликала жваву дискусію, — роль штучного інтелекту у сучасній журналістиці. Сьогодні це — і загроза, і можливість водночас, наголошували спікери. Адже інструменти, які допомагають журналістам швидше аналізувати великі обсяги даних, структурувати тексти, шукати інформацію, планувати редакційні процеси, працювати з відео. Як підкреслили на Конгресі, ШІ наразі не може замінити людей, але люди, які його використовують, можуть замінити тих, хто цього не робить. Тому вихід, вочевидь, — не у протиставленні, а у співпраці між технологіями та людьми.
Не менш вагомою темою зараз є журналістські розслідування у регіонах. Учасники наголошували, що прозорість і підзвітність влади, бізнесу й місцевих громад — основа демократії, а тому розслідування на місцях мають особливу вагу. Для їх посилення потрібні колаборації між регіональними й національними медіа, обмін інструментами та ресурсами, спільна робота над темами, що мають суспільне значення. Саме задля цього, нагадаємо АНРВУ разом із партнерами і реалізують проєкт «Сильніші Разом», напрям розслідування.
І ще одна важлива думка, що пролунала, — відповідальність медійників за правдивість і якість контенту. Редакції не повинні поширювати неперевірену інформацію, а якщо помилка трапилась — мають сміливо її виправляти. Це не слабкість, а ознака зрілості. Довіра — це інвестиція, яка тримає зв’язок між медіа та людьми, допомагає виживати навіть у часи нестабільності та відновлює впевненість у силі правди.
Церемонія нагородження «За світло в темряві та професійну стійкість» стала кульмінацією одного із днів Конгресу — моментом вдячності тим редакціям, які продовжують інформувати громади й залишатися голосом правди в умовах обстрілів та постійних загроз. Цього року нагороди отримали сім редакцій, що стали символом професійності, відваги та віри у свою справу. Кожна історія — це приклад того, що журналістика в Україні не згасає навіть у найтемніші часи.
XIV Медійний Конгрес став не просто зустріччю професіоналів, а простором єдності, натхнення та вдячності.
Підсумовуючи, можна сказати: українські регіональні медіа не лише тримаються, а й розвиваються. Вони впроваджують інновації, створюють спільноти, відновлюють довіру, шукають джерела доходу, об’єднуються й навчаються. Це доказ того, що незалежна журналістика в Україні — жива, гнучка і сильна. І як сказала Оксана Бровко: «Поки ми говоримо, фіксуємо і підтримуємо один одного — ми залишаємося сильними».
Далі ми детальніше розповімо про конкретні кейси, практики та інструменти, які були представлені під час Конгресу — від ідей монетизації до технологічних рішень, що допомагають незалежним медіа вистояти й зростати. Слідкуйте за нами на сайті та в соцмережах.
***
Медійний Конгрес відбудеться в межах програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується АНРВУ у партнерстві з WAN-IFRA та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
Партнерами заходу цьогоріч також стали Ukrainian Media Fund, Penta Foundation, Amediastiftelsen, News Media Finland та The Gaze. 
